Як лікарка з віддаленого села на Краснокутщині створила сучасну приватну практику

27.04.2021 08:50 Краснокутськ
Фото Алли Столової Фото Алли Столової

Сімейна лікарка з маленького села Козіївка на Краснокутщині пішла з амбулаторії, в якій працювала все життя, і відкрила приватну практику. Не зважаючи на пенсійний вік та складнощі на початку нової справи, вона створила для пацієнтів у селі умови, не гірші, ніж у місті.

Бажання змін

Усе життя Алла Столова пропрацювала лікаркою в Козіївці, що на Краснокутщині. Туди приїхала ще в 1982 році за направленням після закінчення медичного університету. Спочатку працювала дільничним терапевтом, потім головним лікарем сільської лікарні. Тоді у медичному закладі було 50 ліжок. Після того, як у лікарнях почали скорочувати ліжка, сільська лікарня перетворилася на амбулаторію.

У 1999 році лікарка пройшла спеціалізацію на базі ХМАПО, після чого її перевели на спеціальність сімейного лікаря. Багато років працювала в амбулаторії сама.

Коли почалася медична реформа, Алла Столова першою в районі набрала мінімально необхідну кількість пацієнтів – 1800. Згодом пацієнтів було більше 2000. Усе йшло «по накатаній»: п’ятиденний графік роботи, два дні на тиждень виїзди у ФАПи в Городнє і Каплунівку, зарплата залежала від стажу і надбавок, а не від кількості пацієнтів. І хоча лікарка вже була на пенсії, у 2018-му вона вирішила піти «у вільне плавання».

– Відкрити ФОП мене спонукало бажання змін і спілкування з людьми, які йдуть у ногу з часом. Ще на початку перетворення системи вони своїм прикладом довели, що можлива інша форма роботи на первинній ланці. Мені теж давно хотілось чогось іншого, – пригадує Алла Столова.

У пошуках знань і однодумців

Алла Олександрівна стала цікавитися темою реформи, спілкувалася з однокурсниками, колегами з інших міст. Лікарка згадує, як у 2018 році потрапила на конференцію, що перевернула її уявлення про сімейну медицину та стала відправною точкою для прийняття рішення створити ФОП. Тоді у Львові зібралося засідання, присвячене оновленню медичної класифікаційної програми, приїхали представники з Євросоюзу, північних країн, Австралії та інших куточків світу.

На конференцію після великого відбору запросили 50 лікарів первинної ланки з усієї України. Запрошення отримала і Алла Столова.

– Це була дуже надихаюча подія. Я тоді зрозуміла, що нема нічого неможливого. Треба тільки дуже цього хотіти, – згадує лікарка з Козіївки. – Я тоді вже була пенсіонеркою і мала б сидіти на місці. А мені хотілося змін. У повітрі висіло це відчуття невідворотних змін. І стояти осторонь мені було просто важко. Там я перезнайомилася з людьми, які, працюючи у тій же первинці, були зовсім іншими, зовсім по-іншому дивилися на свою роботу. З іншим настроєм, іншим підходом. Звідти я повернулася зовсім іншою людиною.

Тоді Алла Олександрівна вперше подумала, чи не відкрити їй приватну справу. Але заважало багато страхів: відсутність прикладу в нашому регіоні, страх починати щось нове, та ще й умов для цього в маленькому селі зовсім не було.

Але далі справа реформи набирала обертів і на Харківщині, почали створюватися ФОПи, деякі лікарі укладали декларації, і це додало лікарці з Козіївки впевненості у своїх силах.

Наприкінці 2018 року Алла Столова дізналася, що Харківщина єдина з усієї України долучилася до Швейцарсько-німецького проєкту «Ефективна первинна медицина в громаді», що фінансується ЄС.

Лікарка Столова отримала запрошення на програму для лікарів, які хочуть відкрити приватну практику. І із задоволенням занурилась у навчання.

– Для мене це було так, ніби організатори розгадали мої глибокі бажання. Навчання проходило раз на тиждень у Ресурсному центрі в Харкові. Ми приїздили на 10-ту годину ранку і не помічали на тренінгах, як наставав вечір, – ділиться враженнями сімейна лікарка.

Для лікарів були організовані семінари, тренінги, практикуми. З ними ділилися досвідом їх колеги, експерти розповідали про світові практики та про те, як саме відкрити приватну практику в первинній медицині. Алла Олександрівна із захватом розповідає про своїх колег, які також училися за цією Програмою та надихали її своїм прикладом: приватна лікарка Анастасія Спасібо з Вовчанська, керівниця Чугуївського ЦПМСД Тетяна Черевань та інші.

– Моє глибоке переконання, що так повинна працювати «первинка», особливо в таких невеликих селах і містечках. Люди мають знати свого лікаря, а лікар має знати пацієнтів. Я своїх пацієнтів знаю в третьому поколінні, а декого – і в четвертому. Мені з ними легко. Той, хто довіряє мені, той прийшов на декларування, коли я відкрила власну практику, – говорить Алла Столова.

Після завершення програми Алла Столова почала створювати свою приватну практику. Процес цей був нелегким, ділиться лікарка. І на цьому шляху їй продовжували допомагати експерти Програми консультаціями і порадами. Тільки на отримання ліцензії пішло три місяці. Усіма документами жінка займалася сама. Довелося опанувати комп’ютер, навчилася користуватися Інтернетом. Удень вона займалася пацієнтами, а вночі – документами. Вивчала, читала, друкувала, шукала інформацію, редагувала і знову відправляла документи в Київ.

Але найскладніше було знайти приміщення для приватного кабінету. За словами Алли Столової, вона отримала багато відмов. Чомусь не підтримували в селі її ініціативу. Довелося тимчасово орендувати приміщення, яке згодом виявилося замалим для лікарської амбулаторії.

Усе по-домашньому

І тоді Алла Столова взяла в оренду напівзруйнований колгоспний готель. Ремонтувати там довелося все: від покрівлі до підлоги. Увесь ремонт лікарка робила за власні кошти. Допомагала жінці тільки її родина. Робили так, щоб затишно було і людям похилого віку, і немовлятам.

Навіть приміщення для очікування називають у цьому закладі не приймальним відділенням, а вітальнею. Дитячий куточок, м’які меблі, телевізор і кулер з джерельною водою – очікуючи прийому лікаря, пацієнти одночасно і відпочивають. Крім вітальні, є два оглядові кабінети і санвузол.

До амбулаторії зручно дістатися: до будівлі веде широка тротуарна дорога, приміщення на першому поверсі без порога, двері потрібної ширини, є доступ до всіх приміщень для людей і на милицях, і на візку.