Народжувати або ні? Як грошові виплати впливають на демографічну ситуацію на Харківщині

Народжувати або ні? Як грошові виплати впливають на демографічну ситуацію на Харківщині

www.finobzor.com.ua

Збільшення народжуваності в Україні за останнє десятиліття пов’язують з підвищенням виплат при народженні дитини.

Чи дійсно лише «дитячі гроші» впливають на рішення майбутніх батьків обзавестися дитиною? Європейський досвід свідчить, що це лише вершина айсберга.

Минулого року населення Харківської області скоротилося більше ніж на 14 000 осіб. І хоча народжуваність останні 10 років постійно зростала, вона все одно не перевищила смертності. Тому стимулювання народжуваності вважають одним з основних шляхів впливу на демографічну ситуацію.

Найбільш «популярний» економічний стимул – виплати при народженні дитини. У 2005-му їх було суттєво збільшено, і з 1 квітня того року загальна сума виплат склала 8 500 грн. У кризовому 2008 році виплати зросли – до 12 300 грн для першої дитини, 25 000 грн для другої та 50 000 грн для третьої і наступних. У 2012-му – відповідно, 27 300, 54 700 і 109 300 грн. Минулого року ці виплати уніфікували для всіх дітей і об’єднали з виплатами на догляд за дитиною. Тепер на кожне чадо сім’я отримує 41 280 грн.
Різницю в такій соціальній підтримці відчула на собі сім’я харків’ян Полтавців, що має двох дітей – 2005 і 2013 років народження.

– Мені є з чим порівняти, бо першу дитину я народила в січні 2005-го й не потрапила під це підвищення, – розповідає Ірина Полтавець. – Я отримала одноразову допомогу 1 500 грн, і потім щомісяця декретної відпустки – 130 грн. Зараз на другу дитину я отримала виплату по вагітності й пологах від підприємства, де працюю, – близько 10 тисяч, допомогу при народженні - 12 тисяч одразу, і близько 1 000 грн щомісяця – це половина зарплати мого чоловіка.

На думку матері, виплати по догляду за дитиною якщо й не стимулюють, то відіграють суттєву роль у сімейному бюджеті, особливо якщо родина молода й на всю сім’ю заробляє один з батьків. Утім, на думку аналітиків, прямого зв’язку між розміром виплат і народжуваністю все-таки немає. Так, кількість народжених у Харківській області з 2005 року почала зростати (з 7,9 на 1000 населення): у 2009-му досягла рівня 9,8, а у 2010-му дещо впала (до 9,5), і у 2014-му досягла позначки 10,1 (у середньому по Україні 10,8).

На думку аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», на народжуваність впливає загальний економічний фон і соціальна політика держави: зусилля щодо скорочення смертності та вдосконалення охорони здоров’я, мережа доступних дитсадків, допомога молодим сім’ям у придбанні власного житла, трудові гарантії матерям тощо.

Щодо кількості дитячих садків, ситуація на Харківщині останніми роками значно покращилась. За даними Головного управління статистики в Харківській області, на кінець 2013 року налічувалось 699 дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) різних типів, що на 18 закладів більше порівняно з 2012 роком. У 2014 році охоплення дітей дошкільного віку (3–6 років) усіма формами дошкільної освіти склало 98 %, а охоплення дітей старшого дошкільного віку (5 років) було стовідсотковим. Те, що дитсадків побільшало й дитину стало легше в них влаштувати, відзначають і батьки. І певні надії покладають на нововведення – електронну реєстрацію в ДНЗ.

– Тільки-но я приїхала з пологового будинку, я одразу зареєструвала доньку в цьому електронному реєстрі на 2016 рік. Як прийом до дитсадка виглядатиме на практиці, подивимось через рік. На мій погляд, така система виключає корупцію, – вважає Ірина Полтавець.

Важливим фактором у прийнятті рішення стосовно народження дитини є також можливість поєднувати догляд за дитиною з роботою. І в цьому Україні може бути корисним досвід європейських країн, у яких дедалі більше відходять від традиційної моделі сім’ї, в якій чоловік виконує роль «годувальника». Приміром, у Швеції декретна відпустка триває 480 днів, скористатися нею може як батько, так і мати дитини. Таким чином, жінка має можливість у працездатному віці більше приділити часу кар’єрі. Відтак, країни, що лідирують за рівнем зайнятості жінок – Ісландія, Данія, Швеція, Норвегія, є водночас і лідерами за рівнем народжуваності. В Україні чоловік також має право вийти в декрет замість матері, але на практиці цим мало хто користується (приблизно 2 % чоловіків) через різницю в зарплаті між чоловіками та жінками.

Олександр Томін, матеріал з газети "Слобідський край" № 33 від 19.03.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