«Машина часу» у Верхньому Салтові, або Нова музейна філософія регіону

«Машина часу» у Верхньому Салтові, або Нова музейна філософія регіону

Переміститися в часі на кілька століть назад, узяти участь у битвах, ознайомитися зі звичаями своїх пращурів і побачити їх скарби згодом можна буде в Історико-археологічному музеї-заповіднику «Верхній Салтів». До масштабних змін музейників Харківщини підштовхнув проект «Азимут культурного розвитку», який у регіоні реалізовував Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова за підтримки Українського культурного фонду та Харківської обласної ради.

Чотири місяці на Харківщині тривав проект «Азимут культурного розвитку». Учасники проекту – фахівці 15 історико-краєзнавчих музеїв Харківської області – вчилися стратегічному плануванню та комунікаціям і шукали шляхи перетворення власних музеїв зі сталого місця збереження артефактів на сучасний динамічний простір і джерело розвитку територій. У рамках проекту було проведено багато воркшопів і тренінгів для музейників Харківщини та відібрано чотири кращі концепції розвитку музеїв-учасників – у Вовчанському, Сахновщинському районах, містах Ізюм та Первомайський.

Усі ці напрацювання було зібрано в ілюстрованому виданні «Азимут культурного розвитку», презентація якого відбулася 10 жовтня в Харкові. Це досвід кращих українських експертів, приклади успішних світових та національних практик музейної діяльності, практичні поради фахівців у сфері PR та медіакомунікацій, маркетингу.

– У сучасному світі все більше поширюється абсолютно новий погляд на те, яким повинен бути успішний музей. При певних обставинах він може не просто стати популярним та відвідуваним місцем, а й дати поштовх розвитку територіальних громад, – переконаний голова Харківської обласної ради Сергій Чернов. – Проект «Азимут культурного розвитку» своєю місією визначив допомогу районним музеям Харківщини у створенні власного бренду та пошуку спільних векторів розвитку музею і громади. І це повністю відповідає стратегії розвитку Харківської області – одного з найбільш сучасних регіонів України, який за структурою економіки наближається до провідних регіонів країн Європейського Союзу.

Керівники проекту сподіваються, що цей збірник стане зручним навчальним посібником для музейників не тільки Харківської області, а й для інших регіонів України, зокрема для студентів вишів, які в майбутньому планують займатися музейною справою.

– Хочу подякувати всім, хто підтримав нас упродовж проекту – і Харківській облраді, і Сергію Чернову особисто, і Українському культурному фонду, – зазначила під час презентації видання керівниця проекту «Азимут культурного розвитку», заступниця директора Харківського історичного музею Ольга Сошнікова. – З фахівцями обласної ради ми працювали від самого початку, вони нам надавали методичну допомогу в написанні проекту, а потім весь час були поруч.

Видання отримають усі музейники області, а з його електронною версією згодом можна буди ознайомитися на сайті Харківського історичного музею.

Наразі деякі учасники проекту від теорії вже перейшли до практики. Приміром, в Історико-археологічному музеї-заповіднику «Верхній Салтів» уже розпочато роботу з реалізації напрацювань. А плани в учасників проекту вельми амбітні. За задумом авторів, проект «Салтівська культура: погляд крізь тисячоліття» має перетворити Верхній Салтів на культурну перлину не тільки Харківщини, а й України. Без сучасних технологій не обійтися – музейники впроваджуватимуть 3D-технології, за допомогою яких відвідувачі музею «подорожуватимуть у часі».

– Зайшли в музей – і опинилися на кілька століть тому. Завдяки 3D-проекціям у відвідувачів буде відчуття справжньої присутності, – розповіла директорка Історико-археологічного музею-заповідника «Верхній Салтів» Любов Письменюк. – Заплановано 3D-реконструкцію житла, катакомбного поховання та місцевості, яка була багато століть тому. Це все оживе. Завдяки сучасним технологіям відвідувачі зможуть самі «взяти участь» у тогочасних битвах.

Цікавим проектом «На перетині культур» може похвалитися також Первомайський краєзнавчий музей. Музеєм створено експозицію з візуалізацією Олексіївської фортеці – пам’ятки історії та архітектури XVIII століття. Відтворення історії Олексіївської фортеці з часів оборони козаків Слобідської України від татар до наших днів – мирного співіснування слов’янського і татарського народів – є завданням музею. Заходи музею, спрямовані на популяризацію татарських і слов’янських традицій у культурі, побуті, гастрономії тощо, дозволять продемонструвати схожість обох культур, що стали традиційними для Первомайщини, та повагу до їх відмінностей.

Ізюмський краєзнавчий музей імені М. В. Сібільова створюватиме Музейну школу «ІЗЮМІУМ» з розробкою інтерактивних заходів відповідно до шкільних програм, спрямованих на формування уяви сучасної картини світу й виховання пізнавальних інтересів та здібностей дітей і підлітків.

Одним з невід’ємних елементів традиційної культури Сахновщинського краю були традиції, пов’язані з хліборобством, випіканням хліба та весільних короваїв. Зараз на Сахновщині проживає більше десятка знаних майстринь-коровайниць, а традицію випікання короваїв у селі Огіївка (майстриня Любов Терещенко) занесено до нематеріальної культурної спадщини Харківської області. Ідея проекту Сахновщинського районного історико-краєзнавчого музею «Золото Сахновщини» – перебудова експозиції та зміна концепції музею на показ хліборобських і хлібопекарських традицій, збирання та популяризацію обрядових пісень, якими супроводжувалося випікання весільного хліба, старовинні обряди оранки, сівби, обжинок, толоки.

У Харківській облраді обіцяють моніторити подальшу долю проектів і супроводжувати їх до втілення.

– «Азимут культурного розвитку» став корисним для музейників Харківщини та надихнув їх змінювати філософію існування своїх закладів, поступово перетворюючи на сучасні центри тяжіння культурних активностей громади. З усіма кейсами музейного розвитку, які увійшли у видання, а також з іншими, на нашу думку, цікавими проектами ми будемо працювати й надалі. Сподіваємося, всі вони будуть реалізовані на території Харківщини через різні фонди та програми, – підкреслила начальниця управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків виконавчого апарату Харківської обласної ради Олена Кулик.

Читайте також: Скільки коштів витратили на ремонт колектора в Лозовій

Мирослава Кольцова