2018 рік у Європейському Союзі оголошено Роком культурної спадщини. Україна долучилася до цієї тенденції. Зокрема, на Харківщині вже незабаром відбудеться ціла низка подій, які мають не тільки підвищити туристичний імідж регіону, а й допомогти знайти інвесторів для відродження слобожанських надбань

Друге дихання

Дати старт відродженню культурної спадщини Харківщини в цьому році покликані два проекти. Один з них – «Культурний хакатон», який має вдихнути туристичне життя у палацо-парковий комплекс «Садиба», розташований у Шарівці Богодухівського району. Нагадаємо, цей проект став одним з восьми переможців конкурсу «Малі міста – великі враження», ініційованого Міністерством культури України. Також у ТОП-8 найкращих увійшов інший проект від нашого регіону – «Рєпінський пленер», напрацьований містом Чугуєвом. А для ефективного «мозкового штурму», пошуку нових мистецьких рішень та організації яскравих заходів проекти-переможці мають змогу залучити додаткові кошти на реалізацію своїх ідей. Так, шарівський проект отримав 700 тисяч гривень, чугуївський – 500 тисяч гривень.

Культурні події прокотяться не тільки Харківщиною, а й усією Україною, каже міністр культури Євген Нищук.

Також, за словами міністра, у цьому році Україна має намір приєднатися до програми Ради Європи «Культурні маршрути» вже як повноправний член.

Працюватимуть над іміджем

У рамках проекту «Культурний хакатон», протягом квітня – вересня на базі палацо-паркового комплексу «Садиба» у Шарівці планують сформувати низку креативних стартапів, які в майбутньому можуть бути втілені в життя.

– Проект ставить завдання створити ідеї для креативного простору. А щоб до цього простору зацікавити й молодь, ми хочемо використати всі передові технології, такі як блокчейн («цифрове мистецтво») та доповнена реальність, – розповів директор ГО «Асоціація графіків-дизайнерів “4 Блок”» Олег Петровський (виконавець проекту).

На його думку, майбутні стартапи можуть стосуватися п’яти ключових тем. Одна з них – створення музею в Шарівському замку.
– По суті садиба і так є музеєм, але в сучасному світі потрібні нові рішення, аби зацікавити максимальну кількість туристів. Окрім цього, музей можна створити за межами замку, просто неба. Це такий собі парк сучасної скульптури. Тому, окрім реконструкції минулих об’єктів, які є на території парку, тут мають місце і нові, – виклав своє бачення Олег Петровський.

До речі, куратором цієї частини буде відомий український художник Роман Мінін, який протягом останніх п’яти років багато подорожував і мав змогу познайомитися із багатьма митцями інших країн.

Окрім музейної ідеї, за словами виконавців проекту, на території палацово-паркового комплексу важливо створити інфраструктуру для туристів, адже саме це може сприяти збільшенню потоку туристів. А наступна тема пов’язана з творчістю, точніше, з невикористаним потенціалом самого замку.

– На базі Садиби є можливість створити творчі художні майстерні, які можуть стати додатковими надходженнями для повноцінного функціонування туристичного об’єкта, – додав директор ГО «Асоціація графіків-дизайнерів “4 Блок”».

П’ята і остання тема, на його думку, може бути пов’язана з місцевим населенням, адже 2,5 тисячі людей – це достатньо велика кількість, і саме місцеві жителі можуть розвивати зелений туризм і власний бізнес.

Про можливості розвитку зеленого туризму Богодухівщини говорить і Шарівський селищний голова Анатолій Бабак. За його словами, вже не один рік поспіль улітку в Шарівці проходить районний фестиваль майстрів народного мистецтва «Шарівський дивокрай», тому зустріти ще більше культурних подій шарівчани тільки раді.
– Я думаю, це перші кроки, які важливі для наших людей. Більш того, коли у 2016 році я був у Польщі, то бачив, як там, у місті Чорстин, розвивають зелений туризм. Люди живуть за рахунок цієї сфери. Я вважаю, що в наших людей теж є такий потенціал, – додав селищний голова.

Brainstorm по-шарівському

Презентувати ідеї, які виникнуть під час brainstorm («мозкового штурму») планують уже наприкінці червня. Завершальний етап відбудеться 15 вересня, коли презентують готові бізнес-проекти та стартапи.

Паралельно, за словами організаторів, тут пройде низка культурних заходів для промоції палацово-паркового комплексу. Для поштовхування креативних ідей вже 26 квітня в Харкові пройде майстер-клас італійського дизайнера Еразмо Фіджині.

У кінці червня в Шарівці пройде фестиваль класичної музики. Також протягом літа на базі садиби відбуватимуться пленери, художні майстер-класи, тематичні круглі столи, гастрономічні фестивалі, велопробіги, екскурсії з гідом, графічні виставки, театральні шоу та концерти.

Усього на реалізацію задуманого «Культурного Хакатону» мають намір витратити 700 тисяч гривень, з них 500 тисяч – кошти державного бюджету, 100 тисяч – співфінансування з обласного бюджету, також по 50 тисяч – фінансово приєднаються КП «Знахідка», на балансі якого перебуває палацово-парковий комплекс, та Шарівська селищна рада.

Зазіхнули на рекорд

Інша низка культурних подій на Харківщині стосуватиметься рєпінських традицій у Чугуєві. Так, з 15 липня по 5 серпня у місті проходитиме «Міжнародний Рєпінський пленер», який об’єднає художників з різних країн світу. Захід, який відбуватиметься на батьківщині знаменитого художника Іллі Рєпіна, вже дев’ятнадцятий рік поспіль збирає не тільки художників зі всієї України, а й із Польщі, Німеччини, Австрії та Франції.

Проте цьогоріч захід має бути яскравішим і масштабнішим, і занурить місто в атмосферу живопису аж на три тижні. Крім того, під час пленеру в місті збираються встановити рекорд України, провівши найбільшу виставку картин під відкритим небом.
Більш масштабний пленер став можливим за допомогою додаткового фінансування – на «Міжнародний Рєпінський пленер» витратять близько 570 тисяч гривень, з яких 500 тисяч – кошти державного бюджету, 70 тисяч – співфінансування з міського бюджету Чугуєва.

Натомість у попередні роки, за словами заступниці Чугуївського міського голови Тетяни Вінник, щороку на фестиваль місто витрачало близько 100 тисяч гривень.

– Деякі люди запитують: «Чи місту більше немає куди дівати грошей?», «Навіщо це все?». Але ми чітко знаємо, що отримуємо більше, адже кожний художник залишає після участі у пленері дві роботи. І питання навіть не в тому, скільки вони коштують, адже таким чином ми поповнюємо нашу спадщину. Це здобутки нашої громади, – додала заступниця.

За її словами, за час існування пленеру місто поповнило свою колекцію на 380 картин. Ці картини виставляються у міському культурному центрі, місцевій галереї.

– Ми продовжимо популяризувати рєпінські традиції у нашому місті. Звичайно, ми прагнемо збільшити кількість туристів, і сподіваємось, що проект дасть поштовх для інвестицій, – додала Тетяна Вінник.
А зацікавлювати туристів у Чугуєві будуть виїзними екскурсіями, виставками, творчими зустрічами, майстер-класами, театралізованими виставами та лазерним шоу. Крім звичайних екскурсій, планується проводити 3D-екскурсії.

Відкриті можливості

Окрім двох вищезгаданих проектів, які отримали перемогу в цьогорічному конкурсі, високий рівень підготовки мали й інші культурні ідеї від регіону, каже голова обласної ради Сергій Чернов. Вони стосувалися створення експозиції картин футуристів у селі Красна Поляна на Зміївщині, також пропонувалося провести туристичний арт-фестиваль «Стара фортеця» у Краснограді, створити етнокомплекс під відкритим небом «Колиска роду – селянська садиба» (м. Красноград), влаштувати етнофестиваль «Люботин скіфський», Історико-етнографічний фестиваль «Первомайщина – перлина Слобожанщини».

Реалізувати такі та інші ідеї, пов’язані зі збереженням культурної спадщини Харківщини, може допомогти низка європейських програм. А про те, як сьогодні Україна може долучитись до існуючих практик охорони культурної спадщини в Європі, а також історію партнерства між Україною та ЄС, розповіла секторальний менеджер Представництва ЄС Тетяна Шульга під час міжнародного семінару «Культурна спадщина як ресурс розвитку. Можливості в рамках європейських програм», який відбувся 12 квітня в Харкові.

– Уперше культура на порядку денному з’являється в контексті Східного Партнерства у 2009 році. Але вже у 2014-му цікавість до цієї сфери зростає, і вже Угода про асоціацію містить чотири статті, які стосуються саме культури. Незважаючи на кількість, ці статті охоплюють досить широкий спектр відносин – це і культурні обміни та мобільності, міжкультурний діалог, різноманіття і збереження спадщини та розвитку індустрій, – розповіла фахівець.

Пошук креативних

За словами Тетяни Шульги, у контексті політичного діалогу також починає поступово поширюватися технічна допомога від Європейського Союзу в галузі культури. Так, перший грантовий компонент містила програма «Східне Партнерство. Культура», яка діяла у 2011–2015 роках. Із 2015 по 2018 рік у Європейському Союзі діє програма «Східне Партнерство: Культура і Креативність».

У свою чергу, Україна приєднується до програми «Креативна Європа» – рамкової програми Європейської комісії, яка спрямована на підтримку культурного та креативного секторів Європи. Загальні цілі цієї програми полягають у захисті, розвитку та популяризації культурного та лінгвістичного різноманіття і зміцненні конкурентної здатності культурного та креативного секторів Європи. На це ЄС спрямовує близько 1,46 мільярдів євро.
– За рік роботи в Україні вже шість українських організацій долучилися до проекту, – додала Тетяна Шульга.

Зокрема, за її словами, у культурній сфері з’являються нові програми ЄС. Приміром, «Cultural bridges», яка здійснюється Британською Радою в рамках програми «Креативна Європа».
Цей проект передбачає гранти для культурних операторів з України та країн ЄС на реалізацію спільних проектів, які сприяють обміну досвідом та ідеями між Україною та ЄС, або створенню нових культурних продуктів.

– Ця категорія відкрита лише для партнерських заявок від двох або більше організацій, що базуються в Україні та ЄС, а не для індивідуальних заявників, – додала експертка.

Також до проекту має бути залучена Україна та щонайменше одна країна ЄС. Тривалість цієї програми становить від трьох до дванадцяти місяців. Тут пропонуються гранти різної величини: до 10 000 євро для малих, до 20 000 євро для середніх та до 50 000 євро для великих проектів.
Окрім цього, продовжує свою дію найбільша програма Європейського Союзу, спрямована на фінансування досліджень та інноваційних розробок, «Горизонт 2020». Вона об’єднала кілька європейських програм з фінансування досліджень та інновацій, включаючи Рамкову програму з досліджень, Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій і діяльність Європейського інституту інновацій і технологій, а її загальний бюджет на сім років (2014–2020) становить близько 80 мільярдів євро.

Марина Проценко, кореспондент

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів)