Харківські метрологи долучаться до історичної зміни одиниць вимірювання

09.10.2018 17:45 Область Online
Фото:pixabay.com Фото:pixabay.com
Цього року відбулася епохальна подія для українських метрологів. У серпні Франція визнала Україну як повноправного члена метричної конвенції. Наша країна вперше в історії долучиться до історичної метричної зміни.

Метрична конвенція – це міжнародний договір, який слугує для забезпечення єдності метрологічних стандартів у різних країнах. На початку серпня Україна стала 60-ю державою, яка приєдналася до неї. У листопаді у Парижі під час 26-ї Генеральної конференції мір і ваг прийматиметься епохальне рішення — перегляд основних семи одиниць міжнародної системи  (SI): довжини, маси, часу, сили електричного струму, термодинамічної температури, кількості речовини і сили світла. Основні одиниці SI будуть визначені у термінах фундаментальних фізичних сталих. А це дозволить людству досягти ще більшої точності. Участь у цій конференції вперше візьме й українська делегація, до якої входить наш земляк — Генеральний директор ННЦ «Інститут метрології», доктор технічних наук Павло Неєжмаков.

Як саме відбуватиметься цей перехід та які перспективи ми отримаємо, метрологи обговорили 9 жовтня під час ХІ Міжнародної науково-технічної конференції «Метрологія та вимірювальна техніка», участь у якій взяли 200 учасників з України, Білорусі, Німеччини та Литви.

Гендиректор ННЦ «Інститут метрології» Павло Неєжмаков зокрема розповів, як може змінитися похибка у вимірюванні часу.

Сьогодні вона дорівнює 10-15 секунд. Якщо перекласти на звичайну мову, це означає, що годинники відстануть, або забіжать вперед, на одну секунду за десятки мільйонів років, пояснив фахівець. Та невдовзі ми зможемо зменшити похибку до 10-19 секунд. Це вже співставно з віком нашого Всесвіту. Тільки уявіть похибка в одну секунду буде відбуватися за 19 мільярдів років! Ось яка точність на сьогодні може бути реалізована завдяки переходу на нові визначення одиниць системи SI.

Подібні точні вимірювання, як пояснив Павло Неєжмаков, перш за все, потрібні для роботи систем супутникової телекомунікації і систем наведення. А ще вони вдосконалять пошуки корисних копалин. Зміни торкнуться і виробників наукових приладів. Деякі з них можуть потребувати адаптації своєї продукції вже найближчим часом.

Читайте також: У Харкові спечуть найбільший органічний торт