Інфекції атакують: чи прийдуть кір і ботулізм на Харківщину
Окрім того, за останні місяці поширилася ще одна небезпечна інфекція, яка забрала життя дев’ятьох осіб, – ботулізм.
Цього року в Україні захворіли на кір понад 700 осіб. Найбільше випадків зафіксували в Івано-Франківській (392) та Одеській (267) областях. У Тернопільській області зареєстрували 19 випадків, Дніпропетровській – 11, Вінницькій – 9, Чернівецькій – 8, Львівській – 7, Закарпатській та Києві – по 4, Хмельницькій – 3, Кіровоградській – 2. Поодинокі випадки зареєстровано в Донецькій, Житомирській та Черкаській областях.
Більшість серед хворих – діти. У Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що протягом останніх 15 років зростання захворюваності в Україні спостерігалося тричі – у 2001, 2006 та 2012 роках. У ці роки захворюваність зростала в десятки й сотні разів. Зокрема, у 2012-му захворіло близько 13 000 осіб.
Зростання захворюваності медики насамперед пов’язують з низьким рівнем вакцинації. Так, у 2016 році лише 45 % дітей в Україні зробили щеплення від кору. Повторну дозу вакцини, необхідну для створення міцнішого імунітету проти захворювання, отримали лише 30 % дітей.
Нагадаємо, що спеціального лікування від цього захворювання немає. Найкращий захист від кору – вакцинація.
В Україні є комплексна вакцина від кору, паротиту і краснухи (КПК). За словами фахівців, для найкращого захисту дитина має отримати дві дози КПК вакцини.
На Харківщині, за інформацією ДУ «Харківський лабораторний центр МОЗ України», за п’ять місяців цього року вакцинацію проти кору серед дітей у віці одного року провели на 39,5 % згідно з планом профілактичних щеплень. Діти 2–5 років охоплені на 23 %. Ревакцинацію, тобто повторне введення вакцини, у 6 років зробило 37,7 %, а в категорії старше 7 років – 25,4 %.
Поки небезпечна хвороба оминає територію Харківщини, проте захищеними жителів області назвати не можна.
Вакцина є
У тому, що в Харківську область теж може прийти кір, впевнена завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Харківський лабораторний центр МОЗ України» Тетяна Карлова.
– Наразі в Харківській області ми очікуємо також зростання захворюваності, – розповіла фахівець. – Зараз усі організовані колективи роз’їхалися по домівках, приміром, це стосується студентів, які поїхали на Західну Україну, ще частина жителів поїхала в Одесу на відпочинок. Це регіони, де зараз зафіксовано випадки захворювання. Тож коли у вересні вони повернуться назад, не виключено, що хтось привезе захворювання.
За словами фахівця, якщо в регіоні мінімум 95 % населення потребує щеплення, не пройшло необхідну вакцинацію, навряд чи можна казати про захищеність області. До речі, минулого року кір оминув Харківщину. У 2015 році зареєстрували один випадок захворювання, а в 2014 – понад 100.
– Тоді все почалося з того, що в родинах ромів, де практично ніхто не був щеплений, захворіли діти, – розповіла Тетяна Карлова. – Тобто, насамперед, аби не допустити захворювання, потрібно максимально охоплювати дітей, які підлягають вакцинації за календарем щеплень, щоб не дати вірусу розгулятися.
Щодо щеплення, то, за словами медиків, проблеми з вакциною в області немає. Так, на Харківщині станом на 1 квітня було 55 038 доз.
– На сьогодні проблем з вакциною немає. Щеплення не проводяться, швидше за все, через відмову батьків. Причини дуже різні: деякі не хочуть через те, що бояться, хтось має медичні протипоказання, а хтось відмовляється через релігійні переконання, – розповіла фахівець.
При цьому медики нагадують, що кір – небезпечне вірусне захворювання, що є однією з основних причин дитячої смертності у світі. Захворювання дуже заразне і швидко поширюється.
Приміром, 9 із 10 осіб, з якими контактувала інфікована людина, теж захворіють, якщо вони не були щеплені. Вірус кору передається при кашлі, чханні чи тісному контакті з хворим. Крім того, кір може мати серйозні наслідки, особливо в дітей віком до п’яти років. Зокрема, може спричинити запалення середнього вуха (отит), запалення дихальних шляхів (бронхіт), пневмонію, діарею, енцефаліт, і навіть призвести до смерті.
Гуманітарне спасіння
Якщо вакцини проти кору достатньо, то зовсім інша ситуація в Україні склалася із сироваткою проти ботулізму – іншої небезпечної хвороби, передумови для епідемії якої склалися у країні останнім часом.
Нагадаємо, харчовий ботулізм – захворювання, зумовлене споживанням продуктів, які містять ботулотоксин, що має високий ступінь токсичності для людини. Споживаючи продукт, практично неможливо визначити наявність у ньому ботулотоксину (виняток становлять «бомбажні» консерви), оскільки він не має кольору, смаку, запаху.
Проте, за повідомленням в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, сироватку у країну все ж таки завезуть. Урядовець зазначила, що Украї-на попросила у ПРООН та Червоного Хреста надати сироватку від ботулізму саме як гуманітарну допомогу, оскільки такі ліки не зареєстровані в Україні і їх не можна закуповувати легально.
