Лякалки про комуналку. Розвінчуємо міфи про субсидію та комунальні послуги

Лякалки про комуналку. Розвінчуємо міфи про субсидію та комунальні послуги

Фото: zhzh.info

Платіжки за світло, газ, тепло – гаряча тема для українців, особливо під час опалювального сезону. Хоча субсидією щороку користуються сотні тисяч сімей, міфи щодо неї не зникають. А з прийняттям нового закону про житловокомунальні послуги розмов тільки додалося. Тож що правда, а що вигадка?

Ще раз про субсидію

Міф: «Випалюйте» до тла субсидію на газ, бо лічильники не встановлять. Ви, мабуть, також чули таку тезу, а можливо, й самі «випалюєте» без потреби субсидію на газ. Однак субсидія і лічильники – це речі між собою зовсім не пов’язані. Тож встановлення лічильника не залежить від використання субсидії. Її надає держава, а надавач послуги зобов’язаний встановити лічильник на газ безкоштовно.

Більш того, заощаджені гроші субсидії залишаються на рахунках і можуть бути використані в наступні місяці, у тому числі і для погашення обов’язкової частки платежу.

І пам’ятайте, родини, які розумно використовують енергоресурси взимку, улітку отримають від Уряду премію за енергоефективність.

Серед поширених міфів й «не передаватимете показники лічильника, втратите субсидію». Допомогу на оплату комунальних послуг надає Уряд через управління соціального захисту населення. Надавачі послуг жодним чином не впливають на цей процес і не в змозі самостійно скасувати вашу субсидію. Однак не слід забувати про обов’язок споживача – передавати показники лічильника на газ/воду/електроенергію.

Також популярна вигадка: зекономленою субсидією на гарячу воду можна розрахуватися за газ. Цими грошима неможливо розрахуватися за іншу спожиту послугу. А все тому, що гарячу воду подає одна організація, а газ чи електроенергію – інша. Відповідно, це різні особові рахунки, різні організації з різними юридичними адресами, різні соціальні нормативи.

Якщо не користуєтеся гарячою водою, а субсидію вам нараховують, краще відмовтеся від допомоги на оплату цієї комунальної послуги. Подайте нову заяву, у якій просто не зазначайте цю послугу. Усе одно за підсумками опалювального періоду невикористані суми субсидії повертаються надавачами послуг до державного бюджету.

Субсидію скасують, якщо подарувати свою квартиру дітям – це також поширений міф. На оформлення субсидії не впливає вартість майна, подарованого чи отриманого у спадок або в подарунок. Цей дохід не включається до сукупного доходу сім’ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії.

Не впливає вартість (подарованого чи отриманого у спадок або у подарунок) і на оформлення чи одержання субсидії. Цей дохід не включається до сукупного доходу сім’ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії.

Також субсидія жодним чином не перешкоджає продажу квартири, і повертати державну допомогу, отриману на сплату за комунальні послуги, потім не буде потрібно. Продаж квартири чи будинку не входить у перелік критеріїв, які позбавляють права на отримання субсидії. Більш того, про факт продажу квартири громадяни не зобов’язані інформувати органи соціального захисту. Однак, нагадуємо, дохід від продажу квартири має бути обов’язково задекларований. Він буде враховуватися при розрахунку розміру субсидії на наступний період. Скажімо, якщо дохід отримано восени 2017-го, то його врахують під час розрахунку розміру «літньої» субсидії.

Якщо родина здійснила купівлю, що перевищує 50 000 грн, на момент отримання субсидії, безповоротну державну допомогу у сплаті «комуналки» їй не припинять надавати. Факт такої купівлі впливає на право призначення субсидії на наступний термін.

Також наявність у власності двох житлових приміщень, двох автомобілів також не впливає на право отримання субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно. 

Наслідки «комунального закону»

Не менше міфів серед українців побутує і щодо нового Закону «Про житловокомунальні послуги». Зобов’яжуть укладати тільки «колективні» договори про надання комунальних послуг у багатоквартирних будинках – одна з чергових жахалок.

