(НЕ)безпечна їжа: про що розповість етикетка

Що криється за буквами та цифрами

60-річна Ганна Іващук вирушила разом із шестирічною Анею до супермаркету, аби побалувати онуку чимось солоденьким. Довго ходили та придивлялися, і нарешті обрали: бабуся купує дівчинці тістечко та сік. Щоправда, обирали довго не тільки через широкий асортимент товарів, цього разу споживачі детально вивчали склад продукту.
– За багатьма товарами можна вивчати всю таблицю Менделєєва, – похмуро зауважила жінка. – А те, що більш натуральне, і коштує на порядок вище.

Не є секретом, що виробництво більшості сучасних продуктів харчування без добавок неможливе. Приміром, у виробництві всім відомих газованих напоїв, соусів, кетчупів та кондитерки широко використовується харчова добавка бензоат натрію (Е211), яка при надмірному споживанні, за словами медиків, може призвести до порушень у системі травлення.
Недалеко від яскравих напоїв відійшов і на перший погляд натуральний напій – сік. Звернувши увагу на склад товару, замість зазначення про апельсини та яблука, можна прочитати про  ароматизатори, а замість вітаміну С – Е129.

Ще в оману споживача може ввести різна назва товару. Приміром, сік та нектар. У нормативно-правових документах обумовлено, що процентний вміст соку фруктів (овочів) у напої з назвою «сік» не може бути нижчим за 85 %. Нектар – це продукт, в основі якого також сік. Але тільки процентне співвідношення дещо інше – 25–50 % соку, а інші інгредієнти – це вода, цукор, лимонна кислота, пюре фруктове або ягідне.

У соку, навіть відновленому, невеликий вміст консервантів, барвників і цукру, або вони взагалі можуть бути відсутні.  У той час як у нектарі присутні і лимонна кислота, і пюре, і достатня кількість цукру.

Так, за даними Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної  безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України, щороку кожний українець у середньому з’їдає по три кілограми хімічних сполук. Звичайно, не всі сполуки належать до шкідливих, а деякі з них навіть корисні.

Сьогодні в Україні з 480 досліджених українськими фахівцями харчових добавок  до застосування дозволено 371 добавку, 105 – не отримали абсолютного дозволу до застосування,  а чотири взагалі заборонені. Це: Е121 – цитрусовий червоний барвник, Е123 – амарант барвник, Е239 – гексаметелентетрамін консервант та Е240 –  формальдегід консервант.

Велику кількість харчових добавок використовують  і в інших країнах. Наприклад,  у Німеччині допущено до використання 296 хімічних сполук. На упаковці в розділі «Inhalt» вказано наявність у продукті також і харчових добавок. Як правило, їх назви кодуються буквою Е з тризначним числом.

Згідно із законодавством, ці речовини не мають бути шкідливими для здоров’я, але проведені сьогодні дослідження не  дають повної гарантії відсутності  ризику при їх вживанні, кажуть експерти.  

І хоча деяка харчова добавка сама по собі є нешкідливою,  небезпечними можуть бути речовини, що виникають при її взаємодії з ліками, отрутохімікатами, які використовується в сільському господарстві, екологічними забрудниками тощо.
А от небезпечні барвники найчастіше трапляються  у дитячих продуктах, бо вони і створюються яскравими, щоб дітям хотілося їх їсти.

– Більшість харчових добавок використовується в кондитерських виробах, які обожнюють діти. При зловживанні цією продукцією у них бувають алергії, синдром гіперактивності, депресії. Незважаючи на це, українські виробники нерідко перевищують допустимі норми вмісту добавок у продуктах у багато разів, – розповів виданню «Сегодня» професор,  завкафедрою гігієни харчування Національної медакадемії Іван Козярин. – Ще буває, що в двох різних продуктах кількість добавок не перевищує норму, а якщо вжити їх разом, буде перевищення. Тому сьогодні потрібно  знати, які з добавок можуть становити небезпеку для здоров’я,  і не зловживати ними.

Тому, вибираючи продукти, слід звертати увагу на етикетку і уникати, за можливості, тих, що містять добавки, які можуть викликати негативні наслідки.
У країнах ЄС діє правило, що продукти, які містять барвники, небезпечні для дітей, повинні відповідно маркуватися. Тож на всіх продуктах, що містять E102, E104, E110, E122, E124, E129, на упаковці є попередження: можуть зашкодити дітям.

