Харківський мільйонер зізнався, як став безхатченком

Харківський мільйонер зізнався, як став безхатченком

Замість звичних елітних костюмів – одяг з чужого плеча, замість успішного бізнесу з мільйонними оборотами – легенда про кримінальне минуле. Без грошей, впливових зв’язків і даху над головою. На телевізійний експеримент наважився власник найбільшого українського видавництва навчально-дитячої літератури Віктор Круглов, який хотів наочно переконатися, що добро завжди повертається.

Героєм нещодавнього випуску реаліті-шоу «Багач-Бідняк» (від 6 серпня) на каналі ICTV став харківський мільйонер Віктор Круглов. Він очолює найбільше в Україні видавництво навчально-дитячої літератури, річний оборот якого перевищує 100 мільйонів гривень. (Нагадаємо, у № 57 від 17 липня 2018 р. «СК» писав про видавництво «Ранок», яке експортує свою продукцію у країни ЄС.) Окрім успішного бізнесу, чоловік має й інші атрибути багатого життя: двоповерхову квартиру в центрі Харкова, елітну автівку, одяг і аксесуари відомих брендів. Тільки одна колекція його книг коштує близько двох мільйонів гривень.

– Якщо продати мою бібліотеку, можна купити Porsche, але я ніколи не проміняю книжки на автівку, – пояснює під час ефіру свій світогляд Віктор Круглов.

Фото: nv.ua

Під час зйомок передачі багач перетворився на безхатченка і відчув усі «принади» життя бідняка в Полтаві. Саме туди знімальна група закинула харківського бізнесмена. Як вишенька на торті – легенда, яку придумали для героя телевізійники. Чоловік мав усім розповідати, що народився й виріс у Білій Церкві, родини не має, тривалий час працював заступником керівника нафтобази під Києвом. А потім його підставили. Суд, три роки позбавлення волі з конфіскацією майна. І от нещодавно за зразкову поведінку вийшов з тюрми. Грошей у нього немає, житла також, у Полтаву приїхав шукати щастя.

– Легенду мені розповіли в останню мить, і, чесно кажучи, нею я був шокований. Розповідати її незнайомим людям виявилося для мене найскладнішим під час зйомок, – поділився в ексклюзивному інтерв’ю «СК» бізнесмен.

Новий стиль

За правилами проекту герой шоу на дві доби залишається без грошей, гаджетів, охорони, помічників, автівки тощо. Натомість він отримує старий уживаний одяг, примітивний телефон, пляшку води й талони на проїзд у громадському транспорті. У разі надзвичайної ситуації учасник експерименту може скористатися спеціальними конвертами – з адресою проплаченого хостелу та з адресою гарантованої роботи. Але тоді доведеться на камеру сказати: «Я невдаха».

Телевізійники довго вели перемовини з харківським бізнесменом. Пан Круглов був не проти зйомок, але ніяк не міг викроїти вільний час у своєму щільному графіку.

– Зйомки – це три доби, коли ти без зв’язку і не можеш вирішувати свої поточні питання. Участь у проекті запропонували знайомі журналісти з ICTV, десь на слабо взяли. На кшталт: «Піднімався на Кіліманджаро, а кілька днів у незнайомому місті не протримаєшся?» – згадує бізнесмен.
Та вирішальним аргументом, за словами Віктора Круглова, стала мета програми, яку озвучили телевізійники, – довести, що коли твориш добро, то воно повертається сторицею.

Зйомки програми проходили в лютому, саме в пік морозів. Герою програми видали поношений светр, штани, дублянку, чоботи та шапку. У «новому» вбранні навряд чи хтось навіть і зі знайомих упізнав би видавця.

– Одяг мене вразив не менше від легенди, – сміється учасник проекту. – Ускладнював ситуацію страшенний мороз. У мене все замерзало – руки, вуха, ноги. Уночі щоки палали.

Добрі люди

Першою на шляху харків’янина трапилася дівчина Лілія, яка добре поставилася до незнайомого чоловіка. Її навіть кримінальна легенда не налякала. «Нічого страшного, що сиділи, це ж не вирок на все життя. У мене чоловік також...» – заспокоювала чоловіка нова знайома. Дівчина дала переодягненому багачу 10 гривень «на пиріжки».

– Я бачив, що Лілія – небагата людини, що ці гроші в неї не зайві. У цієї дівчини була мрія – купити нові чоботи, бо старі були з дірками на підошві. Але вона мені все одно допомогла, – каже пан Віктор.

Перші 100 гривень харків’янин заробив розумом, точніше, вмінням швидко рахувати – вгадав дату народження продавчині з ринку. Потім телевізійники запитали жінку про її бажання, і чи то холод на неї так вплинув, що вона відповіла: «Зараз би шубу або в теплі краї».

Інші зароблені гроші вже не були такими «легкими». Віктору Круглову довелося торгувати на базарі, купати та чепурити тварин, мити підлогу, працювати на шиномонтажці тощо. І на кожному новому місці роботи платили смішні гроші.

– Я був дуже вражений на шиномонтажці – робота важка, а оплачується низько, – згадує харків’янин. – І, до речі, я зрозумів ціну грошам, у перший день мені пропонували багато різної роботи, але оплата була такою низькою, що я відмовлявся. Треба було постаратися, щоб заробити 20–30 гривень. Укотре переконався, що інтелектом можна набагато більше заробити, ніж фізичною працею. Тому дітям кажу, що обов’язково потрібно навчатися. Усю брудну й важку роботу мають виконувати роботи та інші механізми, а людина повинна займатися інтелектуальною працею. Думаю, років через 20 ми до цього і прийдемо.

Сувора реальність

Замість своїх розкішних харківських апартаментів у Полтаві довелося ночувати в хостелі, бо на більш комфортні умови в перший день не заробив. Кімната нагадувала плацкарт у потягу – маленька й багато людей (і жінки, і чоловіки). І тут не обійшлося без добрих людей. Сусідка дала новому постояльцю 30 гривень, бо в того не було грошей на рушник.

– Я від цих грошей не збіднію і не збагатію. А що таке безвихідь – добре знаю, я переселенка з Луганська. Колись мені також допомагали добрі люди, – пояснила свій вчинок пані.

– Я зароблю та обов’язково віддам, – запевнив жіночку Віктор, він був відверто розгублений і не очікував цих грошей.

За словами героя випуску, багато моментів залишилося поза кадром. Частіше за все допомагали небагаті люди, а більш заможні часто ігнорували його. Були й неприємні ситуації – так, бізнесмен натрапив на шахраїв. Але було багато й комічних ситуацій.

– Мені навіть одружитися пропонували, – з посмішкою згадує харків’янин. – Були і пропозиції безкоштовно попрацювати в церкві. Також хотів взяти кредит для відкриття власної справи, але для цього часу не вистачило. Дуже важко було перші два дні, на третій у мене був уже чіткий план, що і як робити. Також не показали, як я знайшов доступ до Інтернету й зареєструвався на місцевих ресурсах з пошуку роботи. Однак там зазначав свої реальні здібності, пропозиції з працевлаштування приходять і до сьогодні – і в «Укргазвидобування» запрошують, і навіть директором нафтобази. Тож без роботи вже точно не залишуся.

Під час зйомок зіткнувся харківський мільйонер також із суворими реаліями громадського транспорту: чоловіка обікрали в тролейбусі, і в нього не вистачило коштів, щоб розрахуватися за ночівлю в хостелі.

– На другий день я заробив майже 400 гривень і був такий щасливий, перебував в ейфорії, що навіть не помітив, коли в мене ці гроші в тролейбусі поцупили. Для мене це було дуже велике розчарування, – зізнається пан Віктор.

Але на вулиці чоловік не залишився, власниця хостелу пішла назустріч постояльцю і запропонувала йому відпрацювати нічліг – видавець чистив вентиляцію в туалеті.

Читайте також: Бебі-бокси для новонароджених: що входить у набір

Із бідняка – у чарівники

В останній (третій) день проекту знову відбулося перевтілення – з бідняка на доброго чарівника. Круглов повернувся до свого звичного життя та не забув про добрих людей, які траплялися на його шляху в Полтаві. Харківський бізнесмен не залишився у боргу і після завершення телевізійних випробувань віддячив усім тим, хто йому допоміг. Наприклад, дівчині, що дала «на пиріжки», оновив гардероб у дорогому магазині, подарував швейну машинку, а її дітям – розвиваючі набори власного виробництва.

Була здійснена і мрія продавчині з ринку – шуба та сертифікат на подорож до Єгипту. Сказати, що люди були вражені й розчулені, – це нічого не сказати. Вони навіть Віктора не відразу впізнали.

Не забув бізнесмен і про добру сусідку в хостелі. Подарував їй ті речі, про які вона мріяла, – хлібопічку та мультиварку. Та найзаповітнішим бажанням жінки було проведення водопостачання та водовідведення до маленького будинку, в якому наразі живуть її старенька мати та діти. Віктор розповів «СК», що це бажання зараз саме в процесі виконання.

– Цей проект змінив і моє сприйняття світу. Якщо до цього я думав, що ті, хто просить гроші на вулиці, – шахраї, то тепер я розумію: ситуації можуть бути різними, – зазначає видавець.

Читайте також: Харківському «Металісту 1925» — два роки. Тест про історію «жовто-синіх»

 

Матерiaли по темі

Автор: Юлія Шматченко