Зарплата зростає, а з нею і «комуналка». Що змінилося для українців з 1 січня

Зарплата зростає, а з нею і «комуналка». Що змінилося для українців з 1 січня

Цього року в Україні зростуть мінімальна зарплата і пенсії, проте збільшуються також податки, дорожчає «комуналка», а субсидій дадуть менше. «СК» зробив традиційний огляд новацій, що набули чинності з 1 січня 2021 року.

Прожитковий мінімум зросте

Головне джерело фінансових змін для українців – Державний бюджет. 1 січня набув чинності кошторис на 2021 рік, який Верховна Рада ухвалила в останній пленарний тиждень 2020-го.

З нового року розмір прожиткового мінімуму становить 2 189 гривень (загальний показник), з 1 липня передбачене збільшення до 2 294 гривень, з 1 грудня – до 2 393 гривень.

Також заплановане зростання мінімуму для основних соціальних і демографічних груп. Зокрема, для дітей віком до шести років сума з 1 січня становить 1 921 гривню, з 1 липня – 2 013 гривень, з 1 грудня – 2 100 гривень.

Для дітей віком від 6 до 18 років розмір такого мінімуму вищий: 2 395 гривень – з першого дня нового року, 2 510 гривень – з 1 липня та 2 618 гривень – з 1 грудня.

Для працездатних осіб мінімум становить 2 270 гривень з 1 січня, 2 379 гривень – з 1 липня, 2 481 гривню – з 1 грудня. Для непрацездатних – 1 769 гривень з 1 січня, 1 854 гривні з 1 липня і 1 934 гривні з 1 грудня.

Крім перерахованих, у держбюджеті-2021 є особливі прожиткові мінімуми для розрахунку окладів суддів (2 102 гривні), прокурорів окружної прокуратури (1 600 гривень) та працівників інших органів, оплата яких регулюється спецзаконами (2 102 гривні).

Читайте також: Що принесе нам Білий Металевий Бик

Мінімальна зарплата – 6 000

Бюджет-2021 передбачає два підвищення мінімальної зарплати: до 6 000 гривень – з 1 січня та до 6 500 тисяч гривень – з 1 грудня. Для порівняння: з січня до вересня 2020 року її розмір становив 4 723 гривні, а з вересня збільшився до 5 000 гривень.

Ініціатором підвищення мінімальних зарплат у 2021 році був Президент Володимир Зеленський. На початку серпня він подав відповідний законопроєкт як невідкладний, а наприкінці того ж місяця парламент його ухвалив.

Експерти називали таке рішення популістським та ризикованим для економіки. Вони попереджали, що збільшення мінімальних зарплат, не підтримане високим рівнем продуктивності, може призвести до зростання цін.

Представники бізнесу скаржилися на зростання податкового тягаря в умовах коронакризи. У Мінфіні ж переконували: бізнес, який платить офіційну зарплату, що набагато вища за мінімальну, ніяких змін не відчує.

Зрештою, Мінфін, за порадою МВФ, переніс друге підвищення «мінімалки» з липня на грудень.

Податки для ФОПів зросли

Податки для фізичних осіб – підприємців з 1 січня зросли. Це також пов’язано зі збільшенням мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму.

Єдиний соціальний внесок для ФОПів з початку 2021 року зріс із 1 100 гривень до 1 320 гривень на місяць, з грудня – до 1 430 гривень.

Щоправда, ухвалені Верховною Радою за пропозицією Президента закони про підтримку бізнесу під час локдауну передбачають податкові канікули для ФОПів першої групи з грудня 2020 року по травень 2021 року.

Це означає, що у 2021 році вони зможуть зекономити 6 600 гривень на сплаті ЄСВ і 1 094,5 гривні на сплаті єдиного податку.

Крім того, з нового року для ФОПів установлять нові ліміти щодо обсягів доходу: перша група – 167 розмірів мінімальної зарплати (1,002 мільйона гривень), друга група – 834 розміри мінімальної зарплати (5,004 мільйона гривень), третя група – 1 167 розмірів мінімальної зарплати (7,002 мільйона гривень).

Також з 1 січня підприємцям можна буде вести облік на вибір: в електронному чи паперовому вигляді.

Інші податки

Ставка податку на доходи фізосіб, як і раніше, становитиме 18 %.

Крім того, із зарплати так само вираховуватимуть 1,5 % військового збору, а роботодавець буде зобов’язаний платити 22 % єдиного соціального внеску з фонду зарплати працівника у Пенсійний фонд.

