Другий шанс на культурне життя: у Лозівській ОТГ відновлюють сільські будинки культури

Другий шанс на культурне життя: у Лозівській ОТГ відновлюють сільські будинки культури

Вуличні кінопокази, масштабні реконструкції та збереження унікальних пам’яток архітектури – нові реалії Лозівської об’єднаної громади. Після створення ОТГ сільські будинки культури отримали другий шанс на життя завдяки збільшенню фінансової спроможності громади та відповідальній поведінці місцевої влади.

Завдяки реформі місцевого самоврядування об’єднані громади Харківщини отримали додатковий ресурс для відродження сільської інфраструктури. Зокрема, завдяки децентралізації громада після створення ОТГ отримала нові джерела прибутків від податків: 60 % ПДФО (раніше 25 %), 100 % податку на прибуток приватних підприємств (раніше 0 %), 5 % акцизного податку (раніше 0 %), а також 3 % рентної плати за користування надрами. Тож у новостворених громад з’явилися кошти на ремонти доріг, купівлю комунальної техніки, реконструкції дитсадків і шкіл, медичних закладів та інших об’єктів, на що роками бракувало коштів через дотаційність сільрад.

Об’єднані громади отримали ще один фінансовий механізм – субвенцію, яка видається новоствореним ОТГ у рамках п’ятирічної державної програми з покращення інфраструктури. На Харківщині така субвенція у 2019 році передбачена для 17 об’єднаних громад, які перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державою. Вона визначається пропорційно до площі території та кількості сільського населення ОТГ з рівною вагою обох цих показників. Найбільші субвенції, розмір яких сягає 10 мільйонів гривень, у нашому регіоні отримали Золочівська та Лозівська ОТГ. Це ті громади, які майже поглинули свої райони.

Лозівська ОТГ, об’єднавши навколо міста обласного значення дев’ятнадцять сільських та селищних рад, побила рекорд не тільки регіону, але й усієї України, за загальною площею (її територія складає більше тисячі квадратних кілометрів) та кількістю жителів (80 тисяч). Величезна площа, неідеальні дороги, 144 заклади, що мають утримуватися за рахунок бюджету громади, а також формування структурних підрозділів (наприклад, створення відділу по забезпеченню діяльності старостинських округів тощо) – такі виклики мала Лозівська ОТГ на початку свого існування, оскільки більші фінансові можливості приходять разом з більшою відповідальністю.

Як повідомив перший заступник Лозівського міського голови Олександр Жидков, за рік існування ОТГ вдалося реалізувати чимало із запланованого. У міськраді оптимізували структуру виконавчих органів та сформували апарат старост, розпочали роботу з розроблення містобудівної документації по всіх населених пунктах. Тривали в громаді й освітні та спортивні перетворення, налагодження благоустрою населених пунктів та формування комунального господарства.

Завдяки більшим фінансовим можливостям саме на рівні ОТГ уперше за довгі роки місцева влада почала приділяти увагу не тільки освіті та медицині, але й культурній сфері, на яку раніше завжди не вистачало коштів.

Як розповіла начальниця Управління культури Лозівської міськради Тетяна Запорожець, незважаючи на те, що на баланс громади заклади культури перейшли тільки з початку 2019 року, за неповний рік на цю сферу з бюджету ОТГ спрямували більше 4 мільйонів гривень.

Так, у Лозівській дитячій художній школі капітально ремонтують виставкову залу. На таку залу школа очікувала 25 років. Зараз тут ще тривають роботи: ремонтують стелю, підлогу та стіни, облаштовують сцену. Вже замінили електросистему та вікна. Оскільки приміщенню, де розміщується художня школа, більше ста років, тут капітально відремонтували систему вентиляції та кондиціонування. Також у виставкову залу закупили обладнання для творчих імпровізацій та презентацій, нову акустичну систему, інтерактивний дисплей, освітлювальне обладнання для картин. За словами Тетяни Запорожець, після перевтілення лозівська художня школа стане єдиною в області, яка матиме таке оснащення.
Загалом на ремонт і матеріали спільно з обласного та міського бюджетів виділили 1,3 мільйона гривень. Першу виставку в оновленій залі планують провести вже наприкінці цього місяця.

Окрім цього, громада придбала мобільну вуличну сцену, яку збиратимуть на святкові заходи в місті, та павільйон – його використовуватимуть на міських заходах та для виїзду на ярмарки. На такі оновлення з бюджету ОТГ витратили близько 1 мільйона гривень.

«Неможливо було навіть ходити»

Оновлення в культурній сфері тривали не тільки у центрі громади, фінансування отримали й сільські будинки культури та бібліотеки. Друге життя отримав Новоіванівський сільський будинок культури, який є культурним осередком для жителів трьох сіл – Нової Іванівки, Нестеліївки та Страсного.
За словами очільниці Новоіванівського старостинського округу Вікторії Чернець, ще три роки тому Будинок культури був на межі аварійності. Із даху осипалася штукатурка, були обшарпані стіни. Тоді за спонсорський кошт і гроші місцевого бюджету стелю та стіни відремонтували.