У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що в Україні теж необхідно зобов’язати вітчизняного виробника розміщувати на етикетках інформацію про «шкідливі» компоненти.

Оздоровлення їжі

Окрім інформації про «шкідливі» компоненти на етикетках, також в українському МОЗі виступили з ініціативою обмеження використання в харчових продуктах транс-жирів до 2 %.

– Майже повна заборона  використання транс-жирів у харчових продуктах як захід, спрямований знизити споживання, –  це не український винахід. Аналогічні обмеження ввели Австрія, Угорщина, Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Латвія, – сказала заступник міністра охорони здоров’я Оксана Сивак, яку цитує прес-служба міністерства.

У МОЗ впевнені, що на здоров’я українців позитивно вплине зниження споживання транс-жирів, адже вони провокують розвиток серцево-судинних захворювань та ожиріння. Однак виробники харчової продукції наполягають на протилежному – харчові домішки сприяють збереженню стабільного смаку товару і подовжують термін його зберігання, тому інгредієнт масово використовують при виробництві напівфабрикатів, кондитерських виробів, молочних продуктів, фастфуду.

Не оминули законодавці і проблему генетично модифікованої продукції. Так, ще в липні 2016 року було зареєстровано законопроект про введення до 2023 року мораторію на вирощування ГМО-культур та їх переробку. Однак початок набуття чинності мораторію було відкладено.
Шкідлива «кондитерка»

За словами директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, законодавство, що регулює в продуктах харчування норми тих чи інших «шкідливих» речовин, в Україні існує ще з 2014 року. Саме тоді було  прийнято і затверджено всі необхідні стандарти.

– Ці правила зобов’язують дотримуватися необхідних стандартів при маркуванні товарів не тільки виробників, а й продавців. Але, на жаль, на сьогодні їх не дотримуються, – розповів інтернет-виданню UBR.ua Олексій Дорошенко.

За його словами, шкідливі складові використовують навіть ті виробники, які в підсумку економлять на цьому копійки. Наприклад, кондитери на використанні тих же транс-жирів і підсолоджувачів економлять в перерахунку на один виріб дійсно кілька копійок. Але якщо помножити все це на кількість виробленої продукції на рік, їх прибуток може обчислюватися тисячами гривень.

Більш того, експерти констатують, що якщо раніше частка «шкідливої» продукції з транс-жирами, різного роду «Ешками» і ГМО становила не більше 5–7 %, то сьогодні може досягати і 50 %. Тому введення обов’язкового маркування  із зазначенням точного складу продукції, нехай то транс-жири або ж підсолоджувачі – справа потрібна, проте поки що важко здійсненна.
За словами харківського лікаря-дієтолога Ірини Буткевич, із введенням в Україні нового законодавства споживачі почали бачити на полицях супермаркетів справжні назви продуктів: не сир, а сировмісний продукт, не молоко, а молоковмісний продукт.

– Проте багато виробників і сьогодні продовжують продавати продукт під назвою «сир», хоча насправді – це тільки сировмісна суміш, – каже лікар-дієтолог. – До того ж, не завжди виробники зазначають справжній склад продуктів і ті добавки, які вони дійсно використовують при виробництві продукту.

Але обмежити вплив шкідливих харчових добавок споживач може самостійно, стверджує  лікар-дієтолог.
– На мою думку, краще купувати монопродукти, які не міститимуть шкідливих домішок. Приміром, купити м’ясо, а не ковбасу, яка містить найбільше таких домішок. Купувати яйця, сир та фрукти, а не сиркову масу, – там уже не буде шкідливих домішок, додала вона.

За словами лікаря, завжди можна обійтися без штучних додаткових продуктів. Приміром, якщо це «кондитерка», то її теж можна приготувати вдома, поклавши туди яйця, а не яєчний порошок, цукор, а не підсолоджувач, і вершкове масло, а не маргарин.
–  Звичайно, такий десерт буде кориснішим, аніж придбаний у магазині, – розмірковує Ірина Буткевич. – Для приправ теж можна купити окремі трави, а не вже готовий набір, до складу якого швидше за все, буде входити той же глютонат натрію, і комбінувати їх у своїх стравах.

Тож на першому місці у людини, яка сьогодні хоче харчуватися правильно, має бути аж ніяк не економія часу, впевнена медик.

