19.06.2020 13:25

Близько п’яти років тому молода лікарка із Харкова Катерина Омеляненко почала працювати у сільській амбулаторії Харківського району. Разом із пацієнтами вона пережила перехідний етап медичної реформи. Сьогодні медик каже: крім  нових послуг для пацієнтів, у неї і самої побільшало мотивації їздити на роботу в село.

Крок уперед

28-річна лікарка Катерина Омеляненко – наймолодша серед сімейних лікарів Центру первинної медико-санітарної допомоги Харківського району. Вона проживає у Харкові і щодня долає більше 20 кілометрів автобусом, аби дістатися до своєї роботи.

Працювати у сільську амбулаторію лікарка прийшла п’ять років тому. У медзаклад потрапила за направленням, бо навчалася у Харківському національному медичному університеті за бюджетний кошт.

Катерина Омеляненко, сімейний лікар Глибоцької амбулаторії

Катерина Омеляненко, сімейний лікар Глибоцької амбулаторії

– Коли у 2015 році я закінчувала університет, ще працювала система розподілу студентів, які навчалися на бюджеті. Оскільки лікарів у сільській місцевості не вистачало, мене розподілили в Харківський район. Перші два роки працювала інтерном у Липецькій амбулаторії, а після закінчення навчання опинилася тут, у Глибоцькій амбулаторії.

На той момент в амбулаторії працював ще один сімейний лікар, та він звільнився у 2018 році – під час перехідного етапу медичної реформи. Тому сьогодні Катерина сама обслуговує жителів Глибокого, Стрілечої, Красного та Мараховця. Усього декларацій з медиком уклало 1750 пацієнтів.

– У нас працює кабінет сімейного лікаря, маніпуляційний кабінет, де проводимо жіночу консультацію, адже у штаті є акушерка, а також кабінет для щеплень, – розповідає лікарка.

За словами Катерини, на сьогодні в медзакладі є все необхідне обладнання та створено комфортні умови для пацієнтів. Капітальний ремонт у приміщенні проводили у 2016 році. Аби економити на електроенергії та усунути проблеми з опаленням, на даху амбулаторії встановили сонячні батареї.

Проте суттєві зміни в роботі медзакладу відбулися після реорганізації та старту контрактування з Національною службою здоров’я України у 2018 році. Тоді в амбулаторії з’явився комп’ютер, Інтернет, а замість паперової документації почали впроваджувати електронну.

– Я вважаю, що реформа на первинній ланці – це крок уперед, адже завдяки комп’ютеризації зменшилася паперова тяганина та побільшало часу безпосередньо для лікування пацієнтів. Сьогодні ми користуємося електронними рецептами, дивимося на комп’ютері історію пацієнта. А зовсім нещодавно, з квітня, ми почали видавати електронні направлення на госпіталізацію та методи досліджень за програмою медичних гарантій до закладів вторинного та третинного рівня, – зазначає Катерина Омеляненко.

Консультації в онлайні

Комп’ютеризація дала можливість надавати пацієнтам нові послуги. Зокрема, онлайн-консультації з вузькопрофільними фахівцями обласної лікарні, які проводять на телемедичній платформі. Найбільше консультуються пацієнти – у ендокринолога, кардіолога і пульмонолога. Проте зв’язок, говорить медик, можна налагодити з будь-яким фахівцем за запитом пацієнта.

– Якщо я бачу, що пацієнт потребує консультації вузькопрофільного спеціаліста, на своє­му етапі я максимально його об­стежую, формулюю запит лікареві, який через деякий час надає свою консультацію. Зазвичай це відбувається або ж наступного дня після запиту, або ж через один день. Це залежить від завантаженості лікаря, – розповідає Катерина.

Значущість цієї послуги пов­ною мірою проявилася під час карантину. Адже під час обмежень заклади вторинного та третинного рівня не приймали пацієнтів, обслуговуючи тільки гострі стани. Проте для пацієнтів Глибоцької амбулаторії консультації тривали у дистанційному режимі.

Окрім плюсів для пацієнтів, після медичних змін мотивація з’явилася і в самої лікарки, адже зміна моделі фінансування вплинула і на її зарплату. Нагадаємо, Національна служба здоров’я виділяє на заклад суму, яка залежить від кількості укладених декларацій з лікарями.

Катерина, яка не мала достатнього досвіду, починала працювати без будь-яких надбавок за тарифною сіткою за стаж і категорію та отримувала близько 3000 гривень. Після реорганізації заробітна плата лікарки зросла, на скільки саме – вона не хоче казати. Але запевняє: мотивації й надалі працювати у сільській місцевості додалося.

Також, аби не втратити сімейного лікаря, місцева влада разом із Центром первинної медико-санітарної допомоги вирішили компенсувати Катерині витрати на проїзд.

Спалах COVID-19 у Стрілечій

Глибоцька амбулаторія продовжувала працювати у штатному режимі навіть під час спалаху коронавірусної інфекції на території села Стрілеча. Нагадаємо, спалах COVID-19 в обласній психіатричній лікарні № 1, яка розташована в цьому населеному пункті, стався наприкінці квітня. Станом на 18 червня коронавірус підтвердили у 51 особи, з яких 23 – пацієнти закладу.

За словами Катерини, першу хвору виявили 16 квітня.

– Це була моя пацієнтка – працівниця психлікарні, яка прийшла до мене на прийом. Я діагностувала пневмонію. За регламентом, усі пацієнти з цим діагнозом мали пройти тестування. Підозра підтвердилася лабораторно, жінку госпіталізували до обласної лікарні, – розповідає сімейна лікарка.

Після цього випадку до Катерини почали приходити й інші пацієнти, в яких згодом підтвердили COVID-19. Загалом, станом на 18 червня на дільниці, яку обслуговує медик, вірус підтвердили у 58 осіб.

– Зараз обласний заклад закрили для відвідування. Загалом ситуація стабілізувалася, й на сьогодні фіксуються поодинокі випадки, – говорить Катерина Омеляненко.

Автор: Марина Проценко