Харківські вчені виготовили аналог апарата ШВЛ

05.11.2020 11:53 COVID-19
Зручні портативні апарати штучної вентиляції легень за британським проектом почали виготовляти харківські науковці. Зручність таких пристроїв полягає в тому, що для їх використання не потрібно проводити кисневі траси, а використовувати ці апарати зможуть навіть сімейні лікарі та бригади «швидкої».

Із зростанням захворюваності на коронавірус у Харківській області питання нестачі ліжок із доступом до кисню у лікарнях не втрачає своєї актуальності вже кілька місяців.

Поки опорні лікарні прокладають кисневі траси та закупляють концентратори й апарати ШВЛ, аби організувати додаткові місця для хворих на COVID-19, у Харківському університеті міського господарства імені Бекетова придумали альтернативу.

Науковці виготовили першу партію неінвазивних апаратів штучної вентиляції легенів, які можуть допомогти у лікування хворих на коронавірус. Апарат ШВЛ, який почали виготовляти в майстерні університету, складається з кисневих балонів, трубки, маски і генератора, який втягує повітря, змішує його з киснем і регулює подачу. Генератор – найскладніша і дорога деталь, говорить директор науково-навчального інституту енергетичної, інформаційної та транспортної інфраструктури
ХНУМГ ім. О. М. Бекетова Ігор Білецький та порівнює її зі швейцарським годинником.

– Простий приклад – швейцарський годинник. Базовий механізм, там десь 136 деталей. У цій маленькій коробочці – більше 100. Вони такі ж за складністю, – пояснює Ігор Білецький.

За його словами, ідея створити апарат, який би був мобільним, виникла у інженерів на початку літа.
– Останній апарат ШВЛ вітчизняного виробництва був виготовлений близько 15 років тому. Зараз у нашій країні їх не виготовляють. А в умовах пандемії це питання набуло своєї надактуальності, – розповідає директор науково-навчального інституту.

Важливим завданням для науковців було розробити прилад, який би був максимально простим у використанні та мобільним. Коли ж почали вивчати теорію, виявили, що всім критеріям відповідали апарати типу CPAP, які передбачають режим штучної вентиляції легень, найбільш відомий завдяки лікуванню синдрому сонного апное.

Читайте також:  Для тих, хто на передовій у боротьбі з COVID-19: харківські інженери розробили захисні шоломи для медиків

Ці типи апаратів також використовують для лікування різноманітних типів дихальної недостатності шляхом інвазивної та неінвазивної вентиляції легень.

Фото: 24 канал

Харківські науковці натрапили на розробку англійських інженерів із Лондонського університету UCL (University College London) і з’ясували, що такі апарати вже адаптували під коронавірусні реалії та вже кілька місяців використовують більше ніж у сотні лікарень Великої Британії для лікування хворих на COVID-19.

– Наші колеги з Лондона отримали сертифікацію у своїй країні та розпочали масштабне виготовлення приладу. Після довгого листування вони погодились абсолютно безкоштовно нам надати ліцензію на виробництво цього приладу, – говорить директор науково-навчального інституту енергетичної, інформаційної та транспортної інфраструктури ХНУМГ ім. О. М. Бекетова Ігор Білецький.

За три місяці працівники університету освоїли виробництво апарата, підготували числові програми управління для станків, технологічні карти, налагодили поставку матеріалів та інші логістичні речі.

– Однією з найважчих складових у підготовці був саме пошук матеріалів для виробу, адже це медичний прилад і всі деталі дуже точні. Приміром, є деталь, основою якої є трубка товщиною 0,8 мм. І ця трубочка має бути зроблена зі специфічної медичної сталі. Тому нам її виготовляли на замовлення, – зазначає науковець.

Ціна одного такого апарата ШВЛ варіюється від 50 до 70 тисяч гривень залежно від комплектації. Першу партію – 10 штук – науковці виготовили за власні кошти. На сьогодні в харківській майстерні готові виготовляти близько півтисячі ШВЛів на місяць.

– Родзинкою цього виробу є те, що він може працювати як від стаціонарних магістралей із киснем, так і повністю мобільно. Через цей апарат медик зможе взяти кисень, змішати його з повітрям та подати хворому під потрібним тиском у необхідній концентрації. Оскільки він невеликий, мобільний, то його можна використовувати у «швидких» та мобільних госпіталях, – додає працівник вишу.

Читайте такожУряд виділив 100 мільйонів гривень на будівництво харківського онкоцентру

Зараз науковці звернулися до Міністерства охорони здоров’я, щоб пройти сертифікацію товару за спрощеною процедурою та почати серійне виробництво.

– Апарат уже випробували, він отримав оцінку від лікарів, які сьогодні безпосередньо працюють із хворими. Тому, на нашу думку, можемо претендувати на
спрощену процедуру сертифікації. Адже звичайна сертифікація з бюрократичною тяганиною може тривати сім місяців, – додає Ігор Білецький.