Суспільство

Фото: Тетяна Василець Фото: Тетяна Василець

Місто - це пластилін, з якого потрібно ліпити красу. Майстер-клас від Тростянця

  • 12.05.2017 | 11:33

У цьому невеликому райцентрі всі комунальні підприємства працюють з прибутком, місцеві депутати го­лосують на планшетах, про проблеми містяни повідомляють владі через Інтернет, і є ще купа таких ноу-хау, що й великим містам є чому повчитися.

Українцям часто ставлять за взірець західних сусідів. Мовляв, подивіться, як люди живуть за європейських стандартів. Та, виявляється, у самих у нас удома є громади, які дадуть прикурити хоча б тим же полякам. Далеко бігати не треба. Це навіть і не десь на Західній Україні, а всього за 130 км від Харкова, на сусідній Сумщині. Містечко Тростянець є райцент­ром. Тут проживає 21 тис. населення. У Харківській області є не одне подібне містечко, яке могло б добитися подібних успіхів, узяти б хоча б Люботин.

Риба свіжа з голови

Усе починається з тих людей, яких громада обрала кермувати містом. Мерія Тростянця сьогодні – це штат із 37 осіб (міський голова, два заступники, 23 члени ради і виконкому), середній вік яких 37 років, а наймолодшим кадром є головний архітектор міста – дівчині 22 роки. Водночас поряд з молоддю працюють досвідчені фахівці. Тут активно борються з паперовою тяганиною і сміливо впроваджують комп’ютерні технології. Чотири роки, як у мерії впроваджено електронний документообіг, там же працює сучасний ЦНАП, а також система електрон­них петицій. Крім цього, у мерії запровадили підглянуту у поляків практику оповіщення городян смс-повідомленнями, скажімо, про аварії та терміни відсутності через це води, про культурні події, сесії тощо. У Тростянці запровадили електронну реєстрацію на чергу в дитсадки. Тому охоплення дошкільною освітою діток у цьому місті найвище по області – 97 % (70 % по Україні). Крім усього цього, прозорість та відкритість влада демонструє, транслюючи сесії та засідання виконкому в Інтернеті й дозволяючи вільно заходити на них.

До слова, тростянецькі депутати просунуті, адже приймають ті чи інші рішення за допомогою системи електронного голосування. У кожного депутата є планшет, закріплений за ним, з індивідуальним паролем. Тож не треба носити стоси паперових проектів рішень, як це сьогодні роблять, до прикладу, депутати Харківської облради.

Проек­ти рішень – на планшеті. Переглянути їх, проголосувати, записатися на виступ – усе робити зручно, і головне – кнопкодавства тут немає.

 Така система обійшлася міському бюджету понад 180 000 грн.

Але це не єдине електронне ноу-хау у Тростянці. Тут прижилася всеукраїнська електронна платформа «Відкрите місто». Суть цієї прог­рами, яка вже працює у 50 містах з різних областей країни, у тому, що тростянчани можуть через Інтернет повідомити про будь-яку проблему в місті.

– Упало дерево після непогоди, вкрадено люк, не працює ліхтар тощо. Людина зайшла на цю платформу, відзначила на карті прапорцем проблемне місце, і одразу про це надходить повідомлення мені, моєму заступнику і начальнику відповідного КП, – розповідає міський голова Тростянця Юрій Бова, який уже 12 років на цій посаді. – На розв’язання проблеми дається місяць, та вистачає тижня. Ця програма дуже дешева. Її утримання нам на рік обходиться у 3000 грн.

Розділили «монстрів»

Навчення економії та ефективна модель роботи – це ті два правила, які взяли в місті для роботи комунальників. У Тростянці свого часу працювало два комунальні «монстри» – ЖЕУ, яке надавало різноманітні послуги, і такий же різнопрофільний водоканал. Цю систему перебудували і розділили сферу обов’язків: зробили низку комунальних і дочірніх маленьких підприємств із самостійними бюд­жетами, балансами, відповідальністю і підзвітністю. Тепер їх 12. І за результатами минулого року – усі працювали хоч із маленьким, але з прибутком.

– Це означає, що навіть з прибутку, що КП отримали, вони сплачують податки до міської казни, – розповідає міський голова.

Зізнається, найтяжче було розібратися з водоканалом. Та впоралися, й тепер на всіх свердловинах встановлено польські енергозберігаючі насоси. Вода качається безпосередньо зі свердловини.

Бізнес по-європейському

Особливу увагу в місті приділяють як представникам середнього й малого бізнесу, так і великим інвесторам. Минулого року в центрі Тростянця привели до ладу місцевий центральний ринок, який стоїть обабіч траси Суми – Полтава.


Тепер ринок став зручним, сучасним і прибут­ковим.

Довгі роки ринок був скупченням іржавих залізних ларків, з яких у морози продавці тікали вже з обіду. Прибутки до міської казни від такої торгівлі були незначними. Рік тому в мерії зустрілися з підприєм­цями, підготували проект перебудови ринку і запропонували його оновлення. Міська рада допомогла демонтувати старі ларки, розрівняти майданчик, забезпечила транс­портом, провела світло, допомогла з кошторисами тощо. Тепер ринок став зручним, сучасним і прибут­ковим.

– Якщо у 2015-му від нього надходило приблизно 300 000 грн прибутку, то тільки за дев’ять місяців 2016-го його доходи склали більше ніж 540 000 грн, – каже Юрій Бова.

Таке задоволення для підприємців вартувало приблизно 4,5 млн грн. У середньому па­вільйон «під ключ» обійшовся кожному у 80 000 грн, та за їхніми оцінками, через 1,5 року витрати окупляться.

– Платимо лише за прибирання території, вивезення сміття, туалет. Це приблизно 400 грн на місяц. І все, – розповідає підприємець Олександр Пістренко. – Таке перевтілення ринку є вигідним. Кожний власник нового павільйо­ну має паспорт-прив’язку на це місце. Його отримали на десять років в оренду з подальшим правом оренди на наступні роки. Можемо самі працювати, здавати в оренду, хто як бажає. 

Та найбільше Тростянцю пощастило в тому, що на його території працює світовий бренд, одна з найкращих харчових фаб­рик країни, яка виробляє шоколад, цукерки, печиво та каву. 


Шоколадна фабрика, так називають підприємство місцеві, дає 1000 робочих місць і щонайменше 2 млн грн за оренду землі щороку до місцевої скарбнички.

– Приблизно десять років тому ми почали співпрацювати із шоколадною фабрикою, – розповідає міський голова. – Запропонували таку модель співпраці, від якої підприємство не змогло відмовитися. По-перше, прийняли на баланс міста всю соцінфраструктуру вироб­ництва: гуртожиток, дитсадок та інше, адже це відбирало в них сили. По-друге, запропонували включити до складу виконкому міськради представника фабрики, щоб інвестор бачив, які приймаються рішення у місті та безпосередньо щодо його бізнесу. По-третє, свого часу в нас працював цукровий завод, який збанкрутував, і у 2006-му його обладнання хотіли порізати на металобрухт. Ми домовилися передати в оренду фабриці землю цукрового заводу. І на час реконструкції та будування нових об’єктів фабрики зменшили для неї утричі орендну плату за землю. І, зрештою, уклали угоду про соціальне партнерство. Це дало свої плоди. Фабрика наростила потужності, допомагає школі, лікарні, за її підтримки будуються дитячі та спортивні майданчики тощо. Замість 3,8 млн грн надходжень від податку на прибуток, який мало місто у 2007 році, на кінець 2014-го ми отримали 12,6 млн грн. Однак зараз у зв’язку з децентралізацією ці гроші йдуть до районного бюд­жету, а не міського.

За словами міського голови, за десять років інвестор вклав майже 200 млн дол. США. А лише за останні три роки у проекти соціаль­ної відповідальності Тростянця і району було інвестовано майже 2 млн грн.

– Фактично Тростянець довів на своїй практиці, що в Україні можна за рік збудувати і запустити нове виробництво. Це стандарти ЄС у дії, – говорить Юрій Бова.

Тенденцію ведення бізнесу по-європейському в місті продо­вжують. Довкола фабрики планують сформувати промисловий парк, аби сировину – борошно, молоко, яйця – підприємство закуповувало на місці. Місцева влада спонукала до нарощення потужностей місцевого виробника борошна. Фактично посадила за стіл переговорів шоколадну фабрику і місцеве ТОВ «ТД Ельдорадо». Перші висунули свої вимоги, другі – модернізувалися відповідно до міжнародних стандартів, і тепер 90 % борошна фабрика купує у Тростянці.

Із німецькими інвесторами Тростянець має попередні домовленості щодо будівництва потужної ТЕЦ на 20 га, яка використовує відновлювальні джерела енергії: сонце, дерев’яну тріску тощо.

Свята з весни до осені

Вдало використати туристичний потенціал свого міста – ще одна майстерність, якою вміло оволоділи тростянчани. Тут збереглися унікальні пам’ятки історії та архітектури: фортеця Круглий двір (1749 р.), панський маєток князів Голіциних (1754 р.), Благовіщенська (1750 р.) та Вознесенська (1913 р.) церкви, а ще дендропарк «Нескучне».

Після того як культурні пам’ятки, які є на території міста, передали з районного підпорядкування у міське, почалося їхнє відродження. За літо громада організувала низку толок: вирубали чагарники, вивезли сміття, щось підфарбували.


Панський маєток князів Голіциних (1754 р.) і Круглий двір (1749 р.)

Маєток усередині. Тут організували картинну галерею


– Реставрацію не маємо права робити, але укріпили, аби зберегти ці об’єкти. Довели до експлуатаційного стану. У палац Галіциних організуємо пленери художників, які поступово і заповнюють його своїми роботами, – розповідає Юрій Бова.

Довкола історичних будівель зробили алею закоханих, тепер молодята там постійно фотографуються.

А ще звели романтичну альтанку і навіть вихід до місцевої водойми вимостили. Відкрили музей шоколаду, реконструюють місцевий парк відпочинку.

Із весни до осені тут проходять різноманітні культурні заходи. У палаці проходять вечори класичної музики, проводять багатотисячні фестивалі рицарських боїв, музичні фестивалі «Чайковський» і «Схід-рок».

– По суті, міський голова – це людина, якій дали в руки пластилін. Можна зліпити з міста щось недолуге, а можна – красу, – підсумовує Юрій Бова.

Увага на акциз

І хоч у Тростянці найбільший платник податку на прибуток – шоколадна фабрика – завдяки децентралізації тепер свої надходження сплачує не до міської казни, а до районної, у місті звернули увагу на іншу статтю надходжень. Наповнення грошима до бюджету по акцизному податку вдалося збільшити

з 2015-го по 2016-й удвічі. Залучений ресурс – 6 млн грн до бюджету. Зробили це завдяки спеціально розробленим наліпкам, які висять на магазинах і кафе міста. У них йдеться про те, що слід вимагати чек при придбанні цигарок, алкоголю, палива, адже це наповнює міську скарбничку.

Тетяна Василець

Loading...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі, що містять нецензурну лексику, особисті образи і рекламу, можуть бути видалені модератором

Усього коментарів: 0

Сортування по датi

Новий користувач

Створивши обліковий запис на нашому сайті, ви зможете залишати коментарі та багато іншого.

Нiк (Iм`я):
Пароль:
Поштова адреса:
Коментар:
Захисний код::
   Captcha
   
Зареєстровані користувачі

Якщо у вас вже є обліковий запис на нашому сайті, будь ласка, авторизуйтесь.

Поштова адреса:
Пароль:
 

Головні новини

Влада

Суспільство

Політика

Економіка

Надзвичайні події

Новий Рік

АТО на Донбасі

Вибори до ВРУ

Вибори 2015

Ностальгія

Корисно

Область Online