Як німці вчили село на Харківщині туризм розвивати

Як німці вчили село на Харківщині туризм розвивати

Три тижні в селі Бердянка Зачепилівського району прожила німкеня Вікторія Лофнер-Майр. Яким вітром німецьку експертку із зеленого туризму занесло в українську глибинку, що її найбільше вразило на Харківщині та які козирі, на її думку, має українське село. Про це – у нашому матеріалі.

Село Бердянка Зачепилівської ОТГ, дві жінки їдуть на велосипедах, на них із зацікавленістю дивляться місцеві.

– Guten Tag! Доброго дня! – вітаються з панянками літні люди.

– Доброго дня! – посміхаючись, намагається правильно вимовити привітання одна з велосипедисток. Це Вікторія Лофнер-Майр, експертка програми SES (Німецька Служба Старших Експертів). Фрау Вікторія об’їздила багато країн світу, але в українському селі вона вперше. А жителі Бердянки вперше бачать у себе іноземку і трохи ніяковіють.

Фото: Фейсбук/Вікторія Згонник

Допомагає німецькій гості ознайомитися з місцевими околицями її тезка – Вікторія Згонник, в. о. старости Бердянського старостинського округу № 1. Саме завдяки її прагненню змінити життя у громаді на краще до них у село і приїхала німецька експертка, яка добре знається на зеленому туризмі.

– У листопаді минулого року ми об’єдналися в Зачепилівську ОТГ і тепер працюємо всі разом. У квітні нас запросили в Харківський Центр розвитку місцевого самоврядування на семінар з розвитку зеленого туризму. Під час семінару ми дізналися про програму SES, у рамках якої німецькі експерти діляться своїм досвідом і надають рекомендації, як краще розвивати обраний напрям у своїй громаді. Сільський зелений туризм на сьогодні є одним з перспективних напрямів, його розвиток позитивно впливає на відродження сільської місцевості та її народних звичаїв і традицій. Наше село багате на природні ландшафти, а також на працьовитих і гостинних людей. Тому ми вирішили спробувати свої сили у програмі SES і написали заявку, – розповіла «СК» Вікторія Згонник.

Жінка зізнається, що коли писали заявку на участь, не підозрювала, що запросити іноземного фахівця до себе доволі просто. Не вірили у приїзд у глибинку й інші жителі громади. Аж раптом у вересні приходить повідомлення: «Вітаємо, за вашою заявкою летить фахівець».

– Були певні умови участі: експерт приїжджає безкоштовно, а от проживання в комфортних умовах, харчування, автівка та необхідна для роботи техніка – за рахунок приймаючої сторони. Я розуміла, техніку, автівку та харчування ми своїми силами можемо забезпечити, а от проживання – ні. Я звернулася по допомогу до Івана Гляня (депутат Харківської обласної ради, генеральний директор ПСП ім. Фрунзе, яке розташоване на території Бердянки. – Авт.), – згадує в. о. старости.

«Ну, раз їдуть, значить, будемо приймати», – заспокоїв жінку аграрій. На території сільгосппідприємства Івана Гляня є міні-готель, там і розмістили німецьку гостю.

Паралельно з житлом для фрау Лофнер-Майр представниця місцевої влади шукала й перекладача. Вчителі іноземної мови з бердянської школи не змогли, довелося звертатися до Інни Шевченко – вчительки із сусіднього села, Зіньківщини.

– Я погодилася, але дуже переживала, бо я звичайний вчитель, – розповідає Інна Шевченко. – Не пригадую таких випадків, щоб до нас у район іноземці приїжджали. Та й про розвиток зеленого туризму раніше не йшлося. Ми живемо на кордоні з Дніпропетровською областю, і в сусідній області маю багато знайомих. Так от одні з них об’їздили вже понад 50 країн, ще 10 років тому хотіли започаткувати в себе зелений туризм, але нічого не вийшло. Не було підтримки від місцевої влади.

Фото: Фейсбук/Вікторія Згонник

У Бердянці німкеня прожила три тижні. Знайомилася із селом, оцінювала його потенціал. Фрау Вікторію дуже вразили місцеві жителі.

– Люди дуже чемні, серйозні та сором’язливі, мені здалося, що у вас трохи закрите суспільство. Можливо, десь змін боїтесь. Діти у школі дуже слухняні, ніхто не бігає під час перерви. У нас усе по-іншому, – ділиться враженнями німецька експертка.

Гостя завітала до садка і школи, заходила в кожний клас і знайомилася зі школярами. А потім був «speaking club» зі старшокласниками – усі спілкувалися англійською. За словами експертки, вийшла дуже цікава розмова.

– Такі проекти не тільки дають поштовх для розвитку зеленого туризму, а й підтягують у громаді рівень володіння іноземною мовою, – переконана представниця харківської команди «Team Europe» Наталія Яковлева. Саме вона презентувала представникам ОТГ Харківщини можливості програми SES.

