Повернути землю під плуг: як на Харківщині відбувається гуманітарне розмінування 

Ще кілька років тому на цих полях достигав урожай, тут працювали люди та сільськогосподарська техніка. Сьогодні тут кожен крок може бути фатальним через мінну небезпеку. В деокупованих громадах Харківщини ворог залишив по собі тисячі гектарів замінованої території.

Крок за кроком сапери, які проводять гуманітарне розмінування, повертають до життя землю, щодня обстежують гектари посівних площ, очищаючи їх від загрози, щоб відновити там господарське життя. 

Очищення замінованих окупантами сільськогосподарських угідь в одній з деокупованих громад Харківщини проводить ТОВ «Гуманітарна безпека». На кількох локаціях у полі працюють сапери розмінування, вони застосовують спеціальні машини та безпілотні літальні апарати (БПЛА).

Для кожної групи визначений напрямок руху з великими безпечними відстанями.

«Завдання для всієї команди – до кінця літа повністю розмінувати поле, передати на контроль якості, а потім замовнику – агровиробнику. Намагаємося виконати завдання до початку сезону посівної 2025–2026 років», – говорить інженер з якості Олег Семерей.

Як розповідає керівник розмінування на ділянці Сергій Варнащук, територія, що перебуває у зоні його відповідальності, небезпечна через протипіхотні фугасні міни (ПФМ-1) або «пелюстка», а також артилерійські, мінометні снаряди тощо.

Сам Сергій з Близнюків, до повномасштабного російського вторгнення працював у будівельній сфері. Але війна змусила обрати новий рід діяльності.

Сапери запускають для підготовки ґрунту спеціальні машини, які знімають основну загрозу протипіхотних мін, розтяжок, пластикових протипіхотних мін та прибирають рослинність. На полі, яке за роки, коли його не обробляли, заростає густим бур’яном, саперу працювати набагато складніше. Тож він заходить на ділянку після машини, щоб завершити процес розмінування.

Машини дистанційного розмінування «Змій» – українського виробництва, як і вся спеціальна техніка, з якою працює команда «Гуманітарної безпеки». Від безпілотників до машин розмінування.

Обстеження небезпечної ділянки поля за допомоги машини розмінування «Змій»

Підтримка вітчизняного виробника – принципова позиція, але вона обумовлена й практичними чинниками.

Безпілотні літальні апарати українського виробництва також оснащені штучним інтелектом, за допомогою якого проводиться нетехнічне обстеження. Як зазначає інженер з гуманітарного розмінування Сергій Семенюк, нетехнічне обстеження – перший етап, з якого починається процес гуманітарного розмінування.

Безпілотник ST 1 зі штучним інтелектом самостійно облітає визначену оператором ділянку, фотографує на камеру, зчитує отримані зображення. Він оснащений лідаром (технологія, що виявляє та опрацьовує дані про об’єкти на відстані). Інформація про те, що безпілотник виявив на землі, передається на монітор оператору.

Безпілотники використовують для нетехнічного обстеження території

«Це підготовка до розмінування. Точність обстеження – до 90 %. Машина знаходила протитанкові та протипіхотні міни. Після нетехнічного обстеження проводиться технічне, коли хлопці вже йдуть із металодетекторами або їдуть машини розмінування», – розповідає інженер з гуманітарного розмінування.

Щоб обстежити гектар площі, за сприятливих погодних умов БПЛА ST 1 знадобиться приблизно день.

Команда «Гуманітарної безпеки» почала формуватися наприкінці 2022 року, коли гуманітарне розмінування ставало все більш актуальним для Харківщини. Сергій Семенюк працює в організації третій рік. Він говорить, що вирішив для себе долучитися до цієї роботи, «тому що треба допомагати країні».

Коли почалися повномасштабні бойові дії на Харківщині, Олег Семерей працював в аграрному підприємстві на Близнюківщині. Має військову освіту, але був змушений звільнитися зі Збройних сил через скорочення. У 2016 році закінчив курси на базі одного з навчальних закладів Державної служби з надзвичайних ситуацій та здобув спеціальність сапера розмінування.

Олег згадує, як з’явилася їхня структура. Спочатку був створений відділ саперів, який буквально одразу переріс в організацію. Спочатку відчувалися брак техніки та нестача кваліфікованих кадрів. Проте все більш зрозумілим ставав масштаб роботи із розмінування сільськогосподарських угідь. Гуманітарне розмінування й стало одним з пріоритетів.

«Про машини розмінування ми тоді знали тільки з досвіду інших країн, де були бойові дії. Бачили їх на картинках чи на відео. Потім почали проводитися виставкові заходи, де ми подивилися на цю техніку на власні очі. Якби машин тоді було стільки, скільки мають оператори розмінування сьогодні, ми б усі ділянки, де ще працюємо, давно закінчили. І аграрії тут уже б засівали поля», – вважає Олег Семерей.

Поступово приходили нові люди, почали закуповувати техніку, отримали сертифікацію оператора розмінування. Наразі вже йдеться про виконання великих державних замовлень. 

Машина дистанційного розмінування в полі 

Зараз аграрії можуть скористатися Державною програмою компенсації коштів за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення.

Щоб стимулювати розвиток протимінної діяльності (ЦГР) на території України, Центром гуманітарного розмінування у 2023 році була ініційована відповідна державна програма. Вона почала працювати з квітня 2024 року.

За даними начальника відділу аналітики Анатолія Торяника, на сьогоднішній день у ЦГР на програму компенсації подано 466 заявок по всій Україні. З них більшість відпрацьована. Результати – десятки тисяч гектарів розмінованих земель. У Харківській області на програму компенсації розмінування було подано більше 120 заявок.

«З них не всі, на жаль, проходять верифікацію через дуже суворий контроль за використанням коштів. Половина, приблизно 60, прийняті до роботи. По них проводяться тендери або вже ведеться розмінування сільськогосподарських угідь», – зазначає Анатолій Торяник.

Щоб взяти участь у державній програмі, власнику землі необхідно провести нетехнічне обстеження (НТО) угідь і визначити стан землі.

«На жаль, на сьогодні немає компенсації на нетехнічне обстеження. Воно проводиться за гроші, тому що оператор має витрати на виконання цієї роботи», – зауважує представник ЦГР.

Якщо нетехнічне обстеження визначає, що земля не забруднена, то її можна обробляти. Якщо ж обстеження визначило, що земля забруднена, замінована або ймовірно забруднена, необхідне гуманітарне розмінування.

Оператор, який проводив НТО, реєструє цю землю через Центр протимінної діяльності. Дані вносяться на мапу, земля визначається забрудненою.

Далі сільгоспвиробник подає заявку в Державний аграрний реєстр, де зареєстровані практично всі агровиробники. Є електронний кабінет розмінування, зареєструватися там нескладно.

За словами Анатолія Торяника, є проблема з участю в державній програмі невеликих фермерських господарств, не зареєстрованих як агрофірми.

«Зараз шукаємо способи, як вирішити це питання. Можливо, варто спробувати через громади. Всі роботи з розмінування координуються місцевими органами самоврядування. В нашому центрі ми направляємо всіх операторів, щоб вони взаємодіяли з місцевими органами влади. Керівник громади краще розуміє, які ситуація та пріоритети на місці», – зазначає начальник відділу аналітики ЦГР.