Квіти, ляльки-мотанки, великодні прикраси: історія мисткині з Оскільської громади (фото)
Жителька села Заводи Оскільської громади Наталія Дадонова створює декоративні квіти, великодні прикраси та сучасні ляльки-мотанки. Більшість своїх робіт жінка не продає — вона дарує їх людям. Частину виробів майстриня передала до публічної бібліотеки у сусідньому селі Співаківка, де з них створили виставку.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповіла сама Наталія Дадонова.
За словами майстрині, в її будинку — десятки рукотворних квітів. Лілії, ромашки, троянди, мімози. Є декоративні кошики, великодні прикраси та ляльки-мотанки, оздоблені бісером і паєтками.
Більшість цих робіт майстриня створює для душі, а потім — дарує.
«Коли зроблю щось гарне, мені хочеться поділитися з людьми. Роздаровую родичам, сусідам. Мої вироби, сплетені з ниток, можна знайти і на Полтавщині. Під час окупації села мене з родиною там прихистили добрі й щедрі люди. Дуже хотілося щось хороше залишити на згадку про себе», — розповідає жінка.
Частину своїх виробів Наталія Дадонова передала до публічної книгозбірні у сусідній Співаківці. Там бібліотекарка Надія Степанян оформила невелику виставку. Рукотворні квіти та ляльки одразу привернули увагу відвідувачів.
«Люди підходять, роздивляються, фотографують. Відзначають, що це дуже красиво й надзвичайно витончено», — зауважує бібліотекарка Надія Степанян.
Наталія Дадонова багато років працювала художнім керівником Заводського сільського будинку культури. Саме там вона організовувала концерти, писала сценарії, працювала з творчими колективами та проводила заходи для громади.
Творчість завжди була частиною її життя. Майстриня вишивала бісером, займалася декоративно-ужитковим мистецтвом, працювала з дітьми.
Війна змінила життя громади. Будинок культури, де працювала Наталія, зазнав нищівних руйнувань.
Згодом жінка пережила і непоправне особисте горе: у 2023 році після деокупації громади загинув її син Сергій, який працював лісівником. Молодий чоловік підірвався на протитанковій міні.
Після цього жінка на певний час виїжджала з дому. Вона не могла знаходитись у будинку, де все нагадувало про сина. Повернутися до звичного життя допомогли люди та творчість.
«Я почала знову в’язати й робити різні речі. Це допомагає трохи заспокоїтися», — каже вона.
Сьогодні у її колекції — десятки робіт. Лише лілій майстриня зв’язала понад сорок штук.
Частину виробів вона дарує родичам, друзям і знайомим. Інші — залишає у бібліотеках, клубах або просто передає людям, яким вони подобаються.
Нещодавно жінка почала робити ще й великодні прикраси — декоративні яйця, кошики та підставки.
«Роблю для душі. Коли бачу, що людям це подобається, мені стає дуже тепло на серці, тоді я беруся творити з потрійним завзяттям, не помічаючи, як збігає час», — зізнається Наталія.
Раніше ми писали, що Барвінківська бібліотека отримала унікальний спадок.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
Читайте також:
Творчість заради перемоги: діти із Сахновщинської громади передають воїнам тепло через свої вироби