Спорт під кайфом. Історії спортсменів, які вживали наркотики
Наприкінці вересня стала відомою справжня причина скасування матчу-реваншу між Тайсоном Ф’юрі та Володимиром Кличком. Британський боксер здав тест на кокаїн, який виявився позитивним.
Помста президента
Славнозвісний аргентинський футболіст Дієго Марадона одним із перших із зірок поєднав спорт і наркотики. «Пушок» почав долучатися до цієї згубної звички під час виступів за «Барселону» (1982–1984 роки).
– Спочатку я відчував емоційний шок: усе навколо мене ставало дуже світлим, веселим, розважливим. Чудові відчуття, на жаль, тривали недовго. І тоді я відчував потребу починати це ще й ще раз і не знав, як вийти з цього стану, – розповів свого часу Дієго.
Уперше його стали підозрювати у згубній схильності в лютому 1991-го, але тоді в поліції просто допитали Марадону у справі про поширення наркотиків. Через деякий час у його крові було знайдено сліди вживання того самого кокаїну, який обійшовся зірці світового футболу 15-місячною дискваліфікацєю.
На думку Дієго, аналізи було підроблено завдяки втручанню президента італійської федерації футболу, Антоніо Маттаррезе, який нібито помстився Марадоні за поразку збірної Італії від збірної Аргентини на ЧС-1990. Сам легендарний футболіст стверджував, що хоча й уживав наркотики, але завжди самостійно проводив допінг-тести, щоб напередодні ігор у нього в організмі не залишалося жодного сліду від прийнятих препаратів.
Відбувши дискваліфікацію, Марадона зумів повернутися на колишній рівень і досягти поїздки зі збірною на ЧС-1994, але й там після матчу другого туру групового турніру його допінг-проба показала наявність у крові п’яти заборонених речовин. За цим сталася чергова дискваліфікація на 15 місяців.
Після повернення Марадоні почали погрожувати, обіцяли підкинути кокаїн, і після одного з матчів у його крові знову було знайдено докази вживання кокаїну. Але Дієго звернувся в поліцію, стверджуючи, що він сам нічого не брав і його спеціально отруїли. Не дочекавшись рішення про можливу нову дискваліфікацію, Марадона у свій 37-й день народження оголосив про завершення кар’єри. Згодом після кількох не завжди успішних спроб кинути «Зірковий бочонок» остаточно позбувся шкідливої звички.
Дієго Марадона вживав "дур" для того, щоб добре почуватися в незнайомій обстановці.
Не знав, що курить
Пола Гаскойна на початку 90-х вважали чи не найталановитішим англійським футболістом, який запам’ятається нащадкам як головний алкоголік у футболі. Одного разу він зізнався, що перед важливими матчами любив приймати кокаїн. Розмінявши п’ятий десяток, Пол пустився на всі заставки. Денною нормою для нього стала доза в 1–2 літри джину, розбавлена десятком банок пива. Час від часу Гаскойн хапався за антидепресанти, яких за добу міг спожити до 30 пігулок. Наркотики теж залишилися у його джентльменському наборі. У 2010-му наркополіцейські навіть затримали його за зберігання. Не дивно, що реабілітаційні центри перетворилися на другу домівку для Гаскойна. Зараз від часу до часу британець стає надбанням місцевих папараці, які його фотографують не в кращому стані після чергової пиятики.
Рецепт хорошої гри від "Газзи": запити "доріжку" 10 склянками бренді
Кар’єра одного з найяскравіших румунських футболістів Адріана Муту досягла найвищої точки, коли нападника й капітана італійської «Парми» запросив у лондонський «Челсі» особисто Жозе Моуріньо. Тоді ж, як каже сам Адріан, він приохотився до кокаїну. У його крові виявили сліди наркотику, вигнали з команди й через суд зобов’язали виплатити близько 17 млн доларів. Це найбільший штраф, коли-небудь накладений ФІФА. Цю компенсацію Муту досі не збирається повертати «аристократам». Румун отримав сім місяців дискваліфікації. У 2010-му він попався на вживанні сибутраміну, а у 2012-му його вигнали зі збірної за пияцтво перед матчем чемпіонату Європи. Цього року Адріан завершив кар’єру й тепер може вільно займатися всім, чого душа забажає.
Викриті у вживанні наркотиків були не тільки іноземні футболісти, але і вітчизняні.
У 2008 році на марихуані попався захисник «Таврії» Денис Стоян. Гравець покурив травичку перед матчем з київським «Динамо», не знаючи, що вона містилася в кальяні. «Зазвичай допінгові скандали розгоряються, коли гравці приймають фармакологічні препарати, щоб підвищити функціональність. А марихуана зовсім не допомагає, навіть навпаки!» – посміхнулися у ФФУ й дискваліфікували Стояна на чотири місяці.
Таємниця відкушеного вуха
Посидіти на «наркоті» люблять не тільки футболісти, а й інші спортсмени. Екс-чемпіон світу з боксу у важкій вазі американець Майк Тайсон відомий не тільки завдяки своїм спортивним досягненням і недозволенним витівкам, а також і як завзятий наркоман. «Залізний Майк» тричі страждав через свою пристрасть. У 1987-му його засудили за напад і завдання каліцтва. У 1991-му –за зґвалтування, боксера відправили за ґрати на три роки. А в 2006-му йому загрожувало чотири роки в’язниці, коли поліція американського міста Скоттсдейлі (штат Арізона) заарештувала Тайсона за водіння автомобіля одночасно під дією кокаїну, марихуани, алкоголю та антидепресантів.
Після цього випадку Тайсона зобов’язали пройти курс реабілітації, який, здається, допоміг йому побороти недугу. Принаймні, відтоді в жодному з аналізів боксера не було виявлено слідів вживання ані наркотиків, ані алкоголю. Через роки після легендарного бою з Евандером Холіфілдом Майк зізнався, що вкусив того за вухо під впливом кокаїну.
Майк Тайсон: «Я хочу приймати наркотики щодня. Хочу пити кожного дня. Але я не роблю цього, тому що в мене є зобов’язання. Поступово я звикаю до такого способу життя. Я зрозумів, що мій колишній образ не пішов мені на користь, тому я і намагаюся побудувати все заново»
Знаменитого американського тенісиста, восьмиразового переможця турнірів Великого шолома, олімпійського чемпіона Андре Агассі свого часу теж «нечистий поплутав». Про вживання метамфетаміну (є наркотиком) він зізнався на сторінках своєї автобіографічної книги «Open». При цьому легендарний спортсмен не приховує, що застосовував заборонений препарат свідомо. Стався цей епізод у 1997 році, коли кар’єра американця стрімко пішла вниз і Агассі закінчив сезон поза межами першої сотні рейтингу ATP. До речі, той рік став одним з небагатьох у його кар’єрі, за який він не виграв жодного титулу.
Олександр Гарквець, власний кореспондент