– Сироватку не зареєстровано в Україні, її не можна закуповувати легально, але можемо привезти як гуманітарку. Чекаємо на цьому тижні, що прибуде, – сказала 21 червня Уляна Супрун в інтерв’ю каналу Zik. – Наразі в медичних закладах України сироватка від ботулізму відсутня.
За даними Українського центру з контролю та моніторингу захворювань МОЗ, в Україні з початку 2017 року всього зареєстровано 62 випадки ботулізму, у результаті яких постраждала 71 особа. За останні три місяці через хворобу в країні померло дев’ять осіб, повідомила заступник міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції Оксана Сивак. За її словами, майже всі випадки пов’язані з уживанням риби домашнього і промислового виробництва.
Нагадаємо, що за даними МОЗ України у 2016 році зареєстрували 96 випадків харчових отруєнь, що викликані збудником ботулізму, з кількістю потерпілих 115 осіб, у тому числі 10 дітей. Торік від ботулізму в Україні померло 12 осіб. Захворювання пов’язані з уживанням: м’ясних консервів та інших виробів з м’яса – у 57 потерпілих; риби в’яленої, копченої та консервованої – у 50 осіб, овочів консервованих – у шістьох, невідомого продукту – у двох осіб.
Випадки отруєння фіксували в Донецькій, Черкаській, Сумській та Полтавській областях, а також у м. Києві.
У Харківській області з початку 2017 року захворювань на ботулізм не зареєстровано. За період 2014–2016 років у Харківській області зареєстровано 17 випадків захворювання на ботулізм (у 2014-му постраждало десять осіб, 2015-му – чотири, 2016-му – три), з яких три, після вживання продукції домашнього виготовлення (річна риба сушена та в’ялена – у двох випадках та м’ясо яловичини тушковане консервоване – в одному), закінчилися летально.
Рибні рейди
Основна причина загострення ситуації із захворюванням на ботулізм приховується в недотриманні технології виробництва, умов зберігання та реалізації продукції, зазначають у Головному управлінні Держпродспоживслужби України. Зокрема, виробники документально не фіксують концентрацію сольового розчину та способу засолювання риби, не вказують строки соління риби і температурний режим.
Також неможливо проконтролювати температурні режими повітря в приміщеннях або камері, де проходить в’ялення риби, спостерігається незадовільний санітарно-технічний та санітарно-гігієнічний стан виробництва, відсутній відомчий лабораторний контроль. Згідно з даними Держпродспоживслужби, часто відсутні експлуатаційні дозволи або виявляється, що оператори ринку не реєструють свої потужності, як це вимагається відповідно до нормативно-правової бази.
«Транспортування здійснюється машинами, які не обладнані належним чином для перевезення
такого виду продукції. При реалізації відбувається порушення температурних режимів або товарного сусідства», – повідомили в Держпродспоживслужбі.
За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, проблема ботулізму для України не нова.
– Випадки захворювання траплялися і в попередні роки: в середньому фіксувалося 130–150 випадків на рік. Однак якщо в попередні роки зараження траплялося через продукти, куплені на стихійних ринках або домашнього приготування, то поточного року проблема ботулізму набула іншого масштабу, оскільки збільшилася кількість отруєнь продукцією промислового виробництва, – пояснив Володимир Лапа.
Через це в усіх областях при управліннях Держпродспоживслужби в районах та містах створено комісії, які ведуть боротьбу зі стихійними ринками, а також незаконним продажем неперевіреної рибної продукції.
Така комісія працює і на Харківщині. Станом на 17 червня в області провели 710 обстежень суб’єктів господарської діяльності та призупинили продаж 279,375 кг рибної продукції, реалізація якої здійснювалась без відповідних документів.
До адміністративної відповідальності притягнуто шість приватних підприємців.
З керівниками суб’єктів господарювання проводиться роз’яснювальна робота щодо особистої відповідальності за реалізацію неякісної та невідомого походження риби та рибної продукції. Станом на 21 червня всього в Україні вилучено 637 кг риби.
Що варто знати про ботулізм
Збудник захворювання розмножується при неякісній обробці та приготуванні м’ясних, рибних консервів, консервованих грибів, овочів, солоної та в’яленої риби, ковбаси та інших продуктів, особливо в домашніх умовах. Захворювання виникає тоді, коли створюються сприятливі умови для розмноження збудника ботулізму та утворення токсину. Це, насамперед, відсутність доступу повітря (такі умови створюються при консервуванні продуктів, копченні рибних, м’ясних продуктів, що забруднені збудником ботулізму) та температура від +15 до +37 °С, якщо ж вона нижча, життєдіяльність його різко гальмується, і при температурі 0 °С мікроб не розмножується, токсин не виділяється.
З метою попередження тяжких захворювань на ботулізм не рекомендується в домашніх умовах:
виготовляти солону, в’ялену та копчену рибу, копчені м’ясопродукти;
консервувати в герметично закупорених банках м’ясо, рибу, гриби, які є найбільш сприятливим
середовищем для розвитку збудника ботулізму;
не купувати на ринках у приватних осіб, тим більше в місцях несанкціонованої торгівлі, м’ясні, грибні, овочеві, фруктові консерви, герметично закупорені в банки, а також рибу солону, в’яленута копчену, копчені м’ясопродукти, приготовлені в домашніх умовах;
не використовувати консерви у «бомбажних» банках.
Марина Проценко, спеціальний кореспондент