Жителі Вільхуватської громади почали отримувати компенсації за пошкоджене житло (відео)
У прикордонній Вільхуватській громаді компенсацію за програмою «єВідновлення» за пошкоджене житло вже отримали чотири місцеві жителі. Як державна програма працює у громаді? Чи знають мешканці, що потрібно для того, щоб оформити компенсацію? Адже незважаючи на те, що інформація про неї активно поширюється місцевими органами влади та ЗМІ, багато українців зізнаються, що вони не дуже обізнані в цьому питанні.
У Вільхуватській громаді задокументовано пошкодження 31 житлового об’єкта, це і будинки, і квартири. Вони мають увесь перелік необхідних документів щодо отриманих пошкоджень. 19 – розташовані у Вільхуватці, 7 – у Приколотному, по одному – у Чорному, Міловому та Рубленому, два – у Довжанці.
Але ця цифра не остаточна, орієнтовно, кажуть у сільській військовій адміністрації, вона може збільшитися до 50 об’єктів. Адже будинки та інфраструктуру в населених пунктах біля кордону фахівці зі зрозумілих причин досі не оглядали.
– Ситуацію в нас не можна порівнювати із ситуацією в інших прикордонних громадах нашого Куп’янського району, наприклад, Дворічанській або Куп’янській. Там тривають щоденні обстріли, тож небезпека для жителів та масштаб руйнувань доволі значний. Але проблеми в тих, хто втратив майно, однакові. Тож і вирішувати їх треба за одним і тим же алгоритмом, який насправді доволі зрозумілий, – пояснює начальник Вільхуватської сільської військової адміністрації Євген Шаповал.
Які саме проблеми виникають у жителів громади, коли вони починають процес оформлення компенсації на пошкоджене житло? Проблеми ці тією чи іншою мірою типові для всіх українців.
Проблема 1: збір документів
У додатку «Дія» є спеціальний розділ, куди треба подавати заявку про пошкоджене майно. У спеціаліста СВА відображається ця інформація, що надійшов запит на обстеження пошкодженого майна. Комісія у складі мінімум трьох спеціалістів приїжджає на об’єкт, проводить обстеження, заповнює чек-лист.
Якщо все гаразд з документами у власника, питання про грошову компенсацію виноситься на розгляд комісії, яка заслуховує доповідь спеціаліста, що вніс відповідні розрахунки в систему. Вона сама автоматично розраховує суму компенсації, яку може отримати заявник.
Для того щоб вийти на цей фінальний етап, треба, аби було все гаразд з документами. Головний документ – витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно. За словами місцевих фахівців, саме з ним виникають проблеми у жителів Вільхуватської громади. Власники не мають документів на свій будинок.
Що робити в цьому випадку? Або реєструвати право власності через відповідні організації, а саме ЦНАПи, або отримати їх у судовому порядку.
– Насправді відновити документи не так складно, нещодавно одна з власниць будинку, яка подала заяву на компенсацію, зробила це через ЦНАП. У громаді такий центр ще не працює, тож звертатися треба в інші. Але незабаром відкриється й наш. Так, щоб відновити документи, треба витратити гроші, десь 2000 чи 3000 гривень. Але якщо порівняти вартість оформлення документів з тією сумою, яку можна отримати на відновлення пошкодженого майна, то це, мені здається, вигідна інвестиція, – пояснює Євген Шаповал.
Проблема 2: житло вже відремонтовано
Інша проблема, яка характерна для Вільхуватської громади, – значній частині місцевих власників пошкодженого житла була надана допомога у вигляді будівельних матеріалів. Люди самі відновили свої будинки. На державному рівні йде розмова про компенсацію у таких випадках, але наразі такі об’єкти фахівці у роботу не беруть. Тому що при обстеженні відремонтованого житла побачити пошкодження неможливо.
Проблема 3: власник житла
Якщо людина наразі проживає в іншому населеному пункті, вона не завжди може бути присутньою під час огляду та складання акта обстеження свого будинку. А без її присутності складати акт не можна. Тож компенсацію оформити неможливо.
Ще момент з власниками приміщення – якщо їх декілька, то всі співвласники мають надати згоду на подання заяви на компенсацію. Якщо хтось цього не зробить, заява теж не розглядатиметься.
Отримано 10 заяв на компенсацію
Усього за програмою «єВідновлення» у Вільхуватській громаді було подано 10 заяв. Чому така скромна цифра для прикордонної громади?
