Харків'яни побували у Чорнобильській зоні на екскурсії (ФОТО)

Харків'яни побували у Чорнобильській зоні на екскурсії (ФОТО)

фото Інни Дуднік

Через 29 років після катастрофи Чорнобиль продовжує залишатися однією з найбільш болючих точок на планеті і, напевно, з цієї причини, ніби магніт, притягує до себе екстремалів, істориків, фотографів, а так само тих, для кого це місце колись було рідним.

У квітні 1986 року слово «Чорнобиль» прозвучало на всю планету, сповістивши світ про наймасштабнішу катастрофу ХХ століття – вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, який забрав життя десятків тисяч людей.

Жителі довколишніх територій було евакуйовано, а заражена радіацією місцевість стала зоною відчуження. Може здатися, що з плином часу гострота сприйняття цієї трагедії стирається. Але це не так.

Побувати в зоні відчуження може практично кожний. Сплативши за роботу провідника, переїзд на автобусі і попередньо отримавши дозвіл на в’їзд на територію Чорнобильського району, кожному громадянину України, який не має проблем із законом, буде надано можливість не тільки побачити спорожніле й покинуте місто Прип’ять і Чорнобиль, а й зазирнути в очі смерті – за словами бувалих, там її присутність відчувається всюди. Вона не загрожує, але ніби вичікує, поки хто-небудь із непроханих гостей зробить помилку – крок з безпечної стежки і найсильніша доза радіації необережному гостю забезпечена.

Легально потрапити на територію зони відчуження сьогодні можна в середньому за 800 гривень. Організатори, маючи офіційний дозвіл держави на проведення таких екскурсій, за цю суму забезпечують переїзд на автобусі від Київського вокзалу до Прип’яті і назад, роботу кваліфікованого провідника, який проведе групу за безпечним маршрутом. На все про все – день.

– Бажання побувати на місці Чорнобильської трагедії у мене було давно, і от випала нагода, – розповідає харків’янин Олександр. – На київському вокзалі з провідниками ми зустрілися в 08.00 ранку, нас попередили, що тих, хто запізниться, не чекають.
Від вокзалу до місця призначення їхати близько години. Весь цей час, за словами Олександра, у салоні автобуса звучали записи переговорів у день катастрофи, що на всіх учасників екскурсії справляло трохи моторошне враження

– Було якось ніяково, коли, у міру наближення до зони, ти на власні вуха чуєш тривожні голоси тих, хто першим мав справу з катастрофою планетарного масштабу. Було чутно, що люди, чиї голоси ми чули в запису, налякані, і це почуття мимоволі передавалося всім нам – тим, хто завітав майже через півстоліття на місце катастрофи, – ділиться харків’янин.



На КПП, перед в’їздом у зону, всім «гостям» належить пройти детальний інструктаж. Від правил поведінки на території зони залежить життя і здоров’я кожного візитера, тому провідники за їх дотриманням стежать з усією суворістю. Тут заборонено їсти, пити і палити на відкритому повітрі, торкатися до споруд і рослин, категорично заборонено сідати на землю, а також ставити на неї сумки, рюкзаки та інші особисті речі – все доводиться тягати на собі цілий день.

ЦІКАВА СТАТТЯ? ЧИТАЙТЕ ПОВНІСТЮ, КУПИВШИ ГАЗЕТУ ОНЛАЙН

Роман Шупенко, матеріал з газети "Слобідський край" №49 від 25.04.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