Робота на польському заводі: досвід українки

20.03.2018 17:05

Сьогодні найбільший потік трудової міграції українців припадає на Польщу, йдеться в інфляційному звіті Національного банку України. Там наші земляки влаштовуються, переважно, швачками, слюсарями, електромонтерами, електрогазозварниками та водіями.

Як працюється на польських заводах та які права гарантують роботодавці, ми з’ясовували з допомогою українки Оксани Кузьменко.

Уже два роки 25-річна Оксана Кузьменко працює на польському заводі «Zem Elk» (Електротехнічний моторизаційний заклад). Розташоване підприємство у місті Елк у північно-східній частині країни. Саме тут, у Вармінсько-Мазурському воєводстві, зосереджено велику кількість промислових виробників, які займаються обробкою харчових продуктів і деревопереробним виробництвом. На підприємстві, куди потрапила наша героїня, сконцентровано виробництво низьковольтних кабелів, кабелів для батарей і пучків запалювання для всіх типів транспортних засобів. Компанія також розробляє та впроваджує повне обладнання для виробництва пучків (складальних ліній, монтажних і контрольних таблиць, спеціальних інструментів). Загалом, на заводі працює близько тисячі працівників. – Коли я приїхала на роботу, в основному на заводі працювали поляки, але за останній рік кількість українців значно збільшилася, – відзначає Оксана.Вона влаштувалася в цех, де збирає електричні пучки для підключення головного світла фар до автомобілів «Фіат», «Опель», «Форд» та інших марок. І хоч її робота пов’язана з електричними проводами, проте безпосередньо з електрикою дівчина справи не має. Оксана Кузьменко – Тут іде виробнича лінія – у кожного своя робота. Приміром, моя полягає в тому, щоб скласти кабелі у правильному порядку за певною сферою, – розповіла Оксана Кузьменко. Робоче місце складається зі стенда, де розміщено схему, та полиць – тут лежать самі проводи та необхідні деталі. – Під ногами у нас м’який килим. Він захищає деталі від пошкоджень у разі падіння, а також зменшує навантаження на ноги, адже здебільшого на заводі робітники працюють стоячи, – додала українка. Працівникам видають спецодяг – фартухи або халати. Самого робітника захищають і рукавиці, адже здебільшого проводи мають гострі кінці, які можуть зачепитися за одяг або ж поранити руку. Також на заводі є цехи з підвищеним рівнем шуму. Тому люди, які працюють тут, користуються спеціальними навушниками. Якщо ж робота на заводі становить загрозу для очей – попадання пилу або ж механічних часток від проводів, – у такому разі робітники використовують спеціальні окуляри. – Коли тільки ставали до роботи, нам провели лекцію, де розповіли про план евакуації, який розміщено на стінах у кожному цеху. Розповіли й про те, як користуватися вогнегасниками і де вони розташовані. У цехах також є пожежні крани та аптечки, які містять усе необхідне для надання першої медичної допомоги, – додала Оксана.

Світлана Розсоха

Світлана Розсоха

Місто Красноград, юрист

– Чи часто на вашому підприємстві бувають державні перевірки, які контролюють безпеку праці?
Оксана Кузьменко

– На заводі часто бувають перевірки. Тут обов’язки інспекції праці об’єднані в одну систему нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, включаючи правила і норми безпеки та гігієни праці – Національну інспекцію праці (НІП), підпорядковану Сейму Республіки Польща. Вони оглядають робоче місце, з’ясовують, чи за нормами виконується праця. Дуже часто трапляються перевірки, пов’язані з тим, чи легально працюють робітники. Також НІП забезпечує контроль над усіма роботодавцями, зокрема над усіма особами (незалежно від їх юридичного статусу), які наймають працівників на основі трудових відносин, незважаючи на форму власності підприємства та кількість зайнятого персоналу. Крім того, НІП також уповноважена проводити інспекції в будь-якій організації, для якої виконується робота. Сюди ж може звернутися працівник, права якого порушує роботодавець.

Владислав Зінченко

Владислав Зінченко

село Пісочин, Харківський район. Логіст

– Як оплачується понаднормова праця на вашому підприємстві вночі?
Оксана Кузьменко

– Узагалі робочий день на підприємстві восьмигодинний. Залежно від замовлень воно працює в три зміни: з 6.00 до 14.00, з 14.00 до 22.00, з 22.00 до 06.00.Згідно з Трудовим кодексом Польщі, кожен, хто працює вночі, тобто між 22.00 і 7.00, повинен отримувати надбавку в розмірі 20 % від денної погодинної ставки. Якщо мінімальна денна погодинна ставка становить 13,7 злотого (близько 109 гривень), то це означає, що працівник має додатково отримувати по 2,7 злотого (близько 24 гривень) за кожну годину роботи вночі. Мінімальна зарплата в Польщі в цьому році складає 2100 злотих (близько 16 455 грн), а зарплата нетто, тобто та, яку працівник отримає на руки після вирахування обов’язкових виплат (податок, медичне, соціальне, пенсійне страхування), складає близько 1530 злотих (приблизно 12 000 грн). Звичайно, коли замовлень стає більше, працівників просять працювати понаднормово. Але поляки зазвичай працюють не більше восьми годин. Я ж, оскільки працюю за цивiльно-правовим договором, не маю ставки, а оплата за роботу йде погодинно. Бувають на заводі й робочі суботи, приміром, якщо потрібно відпрацювати рекомендований вихідний, а на свята бути вдома.

Ілона Тимощик

Ілона Тимощик

Харків, провізор

– Чи штрафують робітника, який припустився помилки на роботі?
Оксана Кузьменко

– Товар, який повертає замовник, тут називається рекламація. Взагалі, перед відправленням замовлення ретельно перевіряють. Після проходження всіх етапів зв’язка проводів потрапляє на контрольний стіл, де її знову перевіряють, підключаючи до спеціального пристрою. Якщо є помилка у зв’язці кабелів, – загоряється лампочка, яка попереджує про дефект. Загалом перед пакуванням наш кінцевий продукт проходить дві перевірки, адже якщо замовлення повернуть, завод втрачає велику суму грошей та ще й може заплатити штраф. За час моєї роботи подібні ситуації були, але не багато разів. Із заробітної плати у працівників за рекламацію не відраховували.

Безпечні зміни

З підписанням Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС, наша країна зобов’язалася імплементувати більше двадцяти законодавчих актів у сфері здоров’я та безпеки праці. Серед них п’ять уже виконано. Вони стосуються встановлення мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я працівників, що піддаються потенційному ризику у вибухонебезпечній атмосфері, а також захисту працівників від ризиків, пов’язаних із впливом штучного оптичного опромінювання (ультрафіолетового, лазерного тощо). Також законодавчі напрацювання стосуються й мінімальних вимог до безпеки праці та захисту працівників від ризиків, пов’язаних із впливом електромагнітних полів і хвиль.

Крім цього, Україна має прийняти нормативно-правовий акт про мінімальні вимоги безпеки та здоров’я під час роботи з екранними пристроями. Тут за Директивою Ради 90/270/ЄЕС від 29 червня 1990 року про мінімальні вимоги безпеки та здоров’я при роботі з екранними пристроями (п’ята рамкова Директива у значенні частини 1 статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС), мають бути урегульовані вимоги облаштування приміщення при роботі з комп’ютером: санітарні норми освітлення, параметри мікроклімату, допустимий рівень вібрації та звукового шуму. Соціальні та профілактичні засоби захисту робітників, які працюють з комп’ютером: медичні огляди, перерви на відпочинок. 

Також у нашій країні, за інформацією Державної служби України з питань праці, до п’ятірки лідерів серед галузей, де минулого року сталося найбільше випадків виробничого травматизму, увійшла будівельна галузь. У європейському законодавстві питання охорони праці у будівництві врегульовані Директивою 92/57/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 червня 1992 року стосовно мінімальних вимог щодо безпеки та захисту здоров’я на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (восьма окрема Директива у значенні частини 1 статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС).

Українське законодавство у сфері охорони праці в цілому відповідає міжнародним та європейським нормам, однак Директива радить врахувати вимоги призначення і визначення обов’язків таких фізичних або юридичних осіб: замовник, керівник будівництва, координатор з питань охорони праці на стадії проектування будівництва, координатор з питань охорони праці на стадії будівництва. Також в українському законодавстві не передбачено норми, що регламентувала б участь у будівництві та охорону праці осіб, які забезпечують себе працею за власною ініціативою і не є ні роботодавцями, ні найманими працівниками, а також питання охорони праці роботодавців, що особисто беруть участь у будівництві.

 

Автор: Марина Проценко

Автор: Роман Шупенко