Євгенія Пугачова у 2010 році отримала вищу економічну освіту в Харкові. Після цього вступила до магістратури одного зі шведcьких вишів у місті Ґетеборг на заході країни. Там вивчала, як глобалізація впливає на економіки світу. Вийшло так, що під час навчання Євгенія познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком-шведом. І вже сьомий рік вона живе в Королівстві Швеція. Після захисту магістерської роботи вже в Ґетеборзі Євгенія почала інтенсивніше вивчати шведську, бо до того переважно користувалася англійською, яку добре знала. Водночас шукала й підробіток. Доглядала за дітьми, а ще тренувала вечорами дівчат, адже має минуле професійної гімнастики. Підтягнувши мову, почала активніше шукати основний заробіток. Працювала в дитсадку на заміні вихователів, які захворіли чи пішли в декрет тощо. Заняття гімнастикою не полишала, але воно стало радше хобі, за яке інколи могли приплатити. Євгенія Пугачова з родиною А потім Женя й сама пішла в декрет. У Швеції він не такий тривалий, як в Україні. Молода мама посиділа вдома не більше ніж півтора роки. Офіційно відпустка з догляду за дитиною в Королівстві нараховує приблизно 460 днів, але ці дні можна брати не поспіль, а вибірково. До прикладу, три дні на тиждень. Декрет оплачується в розмірі 80 % від доходу жінки, але є певні обмеження. Верхня межа, вище якої не платитимуть, складає 20 000 крон (Приблизно 85 904 грн за весь період декрету. – Ред.), навіть якщо б жінка заробляла до декрету 50 000 крон. Якщо жінка не працювала, за декрет вона отримує мінімум – до 5000 крон (приблизно 21 476 грн). Свою донечку молода родина віддала до шведського дитсадка в рік і три місяці. Нещодавно Євгенія вирішила продовжити навчання й кардинально змінила вектор інтересів. Тепер у Швеції вона здобуває фах фізіотерапевта. Каже, що українські і шведські поняття цієї професії різняться: у скандинавів це радше реабілітог, аніж лікар. Він займається післятравматичною гімнастикою, дихальними вправами тощо – як для спортсменів, так і для звичайних працівників.

– У Швеції, так само як і в Україні, восьмигодинний робочий день п’ять днів на тиждень. Тут є офіційна можливість працювати менше, щоправда, не на всіх підприємствах і не в усіх закладах. Поширеною практикою є в деяких конторах чи державних закладах праця на 70–90 % від робочих днів. Скажімо, людина вважає, що дуже втомлюється, тож має право взяти на робочий тиждень один день вихідний чи працювати, наприклад, щодня лише до 16-ї. Але треба зважити, що й заробітна плата від цього зменшуватиметься. У більшості приватних організацій, як-от, де працює мій чоловік, таке не практикують, оскільки він працює на міжнародному ринку. Якщо швед або шведка працює більше належних восьми годин, то також є винагорода. Моя подруга працює адміністратором у школі. Якщо вона переробила, може взяти додатковий вихідний. Деякі компанії за це доплачують. Звісно, якщо ти переробив усього годину, ніхто на це не зважатиме.І відповідно до того, що за структура, роботодавець може контролювати прихід і вихід з роботи. Переважно це фіксується картками та спеціальними турнікетами. Дозволяється запізнення на десять хвилин. Відпочивати шведи починають зазвичай у п’ятницю. У них є звичка, яка називається afterwork (дослівно з англ. «після роботи») – після роботи йти до кафе й ресторанів. У суботу шведи зустрічаються з друзями, ходять у кіно, у кого є діти, водять їх на гуртки. А в неділю – затишшя і підготовка до нового робочого тижня. Люди в основному відпочивають або ходять по магазинах. У неділю трохи раніше зачиняються кафе, магазини одягу. А от у національні свята зачиняється все. На Великдень шведи мають три вихідні – у Страсну п’ятницю (має назву Лонгфреда – довга п’ятниця), у саму неділю й наступного дня. Восьме березня у шведів не є вихідним. Хтось може привітати жінок, але, як на мене, це здебільшого стосується мігрантів. А от Перше травня – вихідний, друге – ні. Ще є одне свято з вихідним на шостий четвер після Великодня – Вознесіння Господнє. На сьому неділю після Пасхи відзначається П’ятидесятниця, 6 червня країна святкує і відпочиває на Шведський національний день, аналог українського Дня незалежності. У суботу між 20 і 26 червня тут вихідний на Свято середини літа (Мідсоммар) – щось схоже на наше Івана Купала. На суботу між 31 жовтня і 6 листопада припадає День усіх святих. Якщо національне свято припадає на суботу чи неділю, вихідний не переноситься на будній день, як у нас. Ну, а 23–26 грудня – пора різдвяних канікул. До слова, і на 22 грудня багато хто зі шведів бере вихідний. На Новий рік (Нуоршдаген) мають вихідний 31 грудня та 1 січня, 2 січня – на роботу. На тринадцятий день після Різдва, 6 січня, – теж вихідний, шведи відзначають Богоявлення.

– Шведи заздалегідь готуються до новорічних свят. Уже в листопаді починають прикрашати ілюмінацією вулиці, вітрини в магазинах. Із кінцем осені – стартом зими починається Адвент (відлік часу до Різдва), коли кожної неділі шведи виставляють на підвіконня своїх будинків електричні свічки і зірочку, що символізує скорий прихід Різдва (Юльгаден). Коли йдеш увечері вулицею, усе це має дуже красивий вигляд, відчувається передсвяткова атмосфера. Тоді ставлять і прикрашають ялинку. Традиційно у грудні шведи починають пити ароматний глінтвейн, але частіше не алкогольний, а з виноградного соку з додаванням спецій. Печуть або ж купують імбирне печиво. Коли я тільки-но переїхала сюди, я, мабуть, тоннами його їла, таке хрумке і смачне воно. Ще печуть булочки з шафраном (люсекаттер).Відзначають прихід свята шведи й на корпоративах. Поширені тут закуски з різних видів оселедця, різдвяна шинка, багато м’яса, червоної риби. Від роботодавця шведи зазвичай отримують невеликі подарунки – свічник або чашку тощо. Новий рік святкують переважно з друзями, хтось виходить у місто на центральну площу подивитися феєрверк. Різдво тут святкується переважно в родинному колі. Усі їдуть додому, до рідних, тому великі міста на цей час вимирають. На різдвяний стіл готується чимало традиційних страв. Одна з них – Janssons frestelse (спокуса Янсона), це запечені анчоуси з картоплею і цибулею. Як на мене, виходить специфічний смак. Також запікається м’ясо, яйця фаршируються ікрою, які тут продаються в тюбиках. З родинних традицій на Різдво – переглядати разом нарізку диснеївських мультфільмів. Наприклад, у родині мого чоловіка це роблять кожного року, щось подібне до нашої традиції переглядати «Іронію долі...». Родини вірян, а шведи переважно лютерани, їдуть надвечір Різдва до церкви. Там зазвичай співають різдвяні пісні, влаштовують концерти.Щодо музеїв, кілька разів з донькою ми були в музеї світової культури – Världskulturmuseet. Там є хороша експозиція для дітей, вона інтерактивна, приміром, є секція з різними інструментами, які можна помацати, спробувати пограти на них, тобто більш вільний формат, аніж в українських музеях. Для дітей у цьому плані багато зроблено. З родиною плануємо на свята відвідати музей міста, там є експозиція «народження Ґетеборга».

– Різноманітні заходи, присвячені Різдву, зазвичай починаються з грудня. У церквах відбуваються недільні концерти. Для діток влаштовують вистави або тематичні вечірки. Ми, наприклад, з донькою відвідали «Різдвяну дискотеку», де були танці, дітям розмальовували обличчя, давали кульки, і це було безкоштовно. У деяких громадських місцях, як-от у маркетах, можна зустріти Санта Клауса і загадати бажання, посидівши в нього на колінах. Місцевого Діда Мороза тут кличуть Томте. Його роль не така грандіозна, як в українській культурі, де Дід Мороз відкриває ялинки, танцює і співає. Шведський Томте просто спілкується з дітками і дає подарунки. Є у нас парк атракціонів Liseberg, і на кожне свято шведи дуже красиво прикрашають його. Вхід туди платний. Усередині парку є каток, всілякі фігурки на зимову тематику. Люблять у Швеції співати. Кожного року співає місцевий хор, який вишукується у формі ялинки. Це безкоштовно, і можна прийти послухати. Дуже популярні різдвяні ярмарки.