Лад на ринках

Як зазначалося вище, сфера безпеки харчових продуктів в Україні почала змінюватися з 20 вересня 2014 року, коли чинності набрав новий євроінтеграційний закон про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів. Його положення і зараз поступово набирають чинності.

Зокрема, це перехідні періоди для запровадження принципів нової системи контролю за безпечністю харчової продукції HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point – система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. – Ред.). Її схвалено в усьому світі, зокрема, Комісією харчового кодексу та Європейським Союзом, а також прийнято рядом країн, у т. ч. Канадою, Австралією, Новою Зеландією та Японією як обов’язкова до застосування.

Ця система є науково обґрунтованою та дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації та контролю небезпечних чинників. Зокрема, з 20 вересня 2016 року всі потужності, що виробляють харчову продукцію, мали запровадити гігієнічні вимоги, які є невід’ємною частиною та основою процедур, заснованих на принципах системи HACCP.

А з 20 вересня 2017 року процедури, засновані на принципах HACCР, стануть обов’язковими для потужностей, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) – сирі м’ясо, риба та молоко, яйця.

Ця вимога, наприклад, стосуватиметься потужностей з розбирання м’яса, молокопереробних підприємств, ковбасних цехів, закладів, які використовують сирі яйця, тощо.
А за рік, з 20 вересня 2018 року, ця вимога буде поширюватися на потужності, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження.

І нарешті, з 20 вересня 2019 року ця вимога пошириться на малі потужності (постачають продукт кінцевому споживачу, персонал менше десяти осіб, площа – 400 кв. м або потужності, які не постачають продукти кінцевому споживачу,  з персоналом менше п’яти осіб).
Крім цього, змін зазнала й вітчизняна система контролю безпечності харчових продуктів. У травні цього року Верховна Рада прийняла в повторному другому читанні і в цілому Закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність і якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» (реєстраційний № 0906). Цей законопроект розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, для забезпечення повноцінного функціонування базових принципів європейської системи безпеки харчових продуктів важливим було прийняття ще одного закону – «Про державний  контроль…» Його прийняли у травні цього року.
– Вважаємо, що його схвалення дозволить вивести систему державного контролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень. Прийняття цього закону дозволить нам наводити лад на ринку, – наголосив голова Держпродспоживслужби.

Так, закон передбачає ряд новацій у системі держконтролю. Це перевірки операторів ринку без попередження, фаховий державний контроль, вичерпний перелік питань для перевірки, запровадження ризик-орієнтованого підходу (оцінка ризику має супроводжувати кожний важливий крок діяльності як компетентного органу, так і бізнесу), механізм пом’якшення відповідальності щодо певних порушень.

Азбест під забороною

В Україні заборонили виробництво та використання всіх видів азбесту. Відповідне рішення ухвалило Міністерство охорони здоров’я України.

Але про утилізацію старого шиферу не йдеться – наказ не вимагає заміну, не закриває підприємства, не каже, що треба зносити старі будинки. У МОЗ твердять, що просто попереджають про небезпеку для здоров’я.
Азбестовий пил викликає низку небезпечних хвороб, саме тому й було ухвалено таке рішення. У

Міністерстві посилаються на досвід Європейського Союзу – там уже 12 років заборонено використовувати азбест.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 100 тис. осіб щороку помирають від хвороб, викликаних дією азбесту. Матеріал може викликати азбестоз, мезотеліому й рак легенів.

Крім того, у Міністерстві зазначили, що азбест тепер ще й невигідно використовувати з економічного погляду.
Азбест має широке застосування в промисловості завдяки своїм властивостям і низькій вартості. Його застосовують у виробництві покрівельних виробів, фасадних плит, стінових виробів, теплоізоляційних матеріалів, азбестотехнічних виробів, гумотехнічних виробів, герметиків, цегли, будівельних, мастильних, клейових, асфальтобетонних та інших сумішей.

Зараз існує сім підприємств в Україні, які виробляють вироби з використанням хризотилового азбесту. На підприємствах працюють близько 4 000 осіб. Також в Україні є виробники, які вже налагодили виробництво шиферу без застосування азбесту.
Із середини 1970-х у світі діє повна заборона на азбест, але амфіболової групи.

Марічка Зорянська, кореспондент