Як Коломак став столицею козацтва

Як Коломак став столицею козацтва

Фото Юлії Шматченко

Козацькі курені, битви на шаблях, карколомні трюки на конях, опера під відкритим небом та відкриття пам’ятника гетьману Івану Мазепі. На один день Коломак перетворився на справжню столицю козацтва України.

«Від Богдана до Івана не було гетьмана»

Кілька століть тому в селищі проживал о близько 17 тисяч осіб, переважно козаки. Саме тут 25 липня 1687 року – на річці Коломак поблизу селища Коломак, в узліссі неподалік Стрілечої балки і села Хмельового (сьогодні Високопілля) – відбулася Козацька рада, на якій Івану Мазепі вручили гетьманську булаву. А потім ще довго козаки казали: «Від Богдана до Івана не було гетьмана!»

Через 330 років минулої суботи, 22 липня, видатний гетьман знову повернувся на коломацьку землю і всім гостям культурно-мистецького фестивалю «Гетьманська слава» по- обіцяв мир і свободу в «незалежній і сильній Україні». Зав- дяки масштабному святу Коломак знову перетворився на столицю козацтва. Фестиваль зібрав тисячі людей, на свято приїхали гості не тільки з різних куточків Харківщини – з усієї країни, були й родичі видатного гетьмана.

Іван Мазепа поклав життя, щоб об’єднати правобережну і лівобережну Україну. Сьогодні ім’я гетьмана знову об’єднує Україну. Такі козацькі свята, як сьогодні в Коломаку, відбуваються у Батурині, у Мазепинцях, такі події єднають наш народ, – поділився своїм враженням від свята голова міжнародної громадської організації «Родина Мазеп» Ігор Мазепа (з Волинської гілки Мазеп).

За словами нащадка видатного гетьмана, сьогодні в Украї- ні проживає близько трьох тисяч Мазеп. У них у всіх одне коріння, яке бере свій початок у ХV сторіччі. Також Ігор Мазепа підкреслив: історично доведено, що саме на коломацькій землі відбулася Козацька рада, на якій і обрали гетьманом його пращура (окремі полтавські краєзнавці вважають місцем проведення Ради Полтавщину).

Саме тут (У Коломаку. – Авт.) було проведено Козацьку раду, і саме тут Івана Мазепу обрали гетьманом. Тут було підписано Коломацькі статті, які визначали політику співпраці України і Росії. Але як завжди це буває, велика кількість статей не виконувалася, – зазначив Ігор Мазепа.

Назад у часі

У фестивальному містечку «Гетьманської слави» час повернувся на три століття назад. Десятки куренів, у яких козаки, попихуючи люльками, щось палко обговорюють і сміються, хтось точить свою шаблю, ну а хтось випробує свою зброю у тренувальному двобої.

До речі, багато глядачів збирали реконструкції «Сталевого князівства». Багато було охочих пройти випробування справжнього козака, які влаштовували запорізькі козаки з кінного театру «Хортиця», причому випробування із задоволенням проходили й жінки. А карколомні трюки на конях, які демонстрували запорожці, зірвали шквал глядацьких оплесків. Після вистави козаки вчили дітей їздити на конях.

На великій сцені гостей свята розважали колективи з різних районів Харківщини. Глядачі і підспівували, і пританцьовували.

Був і ярмарок, де продавалися українські прикраси, обереги та смаколики, які були дуже популярні у наших пращурів.

Якщо глядачі насолоджувалися святом, то були й ті, хто працював – журі фестивалю. Досить складно виявилося визначити найкращий курінь (у кожного району Харківщини був свій). Тож було створено кілька номінацій, у кожній з яких перемогу отримували відразу два райони.

Абсолютними переможцями конкурсу «Козацький курінь» стали Зміївський та Дергачівський райони. У номінації «Відповідність представленої споруди історичному опису» перемогли Близнюківський та Ізюмський райони. У креативності реалізації ідеї кращими стали Чугуївський і Красноградський райони. За оригінальність художнього рішення журі відзначило Вовчанський і Краснокутський райони. А в номінації «Наявність традиційного декоративного ужиткового мистецтва» перемогли Харківський і Нововодолазький райони.

НА ХАРКІВЩИНІ З РОЗМАХОМ ПРОЙШОВ ФЕСТИВАЛЬ «ГЕТЬМАНСЬКА СЛАВА» (ФОТО, ВІДЕО)

Унікальні події

Насправді унікальним фестиваль у Коломаку зробили дві події – відкриття пам’ятника видатному гетьману та опера під відкритим небом «Мазепа». Багато зусиль, праці та фінансів було вкладено в це масштабне свято. «Гетьманську славу» підтримала не тільки місцева влада, а й обласна, а Київ дав дозвіл ввести фестиваль у календар подій.

У 2007 році ми переконали владу, щоб та виділила землю під пам’ятник, і відразу заклали камінь, – розповідає історію виникнення пам’ятника гетьману Івану Мазепі Коломацький селищний голова Володимир Бабець (на посаді з 2010 року). – Минулого року було створено оргкомітет громадської ради з відзначення 330 річниці Козацької ради. А потім за сприяння губернаторки Юлії Світличної було створено обласний оргкомітет.

До речі, при створенні пам’ятника не використовувалися бюджетні гроші. Завдяки пожертвам людей та допомозі меценатів було зібрано близько 600 тис. грн.

Попри те, що камінь пам’ятника було закладено ще десять років тому, постамент і скульптура створювалися у стислі строки.

Буквально три місяці тому до мене звернулися, щоб за старим проектом зробити пам’ятник. Через нестачу часу і коштів на постаменті відсутні горельєфи, але їх можна зробити другим етапом, – розповідає автор пам’ятника народний художник України Сайфаддін Гурбанов.

Скульптор каже, що перед створенням пам’ятника багато часу вивчав історичний архів, щоб добре вивчити український орнамент та деталі костюма. Найскладніше було створити образ гетьмана, бо зображень Івана Мазепи не залишилося. Тож Сайфаддін Гурбанов створив свій художній образ гетьмана. Його Іван Мазепа йде, у правій руці тримає булаву, а в лівій – згорток «Коломацькі статті». Постать Мазепи відлито з холодного металу, постамент – мармуровий. Скульптура вийшла трохи більша за натуральний зріст. Загальна висота пам’ятника – 5,25 метра.

У Коломаку пам’ятник Мазепі – не єдина прив’язка до гетьмана. Минулого року центральну вулицю селища (вулицю Леніна) було перейменовано на вулицю гетьмана Івана Мазепи. У планах коломацької громади – створення меморіальної площі та краєзнавчого музею козацтва – дубового дерев’яного зрубу у вигляді тривежової фортеці (це один з елементів герба селища). Свого часу Коломак був форпостом в Охтирського полку на Слобожанщині.

Завершилося велике свято оперою «Іван Мазепа» просто неба.

Започаткування такого масштабного фестивалю стало можливим завдяки об’єднанню зусиль влади та громадськості. Плідна співпраця дала нам змогу перетворити Коломак на козацьку столицю. Вдень ми бачили змагання козацьких куренів та виступи козацьких театрів, побували в місті майстрів. А зараз ми маємо унікальну можливість отримати насолоду від високого мистецтва просто неба, – сказала з великої сцени голова Харківської облдерж- адміністрації Юлія Світлична. – Такий проект – опера у форматі open air – вперше реалізовано на Харківщині. Сподіваюся, що разом з ініціативною громадськістю ми реалі- зуємо ще не один масштабний проект.

У постановці опери було задіяно 242 особи. За задумом постановників вистави, вона не уславлює російське військо та не кидає тінь зрадництва на гетьмана Мазепу, а зберігає основну лінію опери – драматичну історію кохання Мазепи та Мотрі. У виставі багато моментів, що стилізують зразки козацького мистецтва. Сценічне оформлення символізує розбудову української державності завдяки будівельним лісам та конструкції, що вінчає у фіналі купол духовного та державного перетворення. Нагадаємо, прем’єра опери Петра Чайковського «Мазепа» відбулася 1 липня у ХНАТОБі ім. М. В. Лисенка.

Більше фото дивіться тут.

Юлія Шматченко

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