Без бюджетів і субвенцій, або Де шукати гроші на розвиток містечок і сіл
Відремонтувати старий клуб, зробити вуличне освітлення або перевести школу на альтернативне економне опалення можна і без державних коштів.
Шукати можливості для реалізації проектів, орієнтованих на розвиток регіону, району чи міста, в умовах кризи особливо актуально. Головне – знати про свої можливості та вміти ними користуватися. Один із ефективних способів залучення коштів – це отримання міжнародної технічної допомоги (МТД), яку в рамках міжнародного партнерства з Україною надають так звані донори – уряди інших держав, міжнародні організації тощо. Як їх отримати громаді?
Як повідомила директор Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична, в області працює ряд регіональних центрів із залучення МТД. Основними напрямами їхньої роботи є координація роботи територіальних громад із залучення МТД і надання інформаційної та методичної підтримки реалізації проектів і програм.
Голова Харківської районної ради Михайло Третяк, який працює з програмами донорів з 2004 року, розповів, що міжнародна технічна допомога заходить до України через державні проекти, і надають її на основі міжнародних договорів, тому знайти оголошення про всілякі конкурси можна на сайтах міністерств. Проте не слід забувати, що кожен із міжнародних донорів має ще й свій сайт і сторінки у соціальних мережах, які теж можна моніторити. Створено й окремі структури, які популяризують донорські проекти, зокрема це ресурсний «Гурт», портал «Громадський простір» та інші.
Перед тим як подавати проектну заявку на конкурс, необхідно добре вивчити його умови, радить керівник проектів ГО «Інститут соціальної політики регіону» Олег Кулініч. По-перше, звернути увагу на географію поширення. Найчастіше донори працюють з окремими країнами, регіонами тощо. Також вони мають певні пріоритети щодо напрямів проектів.
– Майже завжди донор вказує, що підтримує екологію чи, наприклад, енергоефективність, культуру, ЗМІ, молодіжні програми, соціальну проблематику тощо, – пояснив Олег Кулініч.
Є кілька підходів до термінів подачі заявок. Одні донори обмежують подання заявок конкретними термінами, інші приймають їх весь час.
Велике значення має, хто саме подає заявку. Як розповіли фахівці, органам державної влади гроші дають неохоче. Більш жваво донори працюють з органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, громадськими організаціями тощо.
– Це пов’язано з тим, що у нас поганий імідж органів державної влади, складна звітність, внутрішні проблеми держави, які не дозволяють реалізувати проект, навіть якщо на нього виділено гроші, – пояснив Михайло Третяк.
Фахівці радять розробляти проект, розрахований на суму у 60–70 % від максимального розміру гранту. Має значення і власний внесок. Зокрема, якщо донор зазначає, що мінімальний вклад залучених коштів у бюджет проекту має становити 5–10 %, то краще все ж таки закласти на 10–20 % більше.
– Це можуть бути не гроші, а якісь ресурси, приміщення, час, все що завгодно. Тобто закладати треба більше, аніж вимагається, тоді у вас з’явиться реальний шанс виграти, – пояснив Михайло Третяк.
Також необхідно звернути увагу на те, які види діяльності фінансує донор, тому що за умовами окремих конкурсів, категорично не дають грошей на заробітну плату, поїздки тощо.
Михайло Третяк також застеріг щодо масштабності проектів. За його словами, велику МТД на рівні району отримати практично неможливо, необхідно, щоб у проекті брали участь кілька районів.
– Будь-якому донору, який заходить на певну територію, потрібне максимальне охоплення. Він прагне, щоб проект охопив якомога більшу кількість людей, які користуються його благами, – розповів Михайло Третяк.
Також слід уважно вказувати терміни реалізації проекту. Готуючи заявку, необхідно чітко розуміти, які види робіт необхідно здійснити для реалізації проекту, скільки часу на це піде і чи не залежить його виконання від конкретних дат, погодних умов тощо.
Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" № 65 від 31.05.2014