– Дві основні причини, чому зараз у нас небагато заяв за програмою «єВідновлення»: люди попередньо відновили житло за допомогою матеріалів, що надавала громада, та дуже багато місцевих жителів не мають документів на ті будинки, в яких проживали, – пояснює начальник СВА.
Ситуація по наданих заявах така: 8 – опрацьовані, дві надійшли днями, фахівці вже обстежили пошкоджене житло. Наступного тижня пройде засідання комісії, на якому по них буде прийняте рішення.
Як розповіли у СВА, з 10 заяв 4 погоджені, і люди отримали компенсації. Загальна сума складає 305 132 гривні. Якщо по кожній із заяв, то це 76 925 гривень, 115 593 гривні, 59 490 гривень та 53 123 гривні. Саме такі суми у СВА пояснюють тим, що ступінь пошкоджень був не дуже великий.
Ще по одній заяві власнику житла відмовили через надану ним недостовірну інформацію. По трьох заявах розгляд призупинено. По одній – населений пункт розташований близько до кордону з рф, фахівці не можуть поки що туди виїхати через обстріли, а також територія домоволодіння не розмінована. По другій заяві власник зараз перебуває поза територією громади, по третій – немає згоди всіх власників житла, щоб розпочати процес.
Де витрачати кошти програми
У застосунку «Дія» є перелік магазинів, які беруть участь у програмі «єВідновлення». Саме в цих постачальників будматеріалів і підприємств, фірм, які надають будівельні послуги, громадяни повинні придбати необхідне для ремонту за отримані від держави кошти.
– На щастя для нашої громади, частина розташованих неподалік від нас підприємств погодилася працювати за програмою. В ті ж населені пункти Вільхуватка або Довжанка підприємці завезли вікна, двері, будівельні матеріали. Хтось з них із Харкова, хтось – із Чугуєва. Також швидко знайшлися будівельники, які виконують ремонт, – розповідає Євген Шаповал.
Тож власникам розбитого житла у Вільхуватській громаді не довелося додатково використовувати власні кошти – всі товари вдалося придбати у працюючих за програмою постачальників, а ремонтні роботи виконують задіяні у програмі будівельники. По чотирьох позитивно вирішених заявах роботи вже наближаються до закінчення. За словами начальника СВА, це питання буде закрите повністю на 100 %, коли люди нададуть звіт про використання компенсації.
До речі, як розповів Євген Шаповал, вони залучають місцевих підприємців, щоб реєструвалися у «Дії» та могли надавати необхідні товари і послуги у своїй громаді за програмою «єВідновлення».
Якщо немає смартфона
У прикордонних селах залишається багато людей похилого віку. Вони зазвичай не мають смартфона, а на кнопковому телефоні зареєструватися у «Дії» не вийде. Що робити в такій ситуації, якщо попросити зареєструвати онлайн нікого?
– Тоді треба прийти до військової адміністрації, у нас цим напрямом займається спеціаліст, яка допомагає та надає всі необхідні консультації. Приколотне, вулиця Лісна,1, – каже начальник Вільхуватської СВА.
Тож, як пояснюють спеціалісти, заява на компенсацію опрацьовується у громаді максимум за тиждень. Звісно, за умови, що власник житла врахував три моменти – надав правдиву інформацію, має всі необхідні документи, знаходиться на території громади.
До речі, що стосується термінів подання заяв. Такі запити надходили до військової адміністрації: ми зараз виїхали, повертатися найближчим часом не плануємо, що робити? Хвилюватися не треба – подати заяву можна у будь-який час після повернення. Тож у СВА чекають на збільшення кількості заяв, коли люди почнуть активніше повертатися додому.
P. S. За даними опитування, яке «Слобідський край» провів у Вільхуватській громаді, більше 90 % респондентів не знають, який перелік документів необхідно підготувати для подання заяви на компенсацію.
Більше половини респондентів не знають, як саме дозволяється витрачати кошти програми «єВідновлення».
Серед проблем, з якими люди стикаються під час оформлення компенсації, респонденти вказують такі:
- не оформлене право власності на будинок;
- не можу ніде знайти інформацію;
- ми виїхали і не знали, як сфотографувати пошкоджене майно, а ті фото, що зробили сусіди, не підійшли;
- дуже мало дали грошей, а матеріали дуже дорогі;
- не маємо додатка «Дія».
«Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю медіа «Слобідський край» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу»