Стажуватися в країнах ЄС, навчатися там правилам ведення бізнесу, а потім отримані знання впроваджувати на своїх підприємствах. На Харківщині є представники бізнесу, що досягли успіху саме за таким алгоритмом. «СК» дізнавався, хто і як допомагає нашим підприємствам отримати практичні знання

Корисні стажування

Компанія «Екватор Сан Енерджі» була першою в Харківській області, яка почала заробляти «на сонці». Із 2015 року підприємство продає за «зеленим тарифом» згенеровану сонячну енергію державному підприємству «Енергоринок». Сонячну станцію потужністю 100 кВт встановлено на даху будівлі компанії. Перед тим як створити «зелене» підприємство, його керівниця Людмила Алдохіна завдяки програмі «Готові до співпраці з Німеччиною» переймала європейський досвід у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) безпосередньо в Німеччині.

Німці давно взяли курс на енергозбереження та розвиток ВДЕ. У цій країні не можна затвердити проект нового будинку, якщо в ньому немає сонячної станції або вітряка тощо. Німеччина – один з європейських лідерів з геліоенергетики, там останні кілька років кількість вироблених «сонячних» кіловат перевищує обсяг «газових». У найбільш сонячні дні геліосистеми подають у мережу понад 50 % добового споживання всієї електроенергії. До речі, за кількістю сонячних днів Україна близька до Німеччини.

– Я була на станції потужністю 30 МВт, яка займає 65 га поля, – розповідала «СК» про своє стажування Людмила Алдохіна. – У власника станції ще є бізнес із виробництва електрощитових (на 500 співробітників), він приносить 2 % річних прибутку. Сонячна станція з усіма кредитами дає 10 %. Власник каже, що геліостанція – його машинка для друку грошей. На зароблені гроші він купив собі літак.

Через програму перепідготовки управлінських кадрів «Готові до співпраці з Німеччиною» пройшли сотні харків’ян – менеджерів середньої та вищої ланки. Програма дозволяє учасникам не тільки ознайомитися з німецьким ринком, а й започаткувати ділові контакти з німецькими фірмами та налагодити довгострокові партнерські зв’язки. Розроблені під конкретні потреби тренінги служать підвищенню рівня індивідуальної компетентності. Фахові зустрічі на підприємствах знайомлять з кращими прикладами німецької практики бізнесу. Також стажисти відвідують успішні німецькі підприємства та беруть участь у фахових зустрічах на такі теми: розвиток підприємства, міжнародна кооперація, керування персоналом або управління якістю. І для учасників програми все це – безкоштовно.

– Програма перепідготовки управлінських кадрів «Готові до співпраці з Німеччиною» входить у п’ятірку кращих програм Євросоюзу. Завдяки їй представники нашого бізнесу вчаться в Європі, налагоджують комунікації, повертаються до Харкова і створюють свій бізнес за європейськими стандартами, – розповідає про можливості для вітчизняного бізнесу представниця харківської команди «Team Europe», сертифікована експертка DCFTA Наталія Яковлева. – До речі, в кінці травня буде новий відбір стажистів, зараз саме йде процес підготовки компаній до участі в ньому.

Сеньйори експерти

Ще однією можливістю для харків’ян поглибити професійні знання і налагодити бізнес-контакти в ЄС є програма, яку впроваджує німецька громадська організація SES (Senior Experten Service). До різних країн світу як консультантів організація скеровує провідних фахівців пенсійного віку. Експерти SES мають великий досвід роботи в багатьох галузях: виробничі та технічні спеціальності, торгівля і збут, освіта і професійне навчання, охорона здоров’я та соціальне забезпечення, управління і наука.

Вже на місцях експерти допомагають підвищити компетентність персоналу підприємства, що є учасником програми. Потім представник підприємства проходить стажування в Німеччині. Тривалість проекту становить у середньому 4–6 тижнів, у фінансуванні бере участь Федеральний уряд Німеччини. Більшу частину проекту фінансують німці, якусь частину сплачує замовник, але часті випадки, коли німці всі витрати беруть на себе. До речі, компанія LEDLIFE, історію успіху якої «СК» вже розповідав, була учасницею саме програми SES.

– Харків – рекордсмен за кількістю учасників у цьому проекті, – підкреслює Наталія Яковлева. – Цей проект було презентовано всім харківським вишам. І вже маємо вісім передзамовлень на приїзд європейського носія поглиблених знань. Окрім цього, програмами SES дуже зацікавилися представники об’єднаних громад Харківщини. Наразі вони складають свої запити.

Уперше проекти SES з’явилися в Харківській області ще в 2013 році, а потім кілька років через воєнні дії на Донбасі страхові компанії ЄС забороняли приїжджати сюди європейським експертам. У 2015 році заборону було знято і проекти відновилися.

Приватно-державне партнерство

Німеччина взагалі – один з найбільших партнерів Харківщини. У Харкові створено потужний центр вивчення німецької мови і добре працюють бізнес-спільноти. Завдяки ініціативі Німецького почесного консульства було створено агрофуд-кластер, який об’єднав агропереробників.

– Свою географію ми не змінимо, потрібно шукати нові ринки збуту. І наразі після навчання більшість харківських компаній починають використовувати свої конкурентні переваги, – розповідає експертка з євроінтеграції українського бізнесу. – Наприклад, у Харкові – єдиний в Україні приватний аеропорт. Це дозволяє швидко вирішувати будь-які питання. Бізнес швидше домовляється.

Харків викликає інтерес не тільки у німців. За словами Наталії Яковлевої, майже всі іноземні делегації, що приїздять в Україну, обов’язково заїжджають і до Першої столиці. У регіон заходять великі інвестори, як-от швейцарська компанія «Nestle», відомі міжнародні корпорації відкривають тут свої офіси. Так, наразі французька компанія «Malteurop» (на Харківщині працює з 2005 року), що є провідним міжнародним виробником солоду із заводами в 14 країнах світу, планує перенести головний український офіс у Харків. А ще одна французька компанія «Schneider Electric» розглядає можливості роботи у нашому регіоні.

На думку представниці команди «Team Europe» Наталії Яковлевої, Харків дедалі більше цікавить іноземців через наявність у регіоні приватно-державного партнерства та через те, що область впроваджує довгострокові стратегії.

– Проект «Енергія світла», який зараз впроваджується на Харківщині, – це добрий приклад іміджевого проекту, який покращує інвестиційну привабливість регіону. Інвестор ніколи не прийде туди, де темно, – переконана пані Наталія.
Тобто, забезпечивши світлом вулиці, влада тим самим робить ці вулиці безпечними, а отже – і селища та міста в цілому стають більш привабливими для потенційного інвестора.

Без співпраці з владою неможливо розвивати й туризм, який, у свою чергу, може стати поштовхом для розвитку територій.

– Кілька років тому мій благодійний фонд «Харків з тобою» створив етнофестиваль «Аланські витоки» у Верхньому Салтові, який сьогодні користується великою популярністю у туристів. Після першого його проведення прибуток місцевого музею від продажу квитків зріс у 8,5 раза. Разом з цим збільшився виторг у місцевих магазинів, у селі з’явилося вуличне освітлення, чисті огороджені криниці тощо, – розповідає пані Наталія. – Фестиваль ми б не змогли провести без партнерства з владою – це бригади «швидкої допомоги», поліція, які чергували під час заходу. Наразі «Аланські витоки» ми подарували місцевій владі, цього року вона вже самостійно проводитиме фестиваль.

Будь у курсі

Представництво ЄС в Україні запускає спеціальний розділ на порталі «МЕТА» (eu.meta.ua) про переваги співробітництва Україна – ЄС. Його мета – інформувати українців про чинні програми підтримки та можливості, які ЄС надає Україні. Всю інформацію щодо навчальних програм, семінарів, стажування зібрано в розділах «гранти» і «анонси».

Важливо

Програма «Готові до співпраці з Німеччиною» фінансується за кошти Федерального міністерства економіки та технологій і за рахунок власних коштів приватного сектора економіки Німеччини. Учасникам програми оплачується медична страховка, покриваються витрати на проїзд територією Німеччини і проживання.

Реалізацію програми здійснює GIZ (Німецьке товариство з міжнародного співробітництва).

Засновниками громадської організації SES є Федеральна спілка німецької промисловості (BDI), Федеральне об’єднання німецьких спілок працедавців (BDA), Німецька торгово-промислова палата (DINK) та Центральна спілка німецьких ремісників (ZDH).

Автор: Юлія Шматченко

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відбивають виключно точку зору автора(ів).