Анаіт Арутюнян: Село живе, поки в ньому сміються діти

Анаіт Арутюнян: Село живе, поки в ньому сміються діти

22 грудня 2019 року новоутворена Донецька територіальна громада Балаклійського району обиратиме голову та депутатів селищної ради. Від ПП «Слуга народу» кандидатом на посаду голови громади балотується Анаіт Арутюнян, за фахом юрист, яка півтора року працювала на посаді керівника Андріївського житлового комунального підприємства.

Зараз Анаіт – директор успішного фермерського господарства «Андріївське 2017». Усе своє життя вона бере активну участь у громадському житті та розвитку не тільки селища Андріївка, а й довколишніх населених пунктів. Бо, за словами Анаіт Арутюнян, для неї громада, де вона живе і працює, – це фактично родина, і вона не тільки розуміється на її проблемах, а й має чіткий план подальшого розвитку цих територій.

– Я народилася у Вірменії, але майже все свідоме життя прожила в Україні, в Андріївці. Життя цього селища, і взагалі Балаклійського району, – це те, чим живу я і моя родина. Наша сімейна традиція – допомагати людям, які цього потребують. Так робить мій батько, відомий в області фермер Саргіс Арутюнян. Так роблю і я. Коли працювала начальником місцевого ЖКП, побачила, скільки комунальних проблем має наша громада, і я пишаюсь тим, що мені вдалося частково їх вирішити. Нові дахи на третині багатоквартирних будинків, відремонтовані під’їзди, замінені двері в них. Але, на жаль, до кінця реалізувати намічені плани мені на той час не вдалося. І через це я дуже переживала, бо з дитинства звикла доводити справу до кінця. Але перезавантаження влади, яке прийшло в нашу країну, дало мені надію на те, що можна змінити на краще життя не тільки мого селища Андріївка, а й усієї Донецької громади. Бачу її самодостатньою, благоустроєною, з новим покриттям на дорогах і тротуарах, новими дитячими та спортивними майданчиками, відремонтованим дитячим поліклінічним відділенням і власним клубом для дозвілля дорослих і дітей. Кажуть, що «Село живе, поки в ньому сміються діти», бо якщо не приділяти увагу розвитку малечі, то вона почне шукати кращих місць, і селище потроху буде вмирати. Нам треба дбати про юне покоління – і при цьому виховувати їх у повазі до старших. У цьому сенсі я рівняюсь на команду політичної партії «Слуга народу», за підтримки якої я і близькі мені по духу люди готові працювати на благо громади. Команда, з якою я йду на вибори, – це відповідальні та послідовні професіонали.

– Які проблеми ви хочете розв’язати у громаді в першу чергу?

– Основними проблемами на сьогодні в нашій громаді є неякісні розбиті дороги та транспортне сполучення між селами й у самому селищі. І за день цю проблему не розв’язати, але змінити на краще цю ситуацію можна на умовах довіри між депутатами громади і мешканцями. Так само спільного рішення потребує питання ліквідації сміттєзвалищ. У ряді ЗМІ пройшли публікації, що Донецька селищна громада не спроможна буде сама себе утримувати, але вважаю, що це через певні юридичні колізії. Насправді і підприємств у нас чимало, і підприємців. І спільно з командою депутатів ми зможемо не тільки дороги до ладу довести, а й укомплектувати всім необхідним лікувальні установи, бо поки що якісних медичних послуг нашій громаді не вистачає. Я вже говорила про те, що для мене громада – це родина. А в родині першочергової турботи потребують діти й ті, хто досяг поважного віку. Тому окремі розділи моєї програми спрямовані саме на підтримку дитячих творчих і спортивних секцій. Зараз я опікуюсь дівочою футбольною шкільною командою. Вже давно в ній не грає моя дочка, але я бачу, як інші дівчатка із задоволенням займаються спортом, у якому захваті вони, коли вдається посісти призове місце на турнірі. Але ж не всім дітям до вподоби футбол. Нам потрібне місце, де проходитиме позашкільна робота, для малечі та дорослих. І у планах є відкриття громадського центру дозвілля. Щодо людей похилого віку, інвалідів, багатодітних родин, то без підтримки громади їм важко. Представники команди, з якою я йду на вибори 22 грудня, знають, як створити комфортні умови для тих, кого зараз називають соціально незахищеними. А ще я хочу провести повний аудит того, що нам дісталося як спадок: усіх активів і пасивів, особливо це стосується земельних ділянок, пасовищ, лісосмуг.

