«Бо кожен має бути з кутком»: навіщо в лісі на Харківщині встановили двері

19.11.2026 11:14 Краснокутськ
Краснокутська громада, історична спадщина Символічні двері до лісу Гавронець на Краснокутщині / Фото: Ірина Карабут

У Краснокутській громаді, що на Харківщині, з’явився новий артоб’єкт — масивні дубові двері, які символічно відкривають вхід до історичного лісу Гавронець. Ініціатором проєкту став архітектор-урбаніст та уродженець тутешнього села Козіївка Олександр Столовий.

Про ідею створення артоб'єкта та розвиток культурних ініціатив у громаді кореспондентці  видання «Слобідський край» розповіла Краснокутська селищна голова Ірина Карабут.

Символізм та майстри проєкту

На дубових дверях викарбувано напис, присвячений драматичній історії хутора, який колись існував у лісі Гавронець: «Тут у лісі був хутір. Людей силою звідти виселили — та вони зберегли свою ідентичність і куток. Бо кожен має бути з кутком. І ти будь!»

Дерев’яну основу дверей виготовив столяр Тарас Табака, а металеве оздоблення та ковані елементи — коваль Володимир Міщенко.

Для селищної голови Ірини Карабут ця локація має глибокий особистий сенс. Її батько працював лісником у Гавронці, а сама вона з дитинства щодня долала лісовими стежками близько трьох кілометрів.

«Для мене цей ліс — частина мого життя. Тут я знаю кожну стежку, кожен поворот дороги. Тут працював мій батько. Тому поява дверей саме в цьому місці має для мене не лише історичне, а й особисте значення», — зазначила селищна голова.

Відродження ремесел та креативний простір «БрАти»

Ініціатор встановлення дверей Олександр Столовий — випускник місцевої школи, який здобув фах архітектора у Харкові, а нині працює у Києві та досліджує розвиток українських сіл. За словами Ірини Карабут, артоб’єкт у лісі — лише частина системної роботи земляка над збереженням спадщини Краснокутщини.

Зокрема, у Козіївці Олександр заснував креативний хаб та бізнес-акселератор «Простір затій "БрАти"», облаштувавши для цього занедбане приміщення.

Проєкт об’єднує майстрів і підприємців із різних сіл громади.

Підтримка ремесел: у просторі розвивають традиційне гончарство та локальні народні промисли.

Локальне виробництво: за ініціативою архітектора місцеві майстрині відродили випікання печива за старовинними рецептами, самостійно розробляють для нього пакування та реалізують продукцію онлайн.

Культурні відзнаки: у селі започаткували премію імені місцевої художниці, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Галини Готвянської. Нагороду, символом якої є фігурка півня, вручають за вагомий внесок у збереження народних традицій.

Наступний крок — пам'ять про вузькоколійку

Серед майбутніх задумів Олександра Столового — увічнення історії колишньої вузькоколійної залізниці «Губарівка — Пархомівка», яка у ХХ столітті проходила через Козіївку. Поруч зі встановленими дверима планують розмістити реконструйований залізничний вагон.

Як додала селищна голова, до культурного розвитку громади активно долучається і місцева громадська організація, яка вже успішно реалізувала два проєкти за підтримки Українського культурного фонду та Міжнародного фонду «Відродження».

«Олександр не обмежується однією Козіївкою. Він об’єднує навколо своїх задумів талановитих людей із різних сіл громади, підтримує майстрів, допомагає відновлювати традиції. Ми працюємо, щоб вистояти в цій боротьбі й щоб наші втрати не були марними. Тому важливо зберігати те, що формує нашу ідентичність: історію, традиції, пам’ять про людей і рідний край», — підсумувала Ірина Карабут.

Раніше ми писали, що половецьку бабу знайшли у ставку на Близнюківщині.

Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю». 

Оперативні новини читайте в нашому Telegram