До землі з любов’ю: як аграрій із Зачепилівщини витягнув підприємство з кризи

До землі з любов’ю: як аграрій із Зачепилівщини витягнув підприємство з кризи

Фото надані ПСП ім. Фрунзе

Краща урожайність не тільки в районі, а й в області, передові технології на землі та високі показники у тваринництві, а ще заохочення працівників і розвиток села – такі секрети успішного господарювання має аграрій із Зачепилівщини Іван Глянь. 21 грудня виповнилося 25 років як він очолив сільгосппідприємство ім. Фрунзе.

Сьогодні ПСП ім. Фрунзе – успішне сільгосппідприємство в селі Бердянка Зачепилівського району, яке на понад 4000 гектарів вирощує зернові, зернобобові та технічні культури. Окрім рослинництва, особливий вектор діяльності господарства спрямований на тваринництво – сьогодні тут налічується двохтисячне стадо свиней і більше ніж 1000 голів великої рогатої худоби.

Завдяки запровадженню новітніх технологій обробітку ґрунту, постійному навчанню та експериментам на полі господарство стало передовим на території району й сьогодні має кращі показники врожайності. Проте так було не завжди, і нова епоха в розвитку тоді ще колгоспу ім. Фрунзе розпочалася у 1994 році, коли до керма став 34-річний зоотехнік Іван Глянь.

На той час за плечима чоловіка було 16 років професійної діяльності зоотехніка та керуючого відділенням радгоспу ім. 50 років ВЛКСМ у Новомосковську на Дніпропетровщині. Після переїзду на Харківщину Іван Глянь почав працювати головним зоотехніком колгоспу «Комінтерн» у селі Новомажарове Зачепилівського району, яке на той час було провідним у районі та області.

Зовсім протилежна ситуація склалася на той час у сусідському колгоспі ім. Фрунзе. Незібраний урожай на полі, худоба, яка залишилася практично без кормів на зиму, а головне – зневірені люди: ось таку картину побачив Іван Глянь у грудні 1994-го, переступивши поріг господарства, яке йому запропонували очолити.

– Тоді господарство переживало важкі часи, було практично в занепаді. На полі залишалася нескошеною кукурудза, невикопаними були й буряки, – згадує головний бухгалтер підприємства Валентина Косенко.

Тож, окрім основної мети – витягти підприємство з кризи, – перед Іваном Глянем постала ще одне нелегке завдання: згуртувати колектив і дати віру в майбутнє людям, які там роками працювали.

Занепад господарства став болючим для молодого аграрія, який, успадкувавши любов до землі від батька, бачив приклад доброчесної праці.

Його батько теж очолював відділення радгоспу на Дніпропетровщині, тому змалку Іван Глянь не тільки мав чітке уявлення про розвиток сільського господарства, а й вирішив пов’язати своє життя з цією сферою, здобувши вищу освіту зооінженера.

До речі, батьківська любов до сільського господарства стала прикладом і для сестри Івана Гляня Люби та брата Леоніда, які теж пов’язали своє життя з аграрною сферою.

Тож, озброївшись власними знаннями, набутим досвідом і порадами рідних, Іван Данилович почав працювати над відродженням колгоспу ім. Фрунзе.

Кардинальні кроки

Одним з перших кардинальних кроків на підприємстві стало впровадження в рослинництві No-till та мінімального обробітку ґрунту. Сталося це в 1995 році, коли в районі така технологія була зовсім невідома і, як усе нове, сприймалася з недовірою, а подекуди і з критикою. Проте такі новації та ризик виправдали себе, і вже більш ніж 20 років завдяки цій технології в посушливих умовах підприємство отримує кращі показники врожайності.

Змінили з приходом нового керівника й підхід до насіннєвої бази, тому вже тривалий час господарство співпрацює з науково-дослідними інститутами

Дніпропетровщини та Харківщини, серед яких і Красноградська дослідна станція. Саме під орудою Івана Гляня господарство пережило аграрну реформу, пройшовши шлях від колгоспу, колективного сільськогосподарського підприємства та паювання землі, майна – і до приватного сільськогосподарського підприємства.

Читайте також: Працьовиті та сумлінні: аграрії, якими пишаються на Харківщині

Змінення форми власності не вплинуло на переконання, що повноцінний розвиток аграрної справи можливий не тільки завдяки рослинництву, а й тваринництву. Тому на підприємстві постійно напрацьовують нові підходи задля розвитку цього напряму. Так, у 2007 році в господарстві почали відгодовувати тварин за системою монокорм, а для утримання тварин почали застосовувати глибоку підстилку.

Завдяки новітнім технологіям і постійним експериментам, інформацію про які Іван Глянь особисто збирає за кордоном, відвідавши вже близько 17 країн, показники в рослинництві та тваринництві збільшуються з кожним роком.

– Збільшується щорічно і заробітна плата, яка є конкурентоспроможною не тільки в районі, а й в області. Діє система преміювання після завершення весняно-польових робіт, збирання врожаю та посіву. Також додаткові кошти до заробітної плати отримують працівники, які успішно підвищили свою кваліфікацію, – розповідає Валентина Косенко.

За словами жінки, особливо керівник підприємства вболіває за молодь. Тому завжди готовий протягнути руку допомоги, наприклад, у питаннях житла. Окрім цього, у господарстві навчають молоді кадри, і сьогодні за кошти підприємства освіту здобувають два майбутні фахівці – ветеринарний лікар і економіст.

Розвиток села

Як генеральний директор підприємства і як депутат Харківської обласної ради трьох скликань, Іван Глянь опікується ще й усіма соціальними проектами, які здійснюються на території Бердянської сільської ради. За його ініціативи та фінансової підтримки в Бердянці побудували газопровід, реконструюються об’єкти водопостачання, капітально відремонтували сільський будинок культури.

– Завдяки цьому сільський будинок культури отримав другий шанс на життя, адже сьогодні тут створено добрі умови для розвитку самодіяльної творчості жителів села, – розповідає виконуюча обов'язки старости Бердянського старостинського округу Вікторія Згонник.

Одним з нещодавніх масштабних проектів стало будівництво в Бердянці амбулаторії, яка, окрім тисячі місцевих жителів, обслуговує і людей з населених пунктів, які розташовані поблизу: Семенівки, Сомівки, Мажарова та Забариного.

За добрі справи приходять нагороди. Сьогодні Іван Глянь має звання почесного громадянина Зачепилівського району та Харківської області. Також за високі показники в сільському господарстві та за внесок у розвиток галузі аграрій має низку почесних грамот Міністерства агрополітики України, Кабінету Міністрів України, Харківської обласної державної адміністрації, обласної ради, Зачепилівської районної державної адміністрації та районної ради, а також і відзнаку державного рівня – орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

Матерiaли по темі

subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: