Найбільше досягнення за останні десятиліття: юні футболісти з Малинівки виграли престижний турнір

Виграли усі матчі

Пройшли дитячі змагання з мініфутболу WhiteBIT Superleague. Це дитячий футбольний турнір, який проводиться у Харкові і Києві з метою зробити цей вид спорту медійно привабливим і цікавим, створити справжню спільноту, в якій будуть брати участь і розвиватися не лише діти, а й батьки і тренери.

Малинівка на змаганнях була представлена командою «Олімп» у двох вікових групах – 2011–2012 роки народження та 2013–2014 роки народження. Їх тренує вчитель фізкультури Малинівського ліцею № 1 Володимир Стебаєв. Фахівець веде футбольний гурток у Центрі позашкільної освіти.

Просто фантастично вдалося проявити себе на турнірі більш старшим представникам Малинівської громади. У груповому етапі серед команд вікової групи 2011–2012 років народження брало участь 10 команд. «Олімп» виграв усі дев’ять ігор і з першого місця пройшов до півфіналу. Там підопічні Володимира Стебаєва впевнено впоралися з командою «Friend» – 9:1. Фінал проти «North» Kharkiv для малинівців видався непростим, однак вони перемогли 2:1.

– Хлопці зіграли по максимуму, боролися в кожній грі. Виграти в усіх 11 матчах – це показник. Були ігри, де ми перемагали на характері. Зокрема, і у фіналі було важко. Ми два роки тому починали з ними з нуля і ось досягли такого результату. Чесно, в цій справі ще багато чого залежить від керівництва громади, яке нам сильно допомагає: надає м’ячі, форму, організовує підвіз на матчі тощо. І батьки підтримували своїх дітей. Якщо кожна ланка механізму добре працює, тоді буде успіх», – вважає Володимир Стебаєв. 

Начальник Малинівської селищної військової адміністрації Микола Семер’янов, який є палким прихильником футболу, каже, що і хлопці молодці, і тренер, який привів команду до такої звитяги.

«Ми довго йшли до перемоги, діти в цьому турнірі беруть участь не вперше. Спочатку було шосте місце, потім потрапили в четвірку, а зараз завзято тренувалися і здобули бажане чемпіон­ство. Це вкрай важливо, аби наша громада була представлена на таких змаганнях. Ми постійно беремо участь у подібних турнірах і намагатимемося, звичайно, робити це надалі. Як сказав ветеран спорту з Малинівки Євген Турчинов, який знає дуже багато про місцевий спорт: «Малинівка не перемагала в таких елітних змаганнях останні десятиліття». Усі зірки футболу починали із сільських чи селищних команд. Сподіваюся, що в цій команді наразі грає майбутній гравець «Барселони» або «Реала», або як мінімум збірної України», – ділиться очільник Малинівської громади.

Склад команди «Олімп» Малинівка 2011–2012 років народження:

• Данило Фадєєв;
• Максим Хоминець;
• Олександр Бєлов;
• Дмитро Стороженко;
• Артем Литвинов;
• Владислав Абраменко;
• Ростислав Рюма;
• Олександр Мягкий;
• Анна Істоміна;
• Роман Москаленко.

Очі горять, бажання є

Володимир Стебаєв зазначає, загалом хороший рік 2011–2012 підібрався: очі у гравців горять, дуже зацікавлені футболом. Перспективи у команди є, якщо її учасники й надалі завзято тренуватимуться. До речі, на весняному розіграші WhiteBIT Superleague кращим гравцем став футболіст «Олімпу» Максим Хоминець, а тренером – Володимир Стебаєв. Результативно сезон провів малинівець Артем Литвинов. Він забив 20 голів, посівши друге місце у бомбардирських перегонах.

У складі тріумфаторів була одна дівчинка – 14-річна Анна Істоміна. Вона, на думку тренера «Олімпу», може пробитися у футболі дуже далеко. Є потенціал, аби грати на високому рівні.

Класну гру дівчинки відзначає не лише тренер, а й уболівальники. Один з них – начальник відділу освіти, культури, спорту та молоді Малинівської селищної ради Сергій Бєлов, який був присутнім на матчах. Підтримував свого сина та команду загалом.

«Дуже класно Анна грає у футбол. Вона швидкісна, і з витривалістю все в порядку. Дуже чіпка: самовіддано бореться за м’яч, може десь поштовхатися. Грає в захисті, дуже активна, ­просто молодець. Вона виховується в дитячому будинку сімейного типу (ДБСТ). Четверо дітей з цієї родини грають за «Олімп» – троє за старших, один за молодших. Зокрема, й кращий гравець турніру Максим Хоминець. Шкода, що батьки, які покинули цих талановитих дітей, не можуть насолодитися їх успіхами», – каже Сергій Бєлов. 

Володимир Стебаєв відзначає хороше порозуміння між цими дітьми.

«Діти дуже виховані і відповідальні, не пропускали жодного тренування, на них можна рівнятися всім. Очі горять, бажання є. Усе розуміють, усе виконують. Між собою добре спілкуються. Максим і Аня класно працюють у парі, взаєморозуміння між ними на високому рівні. Вони ключові гравці і відіграли велику роль у нашій звитязі. Без тренувань жити не можуть. Буває не виходить у мене приїхати через погодні умови, а вони мене вмовляють, аби я був, щоб хоча б пів години потренуватися. Вони заряджені на футбол, як і вся команда взагалі», – зазначає тренер. 

Живуть від тренування до тренування

У дитячому будинку сімейного типу, де батьки-вихователі Олена та Олексій Трохимченки, наразі проживає 10 дітей. Четверо грають за «Олімп» – Анна Істоміна, Максим Хоминець, Олександр Мягкий (усі за старшу команду) та Павло Матковський (за молодшу). Пані Олена каже, що цим дітям дуже подобається футбол.

«Вони постійно грають, ходять учотирьох, і, звісно, меншого із собою беруть. Живуть від тренування до тренування. Якщо тренування відкладається з якихось причин, бачу, що це викликає у них дискомфорт, починають дуже нервувати. Замовляли через Інтернет футбольну форму з прізвищами своїх кумирів. Постійно в ній ходять, а Павло взагалі не знімає. Мріють стати футболістами, але вони реалісти і розуміють, що в житті ще потрібно мати професію. Сашко подав документи в училище на зварювальника і шофера. Аня і Паша хочуть бути рятувальниками, Максим ще думає», – розповідає Олена Трохимченко.

Максим Хоминець, Павло Матковський, Анна Істоміна і Олександр Мягкий/Фото: Олена Трохимченко

До повномасштабної війни цей ДБСТ розташовувався в Пролісненській громаді. Потім родина переїхала до Полтавщини. Олена Трохимченко каже, що дітям там не особливо давали розкритися у футболі, саме в секції.

Наразі родина задоволена, що переїхала у Малинівську громаду.

«На всі наші звернення керівництво громади оперативно реагує, – наголошує жінка. – Потрібно було трактор, дали, пісок – теж. Ось нещодавно був ураган, завалилося дерево на паркан. Тільки зателефонували – швиденько приїхали і прибрали. На Новий рік поздоровляють дітей. А ось нещодавно Микола Семер’янов нагородив Аню і Юлю сертифікатами на стипендію».

Талановиті не тільки у футболі

Любов до спорту цих дітей не обмежується лише футболом. Наприклад, Анна Істоміна постійно бере участь у змаганнях зі спортивного орієнтування.

«Аня з багатодітної родини. Вона потрапила до нас, коли їй було 10 років. Потрапила з молодшою сестрою, а це дитина з особливими потребами. Анна у тій родині була відповідальна за молодших, узявши на себе роль матері. І вже тут дуже опікувалася сестрою. Я кажу, у неї є асистент, їй допоможуть, зосередься на собі. Зараз вже Аня переключилася на себе: футбол, спортивне орієнтування тощо. Ось просила мене, і я разом з нею поїду на змагання зі спортивного орієнтування», – каже мати-вихователька. 

Вона розповідає, що діти постійно просять, аби відвідували їх змагання. Не завжди виходить, оскільки є різні обставини. Загалом цей ДБСТ має 30 вихованців, п’ятеро з них військові. Коли постає вибір поїхати з дітьми на змагання чи зустрітися із захисниками, Олена пояснює, чому віддають перевагу зустрічам з хлопцями: їх можна більше не побачити. Один з них, на жаль, минулого року зник безвісти.

«Коли ми всі разом збираємося, дітям весело і цікаво. Ось прийшли вони з футболу, потім пішли кататися на машині з братами. Вони у мене вже вміють водити, їздять, звичайно, у дворі. Ходимо на прогулянки, відві­дуємо кінотеатр, по максиму намагаємося урізноманітнити їхнє життя, – ділиться Олена Трохимченко. – Звичайно, буває важко. Намагаюся кожен день починати із чистого аркуша. Роблю собі вихідний, кажу, що на кухню не вийду. А вони елементарні страви приготувати вміють – супи, борщі тощо. Наприклад, Максим Хоминець смачні бісквіти випікає». 

Пані Олена зазначає, що вони завжди підтримують і підтримуватимуть усі хороші починання дітей – спорт, танці тощо.

Олена та Олексій Трохимченки виховують 10 прийомних дітей/Фото: Трохимченко

Павло Матковський, на відміну від братів та сестри, поки що не може похизуватися медаллю турніру WhiteBIT Superleague. У весняному розіграшу «Олімп» 2013–2014 років народження, за який виступає хлопець, за підсумками групових змагань посів п’яте місце, набравши 12 очок (по чотири перемоги та поразки). Тренер оцінює цей виступ як позитивний.

«Треба працювати, оскільки вони трохи пізніше за старших до мене прийшли. Ми з ними вперше брали участь у турнірі. Я задоволений їхнім виступом: і результатом, і бажанням. Добре грали. Головне, що у них є жага до розвитку», – підкреслює Володимир Стебаєв.

Приклад для дітей

Футбол у Малинівці – це пріо­ритетний вид спорту. Підтри­муються команди як дорослі, так і ветеранські, а найголовніше – дитячі. У громаді близько 40 дітей відвідують футбольний гурток. Він функціонує на базі Центру позашкільної освіти, в якому, окрім футболу, є такі гуртки, як спортивне орієнтування, крає­знавчі гуртки тощо.

Сергій Бєлов зазначає, що у Миколи Семер’янова така політика, що у гуртках, які працюють на території громади, і участь у змаганнях має бути безкоштовною. Батьки не повинні витрачати жодної копійки на дорогу до змагань, придбання форми тощо.

«Після звитяги наших юних футболістів подарували їм термокружки з написом «Олімп» Малинівка. У них є і професійна переноска з пляшечками для води. Вважаємо, що футбольний клуб повинен бути екіпірований усім необхідним, навіть якщо це діти: фішки, манишки, м’ячі тощо. І футбольний майданчик із синтетичним покриттям ми постійно підтримуємо, аби він був у належному стані», – за­уважує керівник громади. 

У громаді постійно проводять мініфутбольні турніри серед різних вікових категорій. У травні в Малинівці відбувся турнір за Кубок начальника селищної військової адміністрації. За перемогу боролися три колективи: команда ветеранів Новопокровки, команда ветеранів Малинівки та наймолодші спортсмени громади – команда «Олімп». Захоплююча боротьба тривала до останньої хвилини, але перемогу здобули досвідчені ветерани Новопокровки, виборовши перше місце. Другими стали ветерани Малинівки, а «Олімп» посів третю сходинку.

Кожна команда отримала грамоти та кубки, а наймолодших учасників порадували солодощами від начальника СВА Миколи Семерʼянова, який також грав.

«Ми проводимо такі турніри, аби діти побачили, наскільки важливо займатися спортом, щоб у такому віці продовжувати грати у футбол, – говорить Сергій Бєлов. – Щоб згуртувати родини, проводили турнір між вихованцями «Олімпу» та їх батьками. Мами вболівали, а чоловіки грали проти своїх дітей. Це було атмосферно, на кшталт провести вихідний з батьком, займаючись однією улюбленою справою. Дітям було прикольно обіграти команду батьків, забити гол татові. Це буде наша традиція проводити такі матчі чи турніри між дорослими і дітьми».

У Малинівській громаді підтримують футбол і дитячий, і дорослий, і ветеранський/Фото: Малинівська СВА

Майданчик для пляжного волейболу

Без огляду на четвертий рік повномасштабного вторгнення, у Малинівській громаді все одно намагаються розвивати спорт. Є в планах у громади зробити майданчик для пляжного волейболу, щоб молодь та дорослі займалися цим видом спорту. Сергій Бєлов каже, що наразі обирають місце під таку локацію. Хочеться, щоб діти мали змогу максимально долучатися до спортивних змагань та заходів.

«Пляжного волейболу немає в громаді, але ми хочемо, щоб він був на високому рівні. І перший крок – створити локацію для гри. Ми наразі обговорюємо з Миколою Семер’яновим можливості, щоб закупити спеціальне обладнання для розмітки волейбольного майданчика, м’ячі, сітку тощо. Якщо все буде нормально, цим літом він буде. Сподіваємося, що на День молоді, 12 серпня, проведемо турнір. Зацікавленість до цього виду спорту в наших жителів присутня. Є люди, які грають у волейбол, його треба пропагувати. Це сезонний вид спорту, але він популярний і в інших громадах Харківської області, і в цілому в Україні. Краще на березі річки зайнятися спортом і пограти у волейбол, ніж із цигаркою пити пиво», – вважає Сергій Бєлов.

Стрімко розвивається в Малинівській громаді спортивне орієнтування. Відповідний гурток веде майстер спорту Михайло Наточій. Діти активно беруть участь у різних змаганнях. Наприкінці весни в місті Берестин відбулися змагання зі спортивного орієнтування «Пліч-о-пліч» серед учнів та учениць закладів загальної середньої освіти Харківської області під гаслом «Разом переможемо».

