«За нашими партами – німецькі школярі». Чому споживачі ЄС купують харківські меблі

Острівки успіху

16.05.2018 17:01

Торгова марка Nowy Styl – це стільці, крісла, столи, офісні меблі, за якими сьогодні працюють співробітники багатьох українських  і європейських компаній і закладів. А починалося все з продажу калькуляторів.

Торгова марка Nowy Styl – це стільці, крісла, столи, офісні меблі, за якими сьогодні працюють співробітники багатьох українських і європейських компаній і закладів. А починалося все з продажу калькуляторів.

Меблі торгової марки Nowy Styl, виробництво якої розташовано в Харкові та Дергачівському районі, можна знайти в офісах телевізійних компаній, як-от у студії 1+1, на багатьох малих і середніх підприємствах, в ІТ-компаніях, вишах, готелях, спортивних клубах і кафе. Та компанія задовольняє потреби не тільки вітчизняних клієнтів, а й європейських покупців. Меблі харківського виробництва обирають споживачі у 25 країнах світу.

Нині у своєму асортименті 21-річна компанія має понад 140 моделей стільців і крісел, кілька серій корпусних меблів. Зусиллями 2500 співробітників, що працюють на виробництві загальною площею 100 000 кв. м, компанія випускає понад 4 мільйони крісел і стільців щорічно. Трохи більше половини своєї продукції Nowy Styl експортує. На європейські ринки припадає 23 %.

Про крісла з коліщатками не мріяли

 

А починалося все у 1992 році з маленької фірми, що займалася продажем офісного начиння.

– Калькулятори, а згодом настільні лампи та інші товари для офісу користувалися великим попитом, – починає розповідати директор з маркетингу та продажів компанії Юрій Губарєв. – В офісах тоді використовували меблі радянських часів. Про крісла з коліщатками ніхто й не мріяв. Звернувши на це увагу, ми спробували завезти з Польщі першу партію крісел. Згодом вирішили спробувати збирати крісла самостійно.

Перші свої моделі з окремих комплектуючих підприємство зібрало у 1995-му. Через два роки підписали контракт з польською компанією Nowy Styl. Це дало поштовх започаткувати в Харкові власне виробництво. До слова, входження до одного з найбільших європейських меблевих холдингів Nowy Styl Group сьогодні допомагає харківському підприємству виходити на нові ринки збуту в Європі.

Після приєднання до польської корпорації харківське підприємство почало розширюватися. Воно впроваджувало нові технології, і це дозволило дедалі більше деталей виробляти самостійно. На сьогодні приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» виробляє металеві електрозварні труби, поролон різних марок, дерев’яні елементи, вироби з пластику й навіть має власне ткацьке виробництво.

Діти підтвердять якість

 

Свою експортну діяльність харківське підприємство починало з найближчих сусідів – пострадянських держав. Перші кроки робили завдяки участі в перших міжнародних галузевих виставках. Згодом клієнтами «Нового Стилю» стали компанії з Прибалтики та європейських країн. Перше офіційне закордонне представництво компанії з’явилося у 2005 році (у Польщі), у 2007-му – друге, у Казахстані.

«Новий Стиль» експортує продукцію у 25 країн світу. Зокрема, українські меблі обирають і країни Євросоюзу: Естонія, Бельгія, Болгарія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Румунія, Франція, Фінляндія, Швеція, Швейцарія, Польща, Латвія, Литва.
У компанії зізнаються, що давно працюють на міжнародному ринку, тому підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС для них особливої ролі не відіграло.

– Якихось глобальних проблем у торгівлі з країнами ЄС ми не мали й не маємо. Кожний ринок має свою специфіку, а клієнти – свої вподобання, – продовжує розповідати Юрій Губарєв. – Наше завдання – постачати якісний продукт, яким будуть задоволені наші клієнти. Усі наші меблі відповідають чинним стандартам якості та безпеки.

Виробниче підприємство «Нового Стилю», оскільки входить до складу європейського меблевого холдингу, як підтвердив пан Юрій, відчуває вплив стандартів якості і вимог до продукції, які діють у ЄС.

– Наша продукція, щоб продаватися в Європі, має відповідати європейським стандартам якості. Безпеку наших меблів підтверджено висновками незалежних експертиз. Крім того, підприємство має власну лабораторію, в якій усі прототипи нових моделей проходять обов’язкове тестування перед початком серійного виробництва, – розповідає представник компанії. – Ми вже багато років працюємо із закордонними покупцями. Завдяки тому, що меблі Nowy Styl є повністю сертифікованими, це дозволяє нам вільно експортувати продукцію. Усі знають, що найбільш суворими є вимоги до якості та безпеки товарів для дітей. За нашими шкільними партами навчаються німецькі школярі. Думаю, це говорить само за себе.

На підприємстві на кожному етапі виробництва відбувається багатоступеневий контроль якості продукції. Перед фахівцями компанії поставили сукупність принципів, якими вони мають керуватися в повсякденній роботі. Серед них – вибір надійних постачальників, пропагування ідеї «здорового робочого простору», тому тут випускають ергономічні крісла та меблі. Також виробництво продукції – тільки із сертифікованих матеріа- лів, з використанням сучасних технологій вторинної переробки сировини, піклуванням про екологічність виробництва.

Попит на українські меблі зростає

 

Минулого року, за даними Міністерства економіки і продовольства України, експорт товарів і послуг нашої країни зріс на 16 відсотків (порівняно з 2016-м) і склав 52,3 мільярда доларів. Здебільшого ми експортуємо чорні метали, зернові культури, руди та шлаки. І тенденція до збільшення сировинного експорту зберігається в цьому році. Проте зростає експорт і користуються все більшим попитом споживчі промислові товари з України. Так, за даними торгового представника України – заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталі Микольської, завдяки зоні вільної торгівлі з ЄС доволі популярними стали українські меблі, експорт яких зріс на 45,6 %. У загальній експортній структурі вітчизняні меблі займають приблизно півтора відсотка. За перше півріччя минулого року ми продали меблів на 181 мільйон доларів США. ТОП-5 покупців із Євросоюзу – це Польща, Німеччина, Бельгія, Данія і Франція.

З огляду на таке зростання експорту, українські виробники меблів налаштовані в найближчі роки збільшити обсяги експорту в кілька разів. Найперспективнішими ринками для експорту українських меблів вони називають Німеччину, Велику Британію, Францію, США, Канаду і Саудівську Аравію.
Відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС, меблі підпадають під категорію «Різні промислові товари». А група 94 «Меблі» охоплює «меблі для сидіння, які перетворюються або не перетворюються на ліжка, та їх частини, меблі медичні, хірургічні, стоматологічні або ветеринарні (наприклад, операційні столи, столи оглядові, лікарняні ліжка тощо), інші меблі та їх частини».

Після набуття чинності Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС ставку ввізного мита ЄС на українські меблі знижено до нуля відсотків.
При експорті в ЄС українським виробникам треба враховувати нормативні вимоги і правила, дотримання яких є обов’язковим. Така продукція має бути безпечною, зокрема обмежується використання деяких хімічних речовин у текстильній та шкіряній продукції, наприклад, в оббивці сидіння стільця чи крісла. До слова, у Європейському Союзі створено окреме Європейське хімічне агентство (ECHA), яке провадить і координує процеси реєстрації, оцінювання, надання дозволів і обмежень хімічних речовин, щоб узгодити регулювання використання хімічних речовин у всіх країнах Європейського Союзу.
Серед нормативів навіть прописане контролювання нелегальних деревини та лісоматеріалів, з яких виготовлятиметься продукція. А розміщення на ринку ЄС нелегально заготовленої деревини та продукції з неї заборонено. До того ж трейдери повинні простежувати весь ланцюжок постачання деревини та лісоматеріалів. Вони мають зберігати цю інформацію щонайменше впродовж п’яти років.

 

Автор: Тетяна Василець

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа».  Проект реалізується за фінансової  підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща.  Думки, виражені в цій публікації,  відбивають виключно точку зору автора(ів).  

Автор: Роман Шупенко
Читайте також