Українцям загрожують дифтерія та правець
Але, за словами Андрія Волянського, це зовсім не означає, що ситуація ніколи не зміниться.
«Останніми роками в Україні практично не зустрічаються випадки дифтерії. Останній летальний результат від цієї хвороби було зафіксовано у 2008 році, – каже лікар. – Але всього 15 років тому Україна пережила епідемію дифтерії, коли з 1992 до 1997 року її не могли зупинити. Тоді померло 600 українців».
Андрій Волянський пояснив, що все це трапилося через низьке охоплення населення вакцинацією. І повторення цієї ситуації можливе зараз. За його словами, сьогодні щеплення проти дифтерії роблять близько 50 % дітей, серед дорослих охоплення ще менше – до 20 %, через те, що майже ніхто не робить повторну вакцинацію кожні 10 років.
«Для захворюваності характерна інерція, – пояснює Андрій Волянський. – Тобто, підйом буде. Можливо, в цьому році, можливо, в наступному, можливо, за два роки. Але, коли він трапиться, почнеться ланцюгова реакція. Люди, які невакциновані, поступово залучатимуться до процесу. У когось захворювання буде явно вираженим, у когось – легким. Проте, нам загрожує епідемія дифтерії».
Не менш небезпечна, каже імунолог, і навіть смертельна – інфекція правця. Але люди не вакцинуються і проти неї.
«Якщо мами кажуть, що не роблять щеплення своїм дітям, бо це небезпечно, то якщо раптом їхня дитина поріжеться на вулиці іржавим цвяхом або склом, мами вже зовсім по-іншому до цього ставитимуться, адже це реальний ризик захворіти й померти від правця», – наголошує Андрій Волянський.
Ще одна інфекція, про яку сьогодні також начебто забули, – поліомієліт. За словами імунолога, Європа вже понад 10 років оголошена вільною від поліомієліту. Але всього два роки тому в Таджикистані був спалах цієї інфекції: 500 осіб захворіло, 15 – померло. Тоді фіксувалися випадки занесення вірусу в Росію; в Україну, на щастя, не було. Хоча наступного разу нам може так не пощастити.
«В Україні застосовується жива поліомієлітна вакцина – так звані «крапельки». Тобто, вірус, проходячи через кишечник дитини, виходить в оточуюче середовище і може розповсюджуватися. І люди, які не робили щеплення, таким чином можуть захворіти, – розмірковує Андрій Волянський. – А якщо, не дай Бог, раптом в Україну завезуть «дикий» поліомієліт, то тут буде лихо, адже половина дітей – без щеплень. Ми ризикуємо побачити те, що пам’ятають наші бабусі: скільки на вулицях СРСР було калік – людей, які вижили після поліомієліту. А багато хто й не виживав, летальність була до 10–15 %.
Юлія Горобець, матеріал з газети "Слобідський край" №102 від 25.08.2012