Випускник української Фабрики зірок пройшов реабілітацію у наркоцентрі під Харковом

Про це кореспонденту СК розповів керівник Центру Олександр. Він вмикає музику та пояснює:

– Це співає Федя Фендриков, випускник «Фабрики зірок», теж наш колишній підопічний. Зараз артист, у нього сім’я і двоє дітей, і ми віримо в нього і пишаємося ним. Це він виконує пісню Костянтина Меладзе «Бережи любов».

Сам Сашко теж одружений, причому з дружиною познайомився тут, у Центрі. До речі, весілля тут не рідкість... Сьогодні хлопці й дівчата чітко усвідомлюють, що витягнули себе зі смертельно небезпечного болота і тільки від них самих залежить, як далі складатиметься їхнє життя, тому що ця трясовина, на жаль, продовжує існувати і вимагає нових жертв.

Нудьгувати молодим людям нема коли – крім обов’язкової реабілітаційної програми тут постійне чергування на кухні і в пральні, прибирання будинку та території. Участь у культмасових заходах, спортивних змаганнях, навчання у медіашколі, святкуванні днів народження та свят. Поступово підопічних готують до наступного етапу – життя в соціумі. Так, із супроводом, але вже у звичайній міській квартирі. Це найскладніше, бо саме на цьому етапі чатує небезпека зірватися. Головне завдання для співробітників Центру – не дати підопічним знову дозволити себе затягнути до вживання наркотиків та оковитої. Хлопцям підшукують роботу, допомагають відкрити свої таланти. Та головне для них – це спілкування, допомога родини та нових друзів.

В одну з кімнат нас не запросили – там новачок, який до спілкування був не готовий. Молодий чоловік тільки з наркодиспансера, його життя цього разу врятувати вдалося, а далі йому треба боротися за себе. І хочеться вірити, що і він, і всі інші підопічні Центру вийдуть переможцями у боротьбі за власне життя.

У тему
Засновник Центру Валерій Макаренко розповів, що спонукало його відкрити Центр здорової молоді та наскільки ефективною є методика  реабілітації нарко- та алкозалежних людей.

– Усі ми родом з молодості, у багатьох з нас був невдалий початок життєвого шляху. Неблагополуччя і бідність, відсутність мети, інфантильність, слабкість, бездуховність – це благодатний ґрунт для того, щоб зламати людину настільки, щоб вона стала наркоманом чи алкоголіком. Але цих людей із соціуму не викинеш – вони живуть серед нас, і від них не відмахнутися. Я вирішив, що робитиму все можливе, щоб урятувати їх і повернути до нормального життя, адже від цього виграємо насамперед ми самі. Так, важко – і збігають, і бунтують, і знову зриваються, але приблизно половина – це повернені суспільству здорові люди, а з іншими ми готові працювати й далі. Методика розвивається, ми ділимося досвідом одне з одним, з аналогічними центрами в інших країнах, і нам є чим пишатися. Нам допомагають і батьки підопічних, і громадські організації. Єдине, чого хотілося б – щоб у нас було своє приміщення, тому що оренда – це не найкращий варіант. Але головне, що ми вже врятували десятки і сотні життів, і Центр здорової молоді виправдовує свою назву.

Ольга ПОПОВА, матеріал з газети "Слобідський край" №145 від 04.12.2012