До речі, щодо іноземних мов: якщо молодь намагалася спілкуватися з іноземкою англійською, то старші люди – німецькою. Німецьку пенсіонери вивчали у школі, а ще в часи їх дитинства були популярні КІДи – клуби інтернаціональної дружби, і радянські діти переписувалися з ровесниками з НДР.

Експертка також намагалася запам’ятати якомога більше українських слів:

– «Доброго дня», «дякую», «до побачення», – з посмішкою пригадує слова Вікторія Лофнер-Майр.

Особливо німкеню вразила гостинність місцевого населення. Багато жителів села намагалися її чимось пригостити, щось подарувати.

– Ми були в майстринь з вишивання. Жінки подарували гості свої роботи. А Вікторія зніяковіла й каже: «У мене немає що вам навзаєм подарувати. У нашій країні люди це продають», – розповідає Інна Шевченко. – Ще ми її ознайомили з нашою місцевою кухнею, традиціями, культурою. А вона багато розповідала про свій спосіб життя, про свою родину.

– У міжнародній практиці такий формат знайомства називається «to build bridges» («будування мостів»), – пояснює Наталія Яковлева.

Лілові корови та «килими-літаки»

Околицями Бердянки німецька експертка пересувалася на своєму улюбленому транспорті – велосипеді.

– Дуже люблю гірський велосипед, удома в мене два байки. В інших країнах намагаюся також на ньому їздити, – каже фрау Вікторія. – Наприклад, коли жила на віддаленій фермі в Америці, то кожного дня їздила понад 35 кілометрів на пошту. Тоді, понад двадцять років тому, це була єдина можливість підтримувати зв’язок з рідними.

Вікторія Лофнер-Майр родом з Баварії – південносхідна частина Німеччини (столиця Мюнхен). Саме цей регіон посідає у країні перше місце з розвитку зеленого та агротуризму. Серйозно розвивати цей напрям німці почали на початку 90-х років минулого століття. Ініціатива пішла від громад, а уряд її підтримав. У німецькому агротуризмі дуже високі стандарти якості.

– Коли ми тільки починали займатися зеленим туризмом, то сім тисяч фермерів були в цій справі. Сьогодні зеленим туризмом займається близько чотирьох тисяч фермерів. На цьому ринку велика конкуренція, а стандарти послуг, що надаються, дуже високі, – ділиться досвідом рідної Баварії фрау Вікторія.

Фото: reise-stories.de

Коли німці серйозно взялися за розвиток зеленого туризму, то розв’язали кілька проблем: підвищили якість життя в селі і зробили його привабливим для міських жителів. До цього моменту селяни вважали, що висока якість життя може бути тільки в місті.

– Зелений туризм – це можливість діалогу між сільськими та міськими жителями. Окрім цього, зелений туризм створює багато робочих місць. Це велика можливість – саме економічна, – поділилася своїми думками експертка.

У Німеччині зелений туризм популярний не тільки серед дорослих, а й серед дітей. Для малечі поїздка на ферму – це завжди якісь відкриття (на кшталт, молоко дає корова, хліб роблять з пшениці, яку перед цим вирощують на полі) та багато розваг (погодувати домашніх тварин, покататися на тракторі, на возі тощо).

– Коли ми тільки починали, молодь з міста вважала, що їжу можна купувати тільки в супермаркетах. Вони не мали найменшого уявлення, як уся ця продукція виробляється. І до сьогодні близько 10 % дітей вважають, що корови – лілового кольору, бо так показують у рекламі шоколаду. І коли малеча вперше потрапляє на ферму, то дуже дивується. А ще вони дуже люблять атракціон «килим-літак» – до трактора чіпляється невисокий причіп, і на нього кладуть килим. Виникає враження, що це дійсно казковий «килим-літак», – пояснює Вікторія Лофнер-Майр.

Потенціал Бердянки

Після знайомства з Бердянкою німецька експертка переконана, що село має великий потенціал для розвитку зеленого туризму.

– Мене дуже здивували розміри Бердянки, там стільки простору! Там дуже добрі люди, які вміють багато чого робити самостійно. І головне – вони вживають місцеві продукти. У Баварії це дуже цінується, ми патріоти своєї землі. Уже після перших днів у Бердянці я зрозуміла, що місцеві дуже пишаються своїм селом, і в багатьох є бажання розвивати це місце. На тій землі, що у вас є, можна виробляти продукти для всієї України. Те, що виробляється в селах Харківщини, може потрапляти до жителів міст, бо це свіжі продукти, – зазначила німецька гостя.

Фото: Фейсбук/Вікторія Згонник

Перевагами відвіданого села на Зачепилівщині експертка вважає великий простір і тишу. Це ідеальний варіант, щоб відпочити від міської метушні. На думку фрау Вікторії, більшість місцевих не розуміють, який це скарб.

– Для розвитку зеленого туризму має бути інноваційна ідея. У першопрохідців буде багато тяжкої роботи. Однак я впевнена, що вони в Бердянці будуть успішними. Я бачила там людей, різні цікаві локації, там є потенціал для розвитку цього напряму. Переконана, що й у вас зелений туризм стане трендом, і це реальний шанс для розвитку, – підкреслила вона.

Німецька гостя багато спілкувалася з місцевими фермерами, розкладала «по поличках» принципи ведення цього бізнесу.

– Зустріч показала, що сільський туризм – дуже перспективний напрям роботи місцевих органів самоврядування. Вважаю, що він стимулюватиме розвиток соціальної інфраструктури, зокрема благоустрій сільських садиб, вулиць, у цілому сіл, доріг і, звичайно, сприятиме підвищенню культури та духовності сільського населення, – ділиться своїми враженнями генеральний директор ПСП ім. Фрунзе Іван Глянь.

– Зелений туризм – це не так страшно, як ми уявляємо. Люди живуть своїм життям і запрошують до себе городян: приходьте до нас, дивіться, як росте пшениця, звідки береться молоко, і спробуйте зробити це разом з нами. Тобто селяни кардинально не змінюють спосіб життя, але починають заробляти гроші, – пояснює експертка з євроінтеграції Наталія Яковлева.

Правило «трьох H»

Вікторія Лофнер-Майр ознайомилася також із сусідніми з Бердянкою селами, а ще відвідала Харків. У Харківському Центрі розвитку місцевого самоврядування експертка зустрілася з представниками об’єднаних територіальних громад області та презентувала їм можливості зеленого туризму, а також ті напрацювання, які вони зробили разом з представниками Зачепилівської ОТГ.

Німкеня підкреслила, що для розвитку зеленого туризму громада повинна використовувати все, що має у своєму розпорядженні: великий простір, чисте повітря, ліси, квіти, рослини, водойми, свійських тварин, сільські продукти харчування, свою хенд-мейд продукцію – усе це має попит у міських відвідувачів.

– У Баварії на фермах уже з’явилися автомати, які продають натуральні місцеві продукти, – каже фрау Вікторія.

Розкрила німкеня і головний секрет успіху зеленого туризму в Баварії: потрібно дотримуватися правила «трьох H» (Head, Heart, Hands – голова, серце, руки).

– Потрібно дійсно жити своєю справою. Зустрічати всіх туристів як дорогих гостей. От якби до вас приїхали ваші улюблені родичі, ви б їх дуже тепло зустрічали, ось так і незнайомих людей зустрічайте. Як я вже казала, продавайте в себе продукцію, яку ви виробляєте власними руками, – напої, сільськогосподарську продукцію, косметику тощо.

А ще експертка радить обов’язково просити гостей залишати свої відгуки. Вони будуть корисними як для господарів, так і для інших гостей.

– Якщо гостю щось не сподобалося, то ви матимете змогу виправити ці недоліки. Але часто буває так, що коли садиба має рівень комфорту на три зірочки, але за рахунок привітності та гостинності господарів туристи залишають відгук, як для п’яти зірок, – ділиться досвідом Вікторія Лофнер-Майр.

Фото: Харківський центр розвитку місцевого самоврядування

Представники ОТГ Харківщини зацікавилися презентованим досвідом у розвитку зеленого туризму. Деякі навіть уже мають розуміння, де на їх територіях можна розвивати цей напрям.

– У мене вже 100 % картинка склалася, кому в нашій громаді ми можемо запропонувати втілити презентований досвід, – каже Ольга Леващук, представниця Коломацької ОТГ. – У нас є фермерське господарство – окремий хутір, там вирощується багато фруктів, також у них є страуси, яйця яких вони розмальовують у стилі петриківського розпису. Також там є корови, у господарстві виробляється багато сиру, вершків, масла тощо. Обов’язково будемо пропонувати фермеру таку ідею.

– Координуюча роль органів місцевого самоврядування не тільки в тому, щоб запропонувати ідею, а й домовитися, на яких засадах фермер це робитиме. Вікторія Лофнер-Майр наголосила на високих стандартах, від яких не можна відходити. Це дуже важливо, інакше бізнес може прийти і «роздягнути» громаду. Потрібно розуміти роль кожного суб’єкта у спільній справі, – підкреслив радник з питань надання муніципальних послуг Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Анатолій Ковтонюк.

А представниця Харківської асоціації гідів Наталія Вальтер-Буйнова порадила тим громадам, які хочуть розвивати в себе зелений туризм, установлювати різноманітні інформаційні таблички. Наприклад, росте у вас 500-річний дуб – установіть перед ним відповідну табличку.


 Важливо

10 листопада Вікторія Лофнер-Майр відлетіла до Німеччини. Після повернення додому експерти SES пишуть звіти. Свій фрау Вікторія відправить у міністерство продовольства, сільського господарства та лісів. І можливо, після розгляду звіту Бердянці буде надано від Німеччини субсидію для розвитку зеленого туризму.

Читайте також: У Нововодолазькому районі газифікували село і оновили автопарк

Автор: Юлія Шматченко