– Якою ви бачите Донецьку селищну громаду в майбутньому і як швидко ви готові втілити в життя свої плани?

– Щоб побачити реальний результат, потрібно щонайменше роки три. Будемо втілювати в життя всі хороші задуми й намагатися закласти міцний фундамент для розвитку громади в майбутньому. Але сама стратегія розвитку не може виходити лише з моїх власних уявлень, вона розробляється у форматі громадських слухань. Тому зараз я і кандидати в депутати, що йдуть зі мною в одній команді, проводимо зустрічі з людьми в кожному населеному пункті, на кожній вулиці. Ми готові вислухати всі проблеми і пропозиції. І вже на основі тих усіх обговорень визначити пріоритетні напрями розвитку громади. Це мусить бути вислухана, вивчена думка людей. Оце і є стратегія розвитку. Можна було б сісти в кабінеті й написати самій стратегію, за якою піде громада, але спиратися на думку однієї людини – це неправильно. І в майбутньому я бачу, що всі серйозні рішення в Донецькій громаді прийматимуться лише з урахуванням побажань переважної більшості людей.

– Представники яких професій, соціальних верств переважають серед кандидатів на посаду депутатів з вашої команди?

– На вибори як представники «Слуги народу» йдуть люди різного віку і професій. Є педагоги, підприємці, представники аграрних підприємств, медичні працівники, працівники газових господарств, економісти, юристи, тимчасово безробітні, або, як зараз кажуть, самозайняті особи. Такі реалії нашого життя – люди опинилися сам на сам з безробіттям і мусять самотужки шукати, як забезпечити себе та свою родину. Всі вони розуміють, що йдуть не за зарплату, не за якісь привілеї, а висувають свої кандидатури на добровільних засадах, бо треба розв’язувати проблеми нашої спільної громади.

– У чому, на ваш погляд, головна перевага об’єднаних громад?

– У вірмен є таке прислів’я, яке дуже близьке до нашої нинішньої ситуації: «Близький сусід кращий за далекого родича». Тільки об’єднавши зусилля кількох сусідніх селищ, отримавши фінансову свободу, ми зможемо вирішити ті проблеми, які поодинці не здатні. Наприклад, ті ж сміттєзвалища і проблема з вивезенням побутових відходів. Якщо робити все правильно, з перспективою, то це досить дорогий проект. Він потребує коштів, яких навіть у двох сільських радах разом взятих нема. А при створенні ОТГ відкриваються нові перспективи, можна залучати інвесторів, робити заявки на гранти й у кінцевому результаті мати не просто чисті вулиці, а й сучасний сміттєпереробний завод. І так практично за кожним пунктом, який стосується розвитку громади. Але повторюю, що всі великі проекти потребують підтримки людей, аби не виникало питань, чому гроші витрачаються на те чи інше. Для мене прикладом став розвиток однієї з українських селищних громад, де до вирішення всіх проблем підійшли як до ремонту власного житла. Робили все поступово, але капітально.

Всі розуміють, що села, які мають увійти до Донецької об’єднаної громади, все-таки будуть отримувати фінансування в більшому розмірі. І сама ідея децентралізації дозволить нам самим розв’язати багато проблемних питань, не чекаючи вказівок зверху й погоджень.

– З якими підприємцями чи установами буде співпрацювати, на вашу думку, Донецька громада, аби залучити додаткові кошти і отримати підтримку?

– У першу чергу, звичайно, з промисловими підприємствами і аграріями, які знаходяться на території селищних рад. Але щодо залучення інвестицій, то тут будемо співпрацювати і з державними фондами регіонального розвитку, фондами соцрозвитку, будемо писати проекти під державні програми та гранти. У нас відкриваються можливості для залучення іноземного капіталу. Триватиме робота з благодійними організаціями та установами, які вже зараз допомагають громаді. Так, у грудні завдяки Благодійному фонду соціального розвитку Харківської області, за пропозицією моєї родини, були проведені безкоштовні медичні огляди для сотень мешканців Андріївки, Донця та довколишніх населених пунктів. Це дозволило багатьом людям не чекати, поки в село прийде реформа медицини, а вже сьогодні мати об’єктивну консультацію, на основі якої можна своєчасно встановити діагноз, а значить, зберегти здоров’я чи врятувати життя. І я дуже вдячна, що є люди, які дійсно хочуть працювати й розуміються на цьому. Впевнена, що це тільки початок, і вже в новому році Донецька громада буде жити по-новому.

Матерiaли по темі

subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: