Мандруючи Європою: комфортно, доступно й екологічно

24.04.2018 14:07

Зелений туризм = чиста екологія. 26-річна колишня харків’янка Дар’я Назаренко, остання героїня проек­ту «Просте питання», розповіла, як приваблює Польща туристів, а також про найбільший екологічний мінус життя у Кракові, через який ЄС погрожує санкціями Польщі

Дар’я закінчила філологічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Взявши шлюб, вона два з половиною роки тому переїхала до Кракова. Через брак знання польської дівчина не змогла знайти роботу за фахом. Вирішила перекваліфікуватися
на косметолога, тим паче, давно цікавилася цим. У Польщі вона знайшла відповідне безкоштовне навчання. Завдяки підтримці Євро­спільноти в Польщі організовують так звані громадські школи, на подобу українських технікумів чи коледжів. У деяких випадках такі заклади ще й допомагають праце­влаштуватися. А ще навчання допомогло харків’янці вивчити польську. Після нього отримає сертифікат косметолога і зможе легально працювати в Польщі.

Дар’я з чоловіком – ще ті мандрівники. За ті неповні три роки, як вони перебралися до західних сусідів, відвідали багацько країн, мандруючи максимум шість разів на рік. А ще спробували всі варіанти поїздок для туристів, враховуючи дешеві авіарейси, так звані лоукости, що тільки повертаються в Україну.

Дар’я Назаренко

– Я переїхала до Польщі вже достатньо досвідченим туристом, і найперше, що мені впало в око, –
так це те, що в цій країні, а ще у Чехії, на Балканах і в Скандинавії дуже розвинений саме домашній туризм, – ділиться героїня. – Люди, які можуть дозволити собі будь-яку мандрівку, в основному віддають перевагу домашньому туризму. Часто у країнах для цього є все, що може зацікавити навіть найвибагливішого туриста. Скажімо, у Польщі є і море, і гори, і старі європейські міста з красивою архітектурою, важливі історичні місця.

Серед причин такої популярності внутрішнього туризму дів­чина називає те, що, по-перше, самі поляки дуже піклуються про свою країну. Завдяки добрим податкам гроші вкладаються в будівництво доріг, по яких можна комфортно дістатися до туристичних місць. По-друге, дуже багато грошей у розвиток туристичної сфери Польщі вкладає Євросоюз.

– Членство у Євросоюзі посприяло приходу інвестицій: у Польщі почали активніше робити дороги, будувати будинки, розвивати інфраструктуру. Відповідно, домашній туризм почав активно підніматися, адже з’явилася можливість мандрувати комфортно, приємно й недорого. Тому я би сказала, що це більше заслуга ЄС, який дав поштовх для розвитку, аніж самої Польщі, – говорить Дар’я.

Галина Калантаєвська

Галина Калантаєвська

Пенсіонерка, с. Куп’єваха, Богодухівський район

– Як у Європі розвивається туризм на селі?
Дар’я Назаренко

– Європейці люблять відпочивати на природі, але не виїжджаючи далеко за межі своєї країни, або й навіть свого міста. Під Краковом, наприклад, є гірська місцевість Татри. Нині там будуються сотні маленьких дерев’яних будиночків для тих, хто любить із Кракова на вихідні вибиратися подихати свіжим повіт­рям. Такий відпочинок недорогий і користується попитом. У середньому уїк-енд для двох у горах обійдеться у 200 злотих (1600 гривень): дорога туди й назад 40 злотих (300 гривень), ночівля 80 злотих (600 гривень), обід приблизно 50 (380 гривень), розваги – 40 злотих (300 гривень). У Польщі активно підтримується й агро­туризм. Якось ми їхали у мандрівку із Кракова на Балкани, це приблизно 1600 кілометрів в один бік. На нічліг ми зупинялися у фермерських будинках по дорозі. Їдеш собі їдеш, і ось посеред поля – ферма. Її тримає зазвичай одна-дві родини, які здають одну чи декілька кімнат туристам. Відповідні оголошення про оренду можна знайти і на вулиці, і в Інтернеті. І залежно від того, що це за ферма, можна замовити ще й сніданок чи обід із місцевих продуктів, попити натурального молока тощо. І вартує це дуже дешево. За ніч у кімнаті з кондиціонером, паркуванням, доступом до Інтернету ми віддали приблизно 30 євро (960 гривень). До того ж у Польщі, та й в інших країнах ЄС, багато уваги приділяється безпеці людей. Тому рівень послуг – високий, бо тут цінують відгуки відвідувачів. До того ж усі ці фермери, якими є переважно бабусі й дідусі, прекрасно розмовляють англійською. Тому взагалі не проблема з ними зв’язатися чи пояснити, що вам потрібно, якщо ви не місцевий. У сільській місцевості люди хапаються за будь-яку ідею, аби привабити до себе туристів. До прикладу, під Краковом є соляна шахта, яка називається Величка. Звичайна копальня, яку перетворили на туристичну пам’ятку. Зробили зали із соляними скульптурами, різними візуальними ефектами. Або інший приклад – на чесько-польському кордоні є нічим не примітний населений пункт Кутна-Гора. Туристи постійно їдуть сюди, аби подивитися на незвичну привабу. У XIV столітті цими землями прокотилася епідемія чуми, яка забрала життя десятків тисяч людей. Через п’ять століть якийсь різьбяр по дереву «привів до ладу» їхні останки, прикрасивши черепами і кістками... церкву. І з того часу Кутна-Гора стала улюбленим місцем туристів, яких приваблює все похмуре і загадкове. Є місця, де немає цього туристичного елемента, але його генерують і все одно намагаються привабити туристів. Наприклад, у Польщі неподалік міста Катовіце багато років тому знайшли одну невелику кістку динозавра. Ця археологічна знахідка дала поштовх для побудови музею палеонтології, а згодом і парку розваг з фігурами динозаврів у натуральну величину. Особливо популярний парк у дітей. Це приклад того, як невелика знахідка сприяла появі великого бізнесу у сільській місцевості.

Катерина Петруніч

Катерина Петруніч

Психолог, смт Сахновщина

– Наскільки доступні автобуси, поїзди, літаки для подорожей Європою?
Дар’я Назаренко

– Якщо поставити собі за мету  організувати бюджетну мандрівку, то вона цілком досяжна. Тут добре розвинена мережа лоукостерів. Це такі авіаперевізники, у яких є великі літаки, де більше, аніж у звичайному, місць. Відповідно тісніше буде сидіти, але дешево. Якщо хочеться зовсім задарма, то купувати квитки треба за три – чотири місяці. Тоді можна, наприклад, за 60 злотих (456 гривень) полетіти з Кракова до Мілана. Тут також їздять дешеві автобуси, і за 11 злотих (80 гривень) можна доїхати із Кракова до Варшави. 

Анастасія Клєщ

Анастасія Клєщ

Еколог, викладачка, місто Харків

– Я знаю, що в Європі оберігають туристичні об’єкти, особливо природні, як-от обмежу­ють в’їзд до парків на авто. А як ще європейці виявляють дбайливе ставлення до навколишнього середовища?
Дар’я Назаренко

– Дійсно, європейці в сотню разів відповідальніше ставляться до охорони навколишнього середовища. Щодо державних програм, то в кожному місті, районі на вулицях стоять спеціальні контейнери, у які можна приносити свої старі речі, одяг, взуття, іграшки, речі, які не потрібні. Ніхто нічого не викидає, навіть у магазинах. Наприклад, популярний у Європі магазин з продажу товарів для дому приймає стару постільну білизну, із якої потім робить наповнення для своїх меблів. А ще магазини одягу приймають старий одяг в обмін на знижки, а в аптеки можна приносити пусті упаковки із-під ліків. У кожному супермаркеті стоять контейнери для використаних лапмпочок та батарейок. З нами стався цікавий випадок під час подорожі Скандинавією. Великим сюрпризом для мене стало те, що в кемпінгах душ не безкоштовний – чотири хвилини використання води вартують євро. Як виявилося, у країнах з холодним кліматом є дороговартісним підігрів води. А ще скандинави вважають, що людині не потрібно більше ніж чотири хвилини, аби помитися, а воду берегти потрібно. Щоправда, є один мінус нашого життя у Кракові, який і змушує частіше вибиратися з міста і мандрувати. І він стосується саме екології. Як виявилося, Краків – найбрудніше щодо повітря місто в Європі. Завдає клопотів смог – «димовий туман». У місті залишається багато старих будинків з пічним опаленням. Вугіллям топити задорого, тому люди спалюють усе, що трапляється їм під руку, навіть сміття, яким топити не можна. Із жовтня по квітень щороку всі приватні сектори і старі будинки обігріваються таким чином. Як результат – смог поширюється на все місто, і дихати стає просто неможливо. Цього року це особливо надокучало, бо були морози. У центрі міста на спеціальних екранах, де показують температуру повітря, позначали і рівень смогу. Бувало, що цей показник перевищував норму в десять разів! Та вже за перевищення у п’ять разів по вечорах місцева влада організовує курсування додаткових безкоштовних автобусів і трамваїв. Усе для того, щоб люди не стоя­ли на зупинках в очікуванні транспорту і не дихали цим смогом. А ще муніципалітет запровадив ініціативу – двічі на рік краківці можуть пройти безкоштовне обстеження серця, здати кров на аналізи, отримати консультацію у лікаря. Європейський Союз погрожує оштрафувати Польщу, якщо вона не вирішить це питання. Але, щоб вирішити його, треба перебудувати старі будинки, а це і дорого, й більшість із них під охороною ЮНЕСКО.

Варто знати

До слова, у рамках виконання Угоди про асоціацію України з ЄС ми маємо не один десяток екологічних завдань. Більшість з них досі не виконана. Проте, нині, як заявив на початку квітня заступник міністра екології з євроінтеграції Микола Кузьо, його відомство займається розробкою цілісної стратегії екологічної політики до 2030-го. Цей документ має бути затверджений Парламентом. І, як запевнив заступник міністра, 75 % тих завдань, що стоять перед українцями в екологічній сфері, пов’язані з виконанням Угоди про асоціацію. Та й наявність самої комплекс­ної екологічної стратегії є однією з вимог Угоди.

– Правила ЄС, що ми називаємо директивами, не є інструкцією, детально виписаними нормами, які можна взяти й просто перенести на свій ґрунт. Пряме, один в один, впровадження цих директив чи регламентів, без урахування національного контексту, часто є клондайком для корупціонерів, – говорить Микола Кузьо. – Наприклад, вони дають велику дискрецію (Вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд. – Ред.) для якихось органів. Інституції у ЄС працюють ефективніше, ніж в Україні, і, відповідно, у них інший підхід до самого регулювання. Ми пропонуємо формувати цілісну реформу і політику якогось підсектора з урахуванням вимог і директив.

Як пояснив представник Мінекології, серед пріоритетів стратегії – екологічне урядування та інтеграція охорони довкілля в інші сектори.

У цьому напрямі вже запрацював закон про оцінку впливу на довкілля, який передбачає оцінку проектів бізнес-діяльності на предмет їх впливу на довкілля. Другий – закон про стратегічну екологічну оцінку, який у березні прийняли нардепи. Він почне діяти після підпису Президентом через півроку. Цей документ сприятиме проведенню оцінки урядових планів, планів міста, області щодо розвитку.

– Це є елемент попередження погіршення навколишнього середовища. Наприк­лад, готується схема планування міста, за результатами такої оцінки ми будемо знати, де в місті не можна, скажімо, робити промислову зону. Це допоможе спланувати вплив на довкілля і здоров’я громадян. Це також полегшує роботу для інвесторів, – додав Микола Кузьо.

Автор Тетяна Василець

Автор: Роман Шупенко