Сіткомети та «дрони помсти»: як волонтери Шевченківської громади допомагають фронту

Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповіла волонтерка Оксана Чорняк.

Після деокупації Шевченкового місцеві жінки об’єдналися в кілька осередків волонтерського руху. Частина з них має досвід ще з 2014 року, інші приєдналися у 2023-му. Але всіх об’єднує одне — бажання підтримати бійців, серед яких багато земляків.

«Волонтерську діяльність у селищі започаткував колишній Шевченківський селищний голова Валерій Приходько. Коли він пішов на фронт – його ініціативу підхопили жінки-волонтерки. Осередки діяли в кількох селах — Сподобівці, Березовому, Петрівці, Великих Хуторах, а також в адмінцентрі громади. Через обстріли й евакуацію частина з них призупинила роботу, але в Гетьманівці, Колісниківці, Петропіллі та Шевченковому волонтерство триває», — розповідає Оксана Чорняк.

У Шевченковому зараз працює невелика група волонтерок — лише шість жінок. Але обсяг виконаної роботи — величезний. Починали з плетіння маскувальних сіток, бо це була найгостріша потреба.

«Це основний напрямок нашої діяльності. Сітки потрібні завжди, хлопці постійно їх просять», — каже волонтерка.

Згодом запити розширилися. Жінки почали допомагати з ремонтом бойової техніки, закупівлею зарядних станцій, обладнанням для авто, відправкою продуктів і побутових наборів. У 2023 році було особливо багато харчових запитів: готували вареники, пироги, сотні літрів корейської моркви та буряку, випічку.

«Хлопці дуже хотіли домашнього. І ми готували. Все власноруч, все від серця», — згадує Оксана Чорняк.

Окремим напрямком стали збори на сіткомети — засоби, які допомагають зупиняти ворожі дрони. Волонтерки зібрали кошти та передали вже кілька таких пристроїв, які військові успішно використовують на фронті.

Наймасштабнішим збором стали так звані «дрони помсти» — ударні FPV-дрони, які передають на фронт із підписами «за ангелів Шевченківщини». Волонтери вже передали 19 таких дронів, а в деяких випадках родини загиблих окремо збирали гроші на дрони і викарбовували на них  ім'я свого Героя.

«За час волонтерства Шевченківська громада підтримала підрозділи на кількох напрямках — Куп’янському, Харківському, Херсонському, Запорізькому та інших. Ми допомагаємо усім, бо хлопці сьогодні стоять за всіх нас», — кажуть волонтерки.

Попри постійні обстріли та небезпеку, попри евакуацію частини сіл і скорочення волонтерських команд, рух добровільної підтримки армії триває. У цих жінок є те, що не можна забрати — внутрішня готовність робити все можливе, аби підтримати тих, хто тримає фронт.

Раніше ми писали, що у селі на Харківщині виготовили понад дві тисячі скоб для укріплення бліндажів.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».