Насправді Закон передбачає три моделі організації договірних відносин щодо надання комунальних послуг: індивідуальний договір, колективний договір та договір із колективним споживачем.

А індивідуальний договір взагалі має ще підваріант. Співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають модель, за якою укладають договори. Хоч у кожного в домі буде індивідуальний договір – Закон цього не забороняє.

Часто можна почути і про те, що тепер збільшаться рахунки за «комуналку», бо прийнятий Закон передбачає додаткові платежі, зокрема – абонплату.

Насправді Закон не передбачає жодних нових платежів, а лише вимагає виокремлення з тарифів на комунальні послуги деяких складових, які раніше були «сховані» у квитанції. Передбачається виокремлення з тарифів витрат на утримання абонентської служби. Ці витрати тепер повинні оплачуватися тому, хто дійсно працює зі споживачем з питань збирання платежів. Якщо це робитиме виконавець комунальної послуги – зазначені витрати оплачуватимуться йому як плата за абонентське обслуговування, а якщо, скажімо, управитель – то такі витрати буде закладено в плату за послугу з управління.

Серед головних «загроз» Закону: через борги одного мешканця будинку відключатимуть від комунальних послуг весь багатоквартирний будинок.

Ні, відповідатиме тільки боржник. Закон передбачає право виконавця комунальної послуги обмежити (припинити) її надання конкретному споживачеві, причому незалежно від обраної моделі організації договірних відносин. Отже, навіть при колективному договорі надання послуги може бути припинено лише конкретному боржнику.

Більш того, Закон чітко визначає процедуру такого припинення. Зокрема, виконавець повинен за щонайменше 30 днів попередити боржника про майбутнє відключення, і тим самим дати можливість або погасити борг, або оскаржити правомірність припинення надання послуги.

Закон дозволяє виконавцям комунальних послуг припиняти їх надання тим споживачам, які відмовилися укладати договори про надання комунальних послуг. Якщо відмовляєшся від договору – значить, не потребуєш послуги.

Бояться споживачі і монополістів, які тепер диктуватимуть свої умови. Якщо мається на увазі нав’язування конкретної моделі організації договірних відносин, то насправді Закон передбачає, що право вибору належить співвласникам у багатоквартирному будинку. Виконавці ж повинні укладати договори згідно з прийнятими співвласниками рішеннями.

Якщо ж мається на увазі зміст договорів, то Закон передбачає, що договори про надання комунальних послуг повинні укладатися на основі типових, які затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Більш того, ст. 13 Закону передбачила докладну процедуру укладання договору, у тому числі з ініціативи споживача. Якщо споживач вважатиме, що монополіст у запропонованому проекті договору відступив від умов типового, то матиме можливість запропонувати свій проект договору. У разі спору останнє слово буде за судом.

Також часто можна почути, що договори про надання комунальних послуг потрібно буде укладати щороку, тож і «торгуватися» з виконавцями комунальних послуг потрібно буде кожні 12 місяців.

Дійсно, Закон передбачає, що строк дії договору становитиме рік. Але так само Закон передбачає автоматичну пролонгацію договору щороку на черговий однорічний строк. Тож переукладати договори щороку немає потреби, за винятком тих випадків, коли ви дійсно вирішили припинити договір. Тоді вам потрібно за один місяць до його завершення попередити виконавця про відмову від договору.

І запам’ятайте, Закон «Про житлово-комунальні послуги» не дозволяє поквартирне від’єднання від системи централізованого опалення. Це і надалі заборонено українським законодавством.

Однак Закон дозволяє установлювати систему індивідуального опалення у квартирі, якщо на момент набуття чинності Закону в будинках вже не менше половини квартир відокремлено (відключено) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Тобто новий Закон, навпаки, дозволяє розв’язати складну ситуацію, у якій «застрягло» чимало багатоквартирних будинків – коли понад половину квартир свого часу від’єдналася від централізованого опалення, а решта не має формального права зробити те саме.

Читайте також: Змінився термін встановлення лічильників на газ

Мирослава Кольцова