У загиблого харківського прикордонника залишилися дружина та 6-річний син (ФОТО)

У загиблого харківського прикордонника залишилися дружина та 6-річний син (ФОТО)

фото надані вдовою Миколи Постольного

Минулого тижня війна на сході країни забрала життя ще кількох наших земляків. Серед них – мужній прикордонник, люблячий батько й чоловік, спортсмен і справжній герой Микола Постольний.

Прощатись із Миколою Постольним – прикордонником, який загинув у зоні АТО, прийшла 17 липня вся Петрівка. Тут, у Золочівському районі, і жив він із сім’єю. Сюди він мав приїхати через три дні у відпустку – живим і здоровим. Але так і не дочекався побачення з родиною, загинув від кулі бойовиків.

– Провести героя в останню путь приїхали навіть ті товариші, які служили з Миколою Постольним 5–10 років тому. Усі його знають як доброго й надійного товариша. На похоронах було близько тисячі людей: односельців, знайомих, друзів, – розповідає Одноробівський сільський голова Людмила Гой.

Читайте також: ХАРКІВСЬКИЙ ПРИКОРДОННИК ЗАГИНУВ НА ЛУГАНЩИНІ ЗА ТРИ ДНІ ДО ВІДПУСТКИ (ФОТО)

Добре про Миколу Постольного згадують і в Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.

– Характеристики найпозитивніші. Він був веселим, життєрадісним, ніколи не відмовляв. Ніколи не було ніяких питань із дисципліною. Був дружнім із товаришами. Золоті руки мав, – розповів заступник начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України по роботі з особовим складом генерал-майор Артур Король. 

Гуртував навколо себе й односельчан. З тих пір, як у травні поїхав до Луганської області, футбольне поле в Петрівці заросло травою... А раніше чоловік сам його викошував. Він був ініціатором різних спортивних заходів. Адже не просто любив спорт, а й молодь залучав. Взимку грав у хокей, улітку – організовував футбольні матчі вихідного дня, аби товариші замість горілку та пиво пити ганяли м’яча, а юнаки привчалися до фізичної активності. Сам герой вів здоровий спосіб життя – спиртного не вживав і не палив, згадує Людмила Гой.

І хоч товариші спочатку неохоче йшли грати, Микола вмів згуртувати і вмовити. Грав у футбол і «по роботі». Колишні товариші по службі згадують, що Микола завжди брав участь у футбольних турнірах серед прикордонників.

– Він грав за команду відділу прикордонної служби. Свого часу був навіть капітаном. Іншим був за приклад, – розповів колишній товариш по службі Олександр Мифодієв. – Хороша була людина, цікава. З ним можна було поговорити на будь-яку тему.
До речі, як встиг він розповісти рідним, навіть у зоні АТО Микола змайстрував турнік...

Цієї суботи на полі Петрівки знову буде матч, але вже без капітана. Це гра присвячена світлій пам’яті героя.

Росте маленький спортсмен

Найбільше повернення Миколи чекала сім’я. Дружина рахувала години до зустрічі...
– Любив нас дуже. Казав, приїду – обійму вас, поцілую. Казав, що дуже за нами сумує, – розповідає Дар’я.


Разом з Миколою вона була 10 років. Навіть пам’ятає той день, коли вперше зустріла свою любов. Це було 29 жовтня 2004 року. Одинадцятикласницю Дашу тоді разом із сестрою в кафе відвів тато, аби впевнитися, що доньок можна залишити там. Там дівчина й познайомилася зі своїм Колею. Цього ж дня вони вже обмінялися телефонами.

Два роки пара зустрічалася, і в 2006 році закохані одружилися. Жінка каже, чоловік був дуже уважним. На день народження завжди дарував улюблені троянди, а на Новий рік – парфуми.

Через два роки після одруження в подружжя народився син Єгор. Тепер малому доведеться без татка ходити на турнік – змалечку Микола прищеплював синові любов до спорту, вчив грати у футбол.

– Купив йому нові бутси, щитки, гетри – усе, що треба. Завжди казав: син має бути схожим на мене. Футбол закінчується – він його відправляв на турнік, – згадує дружина.

У свої неповні шість років Єгор уже шість разів підтягується та вміє добре пасувати м’яч. А ще він любить ловить рибу, як тато.
– Ми часто ходили до ставка. Ловили рибу. Микола любив ліс, природу. Він дуже добре розбирався в польових квітах, грибах, – згадує вдова.
Зараз Даша часто буває в тих місцях, де вони гуляли з чоловіком. Так просить душа...


P. S. Зараз сім’ї Миколи Постольного дуже важко психологічно, а ще – родина у скрутному фінансовому становищі. Тому всіх небайдужих мешканців нашої області просимо допомогти їм хто як може.
Реквізити:
банк одержувача: Філія-ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харків
код банку: 09351600
МФО банку: 351823
рахунок: 29242900101441
призначення для зарахування на рахунок № 26252000003465
Постольна Дар’я Олександрівна

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №89 від 26.07.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