Малинівську громаду на цих змаганнях гідно представили вихованці відповідного гуртка. За підсумками командної першості дівоча команда виборола перше місце, набравши найбільшу кількість балів – 159. А на початку літа вони поїхали відстоювати честь Харківщини на всеукраїнському рівні в Ужгороді. Жіночу команду представляли: Ксенія Дикарева, Ірина Якубова, Анна Істоміна, Вікторія Горбачова, Євгенія Бичкова, Аліна Піддубна та Дар’я Юрасова. Малинівські дів­чата посіли шосте місце з 24-х команд України.

Малинівська команда на всеукраїнських змаганнях зі спортивного орієнтування /Фото: Малинівська СВА

Шукають тренера

У травні втретє в Малинівській громаді відбулися змагання з велосипедного туризму, присвячені пам’яті старшого лейтенанта Збройних Сил України Миколи Конарева. Микола був не лише відважним захисником, а й пристрасним прихильником спорту, який надихав своїм прикладом жаги до вдосконалення та перемог. Щороку до цього заходу долучається родина Миколи, яка приходить зі смаколиками для дітей.

Цьогоріч на старт вийшло ще більше дітей і молоді. Велосипедні перегони об’єднали місцевих вихованців туристичного гуртка, їхніх батьків, друзів та всіх, хто цінує активний спосіб життя. Для багатьох учасників ці змагання стали справжнім святом спорту, можливістю виявити свої здібності й водночас вшанувати пам’ять про Миколу. Цей захід має особливе значення для громади, адже він не лише популяризує спорт, але й виховує нові покоління у дусі поваги до захисників України.

У травні втретє в Малинівській громаді відбулися змагання з велосипедного туризму, присвячені пам’яті старшого лейтенанта Збройних Сил України Миколи Конарева/Фото: Малинівська СВА

Також у громаді є зацікавленість до шашок та шахів і серед дорослих, і серед дітей. Щороку в Малинівській громаді проходить турнір з шахів та шашок, який має багаторічну історію, адже проводиться з 2003 року. Цей турнір присвячений пам’яті двох видатних особистостей громади – журналіста та головного редактора районної газети «Червона зірка» Олександра Шаровки та ветерана спорту Володимира Каленика. В цьогорічному турнірі брав участь і Микола Семер’янов.

«На жаль, у нас немає тренера з шахів та шашок. Робота велася і ведеться в цьому напрямку. Хочеться, щоб був тренер, який професійно вчитиме дітей, – ділиться начальник Малинівської СВА. – Загалом прагнемо надати дітям максимально комфортні умови для розвитку. Основна наша мета – витягти молодь з ­гаджетів та дурних компаній, які можуть зламати життя, на спортивні майданчики».

У громаді є зацікавленість до шашок та шахів і серед дорослих, і серед дітей/Фото: Малинівська СВА

Плани і задачі

Микола Семер’янов згадує, що до повномасштабного вторг­нення у громади було багато амбітних планів у спорті. Зокрема, розвиток зеленого туризму – велосипедний і водний. Водний туризм – це річка. Наразі це небезпечне місце, бо постійно була під обстрілами і там можуть бути всілякі вибухонебезпечні предмети. Щодо велосипедного туризму, розробляли відповідні маршрути, але це ліс і також може бути небезпечно.

«На жаль, наразі територією нашої громади не помандруєш. Сподіваємося, що все ж таки ми зможемо реалізувати задумане, – каже очільник громади. – Голов­не, що за період війни ми не втратили спортсменів: зберегли і декого долучили до занять спортом. Намагаємося створювати всі умови, щоб наші діти, молодь та дорослі займалися і не втрачали навички, які мають».

Перед повномасштабним вторгненням у Малинівці почали будувати сучасний спортивний зал у ліцеї № 2, але війна не дозволила це завершити.

Микола Семер’янов зазначає, наразі основна мета – зберегти весь спортивний потенціал, який є в громаді, і підтримувати його змаганнями. А після закінчення війни максимальними обертами розвиватися, аби було ще краще, ніж раніше.

«Хочеться збільшити кількість видів спорту, щоб діти тренувалися у кваліфікованих фахівців. Хочеться збирати на стадіоні дітей та батьків, де вони б отримували максимум позитивних емоцій. Наразі у нас тільки маленькі турніри, але ж усе одно проводимо з дотримуванням безпекових умов. Захисники і захисниці боронять наші кордони для того, щоб ми, зокрема, мали змогу грати у футбол і взагалі займатися улюбленими видами спорту. Тому велика подяка Силам оборони України за те, що ми маємо можливість розвивати наших дітей», – підкреслює начальник Малинівської СВА Микола Семер’янов.