Новорічне закулісся

Новорічне закулісся

фото: Марина Проценко, http://vistibal.ucoz.ua, http://centralpark.kh.ua

Актори, режисери, керівники-постановники та багато інших людей, небайдужих до новорічного дійства, – усі вони рік у рік створюють зимову казку для дорослих і дітей. Зараз у них найгарячіша пора року, повна мало кому відомих пригод і казусів.

Витівки Тасика

Щороку двері Харківського національного академічного театру опери та балету  імені М. В. Лисенка відчиняються для новорічної казки. Цього року святкова програма для дітей працюватиме тут по 5 січня 2017-го. Вже три сезони виставами для новорічного дитячого свята займається харківський режисер Олексій Настаченко.

– У нашій роботі головне – придумати та реалізувати свою ідею, яка має здивувати глядача. Особливо коли основу публіки складають діти, адже саме така публіка найщиріша й не вдаватиме, що їй цікаво, – розповів режисер. – І коли діти занудь­гують, вони дістануть свої гаджети та продовжать проводити час за іграми чи спілкуванням.

Тож, за словами режисера, у добу великих технологічних можливостей здивувати дітлахів стає дедалі важче, а тим більше – теат­ральною виставою. Тому до кожної новорічної постановки тут готують не тільки відшліфовану акторську гру, а й цікаві технічні спецефекти. Приміром, цього року на шоу працює близько 400 артистів. Не обходиться і без курйозів.

– Бувало таке, що й не у  своїх костюмах виходили, адже пере­одягатися потрібно акторам дуже швидко – за п’ять хвилин, – згадує режисер. – Інколи на сцену неочікувано опускаються декорації... І нікого немає, а штахет якось опустився, або ж камінчики на сцену падають згори.

Тож уся театральна трупа списує такі витівки на присутність театрального духу. А свого назвали – Тасик. Особливо витівки домовика, за словами режисера, відчутні під Новий рік.

– Смішно це чи ні, але бувало таке, що ось повинна ввімкнутися фонограма, і тут у залі чутно чиїсь кроки, наче хтось пробіг, – сміється Олексій Настаченко.

Одного разу фонограма вимк­нулася прямо під час виступу танцювального колективу. Але артисти не розгубилися і продовжили створювати феєрію на сцені під аплодисменти глядачів.

Перевдягатися  за 30 секунд

Актори новорічної вистави підтверджують: найцікавішим випробуванням для них є переодягання за 30 секунд.

– Бачиш краєм ока, що не встигає товариш перевдягатися, і розумієш, що свій діалог на сцені потрібно продовжити, вмикаєш імпровізацію, – розповів актор Костянтин Новіков.

До речі, цьогоріч на сцені театру актори ставлять п’єсу  «Красуня і Чудовисько». І коли їхня Бель одягає свою фінальну десятикілограмову сукню, а в цей час Чудовисько садить їй на сцені компліменти, тексту  з написаного сценарію не вистачає, аби завершилося перевдягання.

– За три хвилини мені потрібно вже влитися не тільки в костюм, а й в образ, – розповіла акторка Світлана Лущ, яка виконує роль красуні Бель. – А допомагають мені одягатися троє. Звичайно, встигнути за короткий час важко, тому в таких випадках потрібна колективна взаємодія. Наприклад, на генеральній репетиції ми кричали з-за лаштунків нашому Чудовиську: «Ще компліментів,.. ще! Ми не переодяглися».

Тож те, що відбувається на сцені, часом дуже відрізняється від запланованого, адже всі форс-мажори у сценарії не пропишеш. Так, у однієї акторки прямо на сцені розійшлася змійка на сукні. На допомогу знов прийшли товариші по сцені, які прикрили колегу.

Злі ролі

Та курйози в театрі бувають і очікувані. Актор Костянтин Новіков розповів, що кожного разу, коли виходить на сцену, його смішить те, що потрібно інколи розмовляти сам із собою.

– У цьому спектаклі я граю Тата Красуні та саме  Чудовисько, – розповів актор. –  І є сцена, де ці два персонажі ведуть діалог. Тому спочатку нам довелося записати голос Чудовиська, а вже репліки  Тата я наживо говорю зі сцени. Ось так доводиться говорити із собою.

А от актору Олексію Комякову у спектаклі дісталася роль негативного персонажа  – Гастона, який залицявся до Красуні. Та, на думку артиста, грати негативних персонажів набагато цікавіше, ніж добрих.

– Колись був, наприклад, Кощієм, – згадує актор. – Кожна роль по-своєму цікава. І навіть якщо ти граєш негативного персонажа, твоє завдання  – все одно стати союзником для дитячої публіки. А вже потім, коли дитина побачить, що твої вчинки погані, вона має зробити свій вибір і перейти на бік добра. Але це  роблять не всі діти.

Траплялося під час новорічних вистав і таке, що коли негативний персонаж хоче вбити позитивного героя, деякі діти вигукують із залу: «Давай, вбий його, навіщо він нам потрібний!»

Або ж, навпаки, малеча підбігає і просить: «Гастоне, не вбивай Чудовисько!» – і їм абсолютно байдуже, що у фіналі Чудовисько скидає цього персонажа з гори.

– Мабуть, негативні персонажі залишаються трохи в тіні, –  розмірковує Олексій. – Тому я дотримуюся такого правила: коли на сцені мій персонаж помер, я не виходжу кланятися в кінці вистави, аби не забирати в дітей казку й довіру.

Підтримує думку молодого актора й Аліна Цимет, яка 18 років життя присвятила театру, але ще паралельно працює вчителем.
– Я 18 років у театрі, колись перевтілювалася в Герду та Пеппі, а зараз я люблю виконувати ролі, наприклад, Баби Яги або ж  Старої Шапокляк, – розповіла жінка.

Працювати,  коли всі відпочивають

Ще один дім новорічної казки в Харкові – Центральний парк культури і відпочинку імені  М. Горького. А місцевий режисер Станіслав Лущ нам розповів, що вже давно звик працювати в новорічну ніч. Цього року він разом з дружиною теж зустріне свято на сцені. Із 24 грудня до 9 січня в парку проходитимуть ранкові програми для дітей.

– Кілька років тому ми навіть думали, що ніхто не прийде 1 січня на новорічні ранкові програми. Але, навпаки, діти з батьками приходять, – згадує режисер. – І тут, звичайно, Діду Морозу було нелегко після новорічної ночі знову посміхатися та вітати публіку.

Цього року в парку кілька Дідів Морозів. І щоб ці казкові персонажі не зустрічалися один з одним, їх відправили на різні території. Так, один працює на сцені, інший у будиночку Діда Мороза, а ще один – у розважальному комплексі.

– Єдиний випадок, коли в нас працюють разом два дідусі, – під час новорічної казки, – розповів режисер. – Спочатку один з’являється на даху розважального центру, а потім через секунду за допомогою чарів інший з’являється на сцені.

Справжній Дід Мороз

Новорічний період весело проходить і на Зачепилівщині, де є свій Дід Мороз. А організувати свято тут беруться з натхненням і любов’ю.

– Взагалі організовувати свято, де бере участь велика кількість дітей, складно. Але за емоційною складовою всі свята в районі проходять дуже натхненно та весело, – розповіла директор Зачепилівського районного будинку культури Олена Духова.

До речі, головний Дід Мороз району, дуже популярний  у місцевих, насправді працює електриком у Будинку культури. Та, за словами директора, акторські вміння прирекли майстра на таку важливу новорічну роль,  і вже близько десяти років роль Дідуся в районі виконує саме він.

– У минулому році, пам’ятаю, наш Дід Мороз навіть не встигав вправлятися з кількістю подарунків і поздоровлень, і батьки з однієї машини перехоплювали його в іншу, аби доправити головного героя на родинне свято, –  розповіла директор.

Звичайно, у такій метушні й подарунки дітям можна переплутати. Так і сталося одного разу із зачепилівським Дідусем, довелося повертатися.
Але чоловік настільки справляється з роллю головного новорічного героя, що у його «справж­ність» діти вірять більше, ніж Снігурці.

– Дід Мороз ходить по домівках, поздоровляє дітвору, і дуже багато разів траплялося так, що діти казали: «Ой, який Дід Мороз! Справжній! А Снігурка – переодягнена», – згадує Олена Духова.
Ще один курйозний випадок трапився минулого року на параді Дідів Морозів. Усі школи району представили свого новорічного персонажа. Але сфотографувати різноманіття ватяних борід так і не вдалося.

– Уже наприкінці свята ми вирішили разом з публікою сфотографуватися біля головної  районної ялинки, і тут виявили, що вже половина Дідів Морозів переодяглася у звичайний одяг і поспішає святкувати.

Феєрична поява

У Балаклії цього року яскравим подарунком для дітей і дорослих став парад Дідів Морозів, Снігуроньок та інших казкових героїв. До міста ці казкові гості завітали з кожної територіальної громади району. Причому перша пара новорічних персонажів з’явилася яскраво
та феєрично. Дід Мороз і Снігурка розпочали новорічний парад не своїм ходом, не на лижах і не на санях. Вони обрали більш сучасний транспорт – квадроцикли.

Більше фото дивіться тут.

Марина Проценко
спеціальний кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