Як бійці «Хартії» воювали в газогоні під Куп’янськом: подробиці операції «Велес» (відео)

Про це повідомляє медіа «Слобідський край» з посиланням на пресслужбу 23-го штурмового полку Р.У.Г 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Як військові готувалися до операції «Велес»

За словами командира 23-го штурмового полку Р.У.Г Гамлета Авагяна, після зачистки села Мирове (колишня Московка) командир корпусу «Хартія» Ігор Оболєнський запропонував використати покинутий газогін, через який росіяни проникали до Куп’янська.

Українські військові вирішили одночасно атакувати російські позиції під землею та на поверхні. Наземний штурм мав відвернути увагу російських підрозділів і зменшити ризики для бійців усередині труби.

«Коли ми планували, була пропозиція починати з труби і ще через верх штурмувати, де ми знали, звідки росіяни заходять і виходять, щоб полегшити задачу людей, які в трубі. Оскільки в трубі, якщо там буде контакт, це буде 100 % втрата. Адже нікуди ухилитися, сховатися», — пояснив Гамлет Авагян.

До операції залучили колумбійських добровольців полку Р.У.Г. Перед виконанням завдання вони проходили спеціальну підготовку до роботи в замкнутому просторі.

За словами командира, військові тренувалися у трубі відповідного діаметра, зокрема використовували протигази та кисневе обладнання.

«В усій Україні ніхто б не згодився на цю задачу. Підготовка полягала в тому, що я вибирав найнижчих за зростом людей. І ми привезли відповідного діаметра трубу. І тренували їх у цій трубі тривалий час. У протигазах, із киснем, бо трохи глибше дійшов у трубі — і кисню немає», — розповів Авагян.

Що українські штурмовики побачили всередині газогону

Під час розвідки військові виявили в газогоні барикади, які облаштували російські підрозділи. Загальна протяжність загороджень становила близько 200 метрів — значно більше, ніж очікували українські бійці.

За словами колумбійського добровольця з позивним Аґіхон, росіяни використовували для спорудження барикад навіть тіла своїх загиблих військових.

«Росіяни навіть використовували власних загиблих — тих, хто загинув у трубі — і складали тіла в барикаду. Нам довелося відтягувати їх, щоб мати змогу просуватися далі», — розповів Аґіхон.

Штурмовики діяли у складних умовах: усередині газогону було холодно, простір обмежував рухи, а трубою постійно текла вода.

Колумбійський доброволець із позивним Куербо розповів, що раніше працював у шахтах на батьківщині, проте навіть цей досвід не підготував його до всіх труднощів підземного бою.

«У джунглях чи в місті ви можете більше маневрувати. Але у трубі стрільба в горизонтальній площині, і це викликає страх, бо цей день може стати для тебе останнім», — пояснив військовий.

Як проходили бої під землею

Після розбирання загороджень українські бійці наблизилися до російських позицій. Паралельно інші підрозділи полку проводили наземний штурм.

«Коли я пішов на штурм, було дуже холодно і нічого не було видно. Я вирішив іти без бронежилета, без каски, лише з гранатою та гвинтівкою», — згадує Куербо.

За словами добровольця, він вирішив діяти самостійно, оскільки в тісному просторі один російський військовий міг уразити всю групу.

«Тому я обрав ризикнути своїм життям заради них. Коли доповз туди наодинці, підібрався якомога ближче — і зміг виконати завдання», — розповів штурмовик.

У результаті спільних дій під землею та на поверхні українським військовим удалося витіснити російські підрозділи з ділянки газогону.

«Поки ми згори штурмували та привертали на себе увагу противника, наші також рухалися знизу», — розповів командир полку Гамлет Авагян.

За інформацією 23-го штурмового полку Р.У.Г, операція «Велес» допомогла обмежити можливості російських військових використовувати газогін для прихованого проникнення до Куп’янська.

Нагадаємо, 10 листопада речник Угруповання об'єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що можливості росіян використовувати підземні комунікації поблизу Куп'янська переважно обмежені.

Вдячні кожному читачеві за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».