Енергія відновлення: на Харківщині побудують сонячні електростанції

Острівки успіху

12.04.2018 16:30

У Харківській області планують побудувати першу промислового масштабу та поки що найпотужнішу в регіоні сонячну електростанцію. Окрім цього, e регіоні є ще кілька потужних проектів, пов’язаних із чистою, а головне – відновлювальною, енергетикою. 

Сонячні перспективи на Близнюківщині

Перший об’єкт відновлювальної екологічно чистої енергетики – сонячна електростанція потужністю 8 Мвт – з’явиться у Близнюківському районі.
Над проектом працювали не один рік, кажуть у місцевій райдержадміністрації: провели кілька громадських слухань, допомагали розробляти детальний план будівництва, який уже затвердили. Тепер план перебуває на погоджені. Потім буде вирішуватися питання щодо виділення земельної ділянки.

Побудувати станцію планують на території двох рад – Лукашівської сільської та Близнюківської селищної. Місце обрали невипадково, адже ця земельна ділянка розташована під південним схилом, що є вигідним для будівництва. До того ж, поряд із цією ділянкою є підстанція, куди відразу акумулюватиметься вироблена енергія, та високовольтна мережа.

– Держава отримає екологічно чисту енергію. А район – нові робочі місця, – розповів перший заступник голови Близнюківської РДА Василь Протасов. – Скільки їх буде, поки що невідомо, приблизно сім-вісім. Але в будь-якому разі для селища це суттєво.

Привабливість для інвесторів

Але не тільки робочі місця та податкові надходження за земельну ділянку отримує район, головна перспектива – це привабливість для інвесторів, каже начальник відділу з енергоефективності, енергозбереження та альтернативних джерел енергії ХОДА Олександр Логозинський.

– У цьому проекті пошук інвестора вже здійснено. Це вітчизняне товариство, яке на даний час займається погодженням земельної документації, а після отримання всіх дозволів на будівництво планує його розпочати. Ймовірно, старт відбудеться в літньо-осінній період, – додав він.
Саме залучення інвестицій у будівництво сонячних електростанцій – одне із складних питань, яким зараз займаються в області. До того ж, пошук інвесторів супроводжують інші складнощі, які стосуються наявності вільних земельних ділянок для можливого будівництва, а також адміністративної допомоги з боку районів, яка серед іншого стосуються і кадрового потенціалу.

Тому поки що, за словами енергетика, на Харківщині це перший та найпотужніший проект у промисловому масштабі, який збираються реалізувати найближчим часом. На сьогодні в області вже запущено кілька сонячних станції, але вони невеликі. Так, приміром, у селищі Пересічна Дергачівського району працює СЕС потужністю 500 кВт, дві дахові сонячні електростанції по 100 кВт розташовані в Харкові.

– Загалом, сонячна генерація Харківської області не відрізняється від інших регіонів України, де успішно працюють масштабні проекти із сонячної енергетики. Це Дніпропетровська, Київська, Вінницька, Миколаївська, Херсонська та Одеська області. У нас теж є вигідні місця для розташування СЕС, особливо в південних районах області, – розповів Олександр Логозинський.

Третя в Україні

Загальна потужність сонячних електростанцій, збудованих на Харківщині, складає 1,2 МВт. За інформацією виконавчого директора Інституту сталого розвитку, засновника Харківського енергетичного кластера Станіслава Ігнатьєва, три з них розташовано на дахах великих підприємств (їх загальна потужність складає 0,8 МВт). Усі інші – збудовані на території приватних домогосподарств.

– Із перспективних проектів, які є в регіоні, – це нещодавно підписаний меморандум між Первомайською міськрадою, Держагентством з ефективності України, Інститутом сталого розвитку та китайськими партнерами щодо будівництва сонячної електростанції потужністю 50 МВт на території колишнього підприємства ДП «Хімпром», – розповів 29 березня під час форуму-виставки передових енергоефективних технологій та будівництва «Build & Energy. Kharkiv Expo 2018» Станіслав Ігнатьєв.

За його словами, СЕС у Первомайському має стати третьою за потужністю в Україні. Інвестор – китайська державна корпорація China Machinery Engineering Corporation, яка готова будувати 50 МВт генеруючих можливостей.

– Це перша зелена електростанція в Україні, яка працюватиме за принципом державно-приватного партнерства. Для реалізації проекту влада міста передає земельну ділянку площею 100 га в управління комунальному підприємству «Первомайські теплові мережі», що є одним із засновників сонячної електростанції. Це надасть можливість збільшити дохідну частину міського бюджету вдвічі, що є унікальним випадком для України, – пояснив експерт.
Також, за його словами, на Харківщині є два проекти в Дергачівському та Лозівському районах, де теж незабаром розпочнуть будівництво сонячних станцій.

Прикріплений до курсу євро

Цікавість інвесторів до сонячної енергетики не випадкова, адже, відповідно до чинного законодавства, зелений тариф в Україні до 2030 року прив’язаний до курсу євро.

Згідно із Законом «Про електроенергетику», зелений тариф – це тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, у тому числі на введених в експлуатацію пускових комплексах. Енергопостачальники зобов’язані купувати електричну енергію у випадках, обсягах та за цінами, визначеними Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

– Якщо підрахувати, то сьогодні сонячна енергетика є вигіднішою, аніж депозит у банку, оскільки дає від 23–25 % річних у євро, а будівництво станцій окуповується за 4–4,5 року, – розповів Станіслав Ігнатьєв.

До того ж, за словами Олександра Логозинського, будівництво сонячної станції обходиться інвестору дешевше за зведення вітряної та ГЕС. До речі, щодо останніх, то виробництво енергії з води на Харківщині теж є.

– У нас є діючі гідроелектростанції, вони невеличкі, але все одно працюють. Однак на Харківщині не дуже великі та швидкі річки, щоб їх сповільнювати та використовувати водяний потік, – розповів начальник відділу з енергоефективності, енергозбереження та альтернативних джерел енергії ХОДА.

Енергія з відходів і сміття

На думку координатора Біоенергетичної асоціації України в Харківській області Юрія Епштейна, не слід забувати і про інші відновлювальні джерела, приміром, біогаз. Так, за терміном окупності це найефективніший вид відновлювальної енергетики. За словами фахівця, із загальної кількості відновлювальних джерел в Україні сонячна енергетика займає 53 %, а біоенергетика – всього 5,6 %. Проте, у країнах Європи сонячна енергетика займає приблизно 10 %, основою є гідроенергетика, а біоенергетика – 17 %.

– У біогазовій енергетиці 50 Мвт дають таку ж кількість електроенергії, як сонячна станція у 300 Мвт, – розповів фахівець. – А причиною того, що зараз популярніша сонячна енергетика, у тому, що біогазова потребує великої кількості сировини.

Основним виробником цієї сировини є сільське господарство, також полігони побутових відходів, різні види промисловості, найбільше – це харчова промисловість, яка залишає велику кількість органічних відходів.

На Харківщині поки що реалізовано два біоенергетичні проекти. Минулого року в регіоні запрацював біогазовий завод на Роганському полігоні твердих побутових відходів (потужністю 2,5 МВт). А тепер подібний проект планують і на Дергачівському полігоні.

Уже не майбутнє, а сьогодення

Загалом, відновлювана енергетика – це пріоритетний напрям як енергетичної незалежності України, так і економіки в цілому. Підписавши Угоду про асоціацію України з ЄС у 2014 році, наша країна зобов’язалася відповідати високим європейським стандартам з відновлювальних джерел енергії. Так, відповідно до вимог директиви № 2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлювальних джерел та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, було затверджено Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року.

Відповідно до Енергетичної стратегії, країна має розширити використання всіх видів відновлюваної енергетики, яка стане одним з інструментів гарантування енергетичної безпеки держави. Він передбачає, що частка енергії, отриманої з ВДЕ, до 2020 року досягне 11 %. Реалізація цього плану дозволить замістити понад 10 мільярдів кубометрів газу.

Також 1 серпня 2016 року наша країна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, взявши на себе зобов’язання скоротити викиди СО2 на 60 % до 2050 року. Один з елементів досягнення цієї мети – це перехід на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел.

Проте, за інформацією Української асоціації відновлювальної енергетики, сьогодні ринок відновлюваної енергетики в Україні займає в загальній енергетичній системі лише 1,43 %. Порівняно із сусідніми країнами це дуже мало, наприклад у Польщі цей показник складає 13,53 %. Але за останні роки галузь показала стабільне зростання: у 2016-му запущено 130 МВт нових потужностей, а за півроку 2017-го – 126 МВт.

Для порівняння, Китай лише за 2016 рік запустив 34 ГВт «сонця», 19 ГВт «вітру» і до 10 ГВт гідроелектростанцій та об’єктів на біомасі.
За інформацією начальника відділу міжнародного співробітництва та євроінтеграції Управління проектного менеджменту та міжнародного співробітництва Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, кожного дня країна рухається в напрямі розширення використання всіх видів відновлюваної енергії. Так, приміром, сьогодні потенційні проекти з відновлювальної енергії сягають 1,7 мільярда євро.

– І ми маємо надію, що це не майбутнє, а вже сьогодення, адже за минулий рік у відновлювальну енергетику було залучено у світі близько 150 мільярдів євро, з них першість належить Китайській Республіці, США та Японії, – зазначив під час форму-виставки «Build & Energy. Kharkiv Expo 2018» заступник начальника Управління – начальник відділу міжнародного співробітництва та євроінтеграції Управління проектного менеджменту та міжнародного співробітництва Держенергоефетивності Костянтин Гура.

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

 

Марина Проценко, кореспондент

Автор: Роман Шупенко
Читайте також