Війна змінила підходи до будівництва – головний архітектор Харкова Антон Коротовських

Як повідомляє «Слобідський край», про основні проблеми й напрямки роботи в місті головний архітектор Харкова Антон Коротовських розповів в інтерв’ю «Українському радіо. Харків».

– Чим Харків вирізняється з архітектурної точки зору?

– У Харкові дуже добре зберігся історичний центр. У нас представлені різні архітектурні стилі: бароко, пізній класицизм, ранній модерн. Наше місто зберігає щонайменше 400-річну культурну спадщину. І ми маємо чим пишатися! Згадаймо наш конструктивізм – я вважаю, Харків є одним із провідних міст цього стилю на пострадянському просторі.

– А що вам здається найбільшою архітектурною проблемою сучасного Харкова?

– Це, безумовно, стосується нових житлових масивів, зведених на місцях колишніх підприємств або вільних ділянках. На жаль, вони часто будуються без належної соціальної інфраструктури – шкіл, садочків, лікарень. До того ж, з естетичного погляду – фасади новобудов виглядають застарілими, і яскраві "квадратики" – не найкраще архітектурне рішення.

– Наскільки війна вплинула на архітектуру Харкова?

– Найболючіше – це втрата пам'яток архітектури. Відбудувати будівлю можна, але інтер’єри, дерев’яні елементи, двері, вікна – ті, що збереглися ще з минулих століть – відновити вже не вдасться. Це безповоротна втрата. Так, ми можемо зробити нове вікно в стилі старого, але воно вже не буде носієм історії.

– А як щодо житлового фонду міста?

– Втрати колосальні. Люди змушені переселятися з одних районів в інші. У місті багато внутрішньо переміщених осіб. Більшість гуртожитків, які раніше слугували для студентів, нині перетворені на тимчасове житло для ВПО. Це проблема, бо будівлі не виконують своє призначення. І все ж добре, що люди залишаються у Харкові – чекають компенсації, планують придбати нове житло й залишитися тут.

– Чи є дані щодо втрат житла?

– За програмою «єВідновлення» – близько 30 тисяч заявок про пошкодження житла, майже 5 тисяч – про повну втрату. Це одні з найвищих показників в Україні.

– Наскільки широкі ваші повноваження як головного архітектора?

– Я беру участь у реалізації міських програм: озелененні, розвитку велоінфраструктури, модернізації. Можу ініціювати зміни в цих програмах, координувати проєкти, пропонувати рішення, що поліпшують місто.

– Що, на вашу думку, варто змінити в Харкові в першу чергу?

– Хаотичну зовнішню рекламу. У 2024 році ми затвердили дизайн-код для розміщення реклами, але вже бачимо потребу в оновленні, працюємо над змінами.

– Ви враховуєте думки громадськості?

– Звісно. До мене легко звернутись – і багато активістів уже це зробили. Усі пропозиції обговорюємо, відкриті до діалогу.

– Будівництво біля «Гіганта» на Сковороди викликало резонанс. Ваша позиція?

– Містобудівні умови й обмеження на реконструкцію кафе видані згідно з чинним законодавством. Скасувати їх може тільки власник або суд. Ми надали всі документи. Особисто я – проти цього будівництва, як і більшість громади.

– Як убезпечити містян у реаліях війни? Ваша думка про укриття?

– Наш департамент не відповідає за укриття, але моя особиста позиція – ми маємо проєктувати підземні школи, садочки, лікарні. Це вимога часу.

– Чи варто вже зараз реалізовувати нові архітектурні проєкти?

– Так, насамперед відновлюються об'єкти критичної інфраструктури – енергетика, життєзабезпечення, житло. Це необхідно.

– Яким має бути нове житло в Харкові, на вашу думку?

– На мій погляд, зараз не треба масштабно забудовувати місто новим житлом. Якщо будувати – то максимум 5 поверхів, затишні квартали з власною інфраструктурою й підземними паркінгами.

– А бізнес-забудова?

– Потрібно розрізняти комерцію, торгівлю й виробництво. Бізнес має розвиватися – це основа міста.

– На якій стадії оновлення генплан Харкова?

– Генплан чинний, але потребує оновлення. Закон вимагає проведення громадських слухань офлайн, що наразі небезпечно через війну. Ми добиваємося дозволу на онлайн-формат.

– А участь бюро Нормана Фостера?

– Його фонд допомагає з концепцією майбутнього Харкова. Але реалізація – за нами. Концепцію ще потрібно адаптувати до українського законодавства.

– Вона реалістична для прикордонного Харкова?

– Ми враховуємо реалії. Мріємо про краще, але працюємо з тим, що є. Одне з головних завдань – збереження культурної спадщини. Ми вже створюємо в департаменті окремий відділ охорони культурної спадщини.