очільниця Новоіванівського старостинського округу Вікторія Чернець

очільниця Новоіванівського старостинського округу Вікторія Чернець

– У приміщенні неможливо було навіть ходити – штукатурка осипалася...

Цього ж року у старостинському окрузі продовжили ремонтувати приміщення вже за кошт громади. У Будинку культури відремонтували електричну мережу, поклали нову підлогу в фойє та частково відновили фасад. На все витратили близько 200 тисяч гривень.

Після оновлення заклад отримав друге життя й тут розпочали впроваджувати нові традиції. Так, улітку щосереди та щосуботи на вулиці влаштовували кінопокази за допомогою проектора.
– На фасаді будівлі демонструємо мультики та фільми, сходиться дуже багато людей, навіть приїжджають з інших сіл і з міста. Зараз перенесемо кінопоказ у приміщення, – додала Вікторія Чернець.

Ремонти тривають

Ремонтували у громаді й інші заклади. У Яковлівському будинку культури реконструювали актову залу, відновили сцену, облаштували нову підлогу в фойє та відновили цоколь. З бюджету громади витратили 530 тисяч гривень.

Перетворення тривали й у Царедарівському будинку культури, де частково відремонтували покрівлю, яка протікала роками, а також туалети та технічні приміщення, закупили стільці й музичну апаратуру. На все витратили 170 тисяч гривень із місцевого бюджету.

– У цьому ж старостинському окрузі є Мальцівський сільський клуб, де теж відновили покрівлю. Це близько 50 тисяч гривень. У Садівському будинку культури – танцювальну залу та дві кімнати для гуртків. Це 330 тисяч гривень, – розповіла начальниця Управління культури Лозівської міськради.

Також сільські будинки культури отримали нову комп’ютерну, мультимедійну техніку, музичну апаратуру та звукопідсилююче обладнання.

 

Болюча, але необхідна

За словами Тетяни Запорожець, загалом сьогодні на балансі Лозівської ОТГ перебуває 53 заклади культури – це 14 сільських будинків культури, вісім сільських клубів та 21 бібліотека-філія.

начальниця Управління культури Лозівської міськради Тетяна Запорожець

начальниця Управління культури Лозівської міськради Тетяна Запорожець

– Зрозуміло, що всі сільські будинки культури будувалися за часів колгоспів, і після їх розпаду сільради не могли повноцінно утримувати величезні приміщення, які дісталися у спадок. Приміром, у жодному будинку культури, які ми отримали на баланс, немає автономного опалення, деякі з них не опалювались довгі роки взагалі.

Саме тому в громаді пішли на доволі складний, але виважений та відповідальний крок –
оптимізацію мережі. Це рішення було прийнято через те, що для реконструкції усіх закладів культури необхідні були величезні гроші.

– Приміром, у Перемозькій сільській раді функціонує гарна двоповерхова школа, яка розрахована на 250 учнів, але по факту тут навчається 15 дітей. Тому навчальний заклад реформували у філію, а з 1 вересня тут почав діяти дитсадок, сюди ж перейшла працювати сільська рада. Також у це ж приміщення збираємося перенести бібліотеку та Будинок культури, оскільки для масових заходів у школі є актова зала та вільні приміщення для роботи гуртків, – розповіла Тетяна Запорожець.
Схожа ситуація і в Єлизаветівському та Миролюбівському округах, тому за подібним принципом заклади соцсфери планують оптимізувати й тут.

 А вчасна оптимізація у Катеринівській сільській раді ще до приєднання до Лозівської ОТГ дала можливість урятувати унікальний сільський палац культури.

голова Катеринівського старостинського округу Андрій Чабан

голова Катеринівського старостинського округу Андрій Чабан

– Це монументальна триповерхова будівля: зала для глядачів з балконом, спроектована на 600 місць, окремий зал для духового оркестру, картинна галерея та зал для одруження. Проект унікальний для нашої країни. Всього таких будинків культури було збудовано три.

Він згадує, як до 2005 року за свою півстолітню історію існування Палац культури був справжнім культурним і науковим осередком Лозівщини. Тут проходили різноманітні зустрічі, тематичні вечори та семінари, а також усі свята Катеринівки – від Нового року до випускних вечорів. Проте, на відновлення та реконструкцію місцевих коштів не вистачало. Аби утримувати та зберегти від грабежів таке величезне приміщення, у нього було вирішено перенести сільську раду.

У 2017 році тут замінили вікна, зробили опалення, відремонтували залу для глядачів та сцену, закупили нові сидіння. Тоді з державного, районного та місцевого бюджетів витратили 1,2 мільйона гривень. Також у Катеринівському палаці створили культурно-спортивний центр, де є тренажерний зал і кімната аромотерапії.

За словами Тетяни Запорожець, відновлювати заклади культури в громаді планують і далі. Так, у Катеринівському палаці культури збираються відремонтувати спортивну залу, масштабна реконструкція чекає й на Лозівський міський палац культури. Також у планах – ремонт фойє у Садівському будинку культури.


Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.

 

Автор: Марина Проценко
Читайте також