А от податок на нерухомість, у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати, зросте, але становитиме не більше 90 гривень за квадратний метр (1,5 % від «мінімалки»). Точний розмір податку встановлюють сільські, селищні, міські ради.

Пенсійний збір при купівлі житла скасовується

Із 1 січня почала діяти норма, за якою при купівлі житла не сплачується пенсійний збір. Ще у вересні 2020 року уряд визначив порядок звільнення від сплати пенсійного збору українців, які вперше купують житло або перебувають у черзі на його отримання (1 % від вартості будинку або квартири).

Закон і раніше передбачав звільнення від сплати такого збору, проте ця норма не працювала: не було зрозуміло, як довести державним органам, що покупець раніше не купував нерухомість.

Нотаріуси часто відмовлялися оформляти договір купівлі-продажу без сплати збору. Українці могли повернути такий збір лише через суд.

У Кабміні запевняють, що правову колізію вирішили. Аби підтвердити право не сплачувати збір, потрібно надати заяву про те, що особа не набувала права власності на житло, і дані з Держреєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують відсутність прав власності на житло та невикористання чеків для приватизації.

Для тих, хто стоїть у черзі на житло, право не платити збір можна підтвердити документом від органу, що веде такий облік.

А найголовніша зміна полягає в тому, що тепер засвідчити договір купівлі-продажу в нотаріуса можна без документального підтвердження сплати збору, як це вимагалося раніше.

Для тих, хто сплатив збір, закон зворотної сили не має – повернути кошти можна тільки через суд.

Для цього варто звернутися до територіального управління Пенсійного фонду із заявою про помилково сплачені кошти. За наявності квитанції це можна зробити і через роки після придбання квартири чи будинку.

Крім того, з’явилися юридичні сервіси, зокрема телеграм-боти, за допомогою яких це можна зробити без походу до суду. Це може коштувати до 20 % сплаченої в Пенсійний фонд суми. Проте варто бути обережними і не надавати зазначені вище документи неперевіреним посередникам.

Читайте також: Як на Харківщині півсторіччя тому до зустрічі Нового року готувалися

Касові апарати не для всіх

Як відомо, з 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження РРО без розширення сфери їх застосування.

Передбачалося, що із січня 2021 року РРО стануть обов’язковими для певних видів діяльності другої-четвертої груп ФОПів, а з квітня – для всіх платників єдиного податку другої-четвертої груп.

Однак у плани влади втрутилася коронакриза. Оскільки локдаун навесні боляче вдарив по малому бізнесу, а ФОПи вийшли на вулиці з протестами, у Верховній Раді після трьох голосувань вирішили відтермінувати  фіскалізацію на рік.

Таким чином, до 1 січня 2022 року РРО скасували для всіх, окрім тих, хто надає платні послуги у сфері охорони здоров’я, продає ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та каміння, ФОПів другої-четвертої груп, чий дохід перевищує 220 мінімальних зарплат (1,32 мільйона гривень).

П’ять етапів підвищення пенсії

Рішення про 6 500 гривень мінімальної зарплати з грудня, а не з липня, вплине і на Пенсійний фонд: через зменшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ фінансування фонду урізали на 8,5 мільярда гривень.

Попри дефіцит фонду майже у 200 мільярдів гривень, уряд не відмовився від поетапного підвищення пенсій протягом року.

Із 1 січня пенсії зростуть з 2 100 до 2 400 гривень завдяки підвищенню «мінімалки» до 6 000 гривень. Це підвищення охопить тих, кому більше 65 років і чий стаж сягає 30 років для чоловіків і 25 років – для жінок.

З 1 березня запланована індексація пенсій (на 11 %), а з квітня – автоматичний перерахунок працюючим пенсіонерам з урахуванням розміру зарплати і набутого стажу.

З липня будуть доплачувати по 400 гривень пенсіонерам віком від 75 до 80 років. У разі наявності 20/25 років стажу вони отримуватимуть не менше 2 500 гривень.

Крім того, українці віком старше 80 років отримуватимуть доплату 600 гривень, а розмір їх мінімальної пенсії становитиме 2 600 гривень.

У грудні також на 80 гривень зросте мінімальна пенсія – українці отримуватимуть не менше 1 934 гривні.

Субсидії на півмільярда менше

У 2021 році на виплати вразливим групам (людям з інвалідністю, багатодітним сім’ям та малозабезпеченим родинам) планують спрямувати 67,46 мільярда гривень (на 10 % більше, ніж у 2020-му).

Зокрема, інвалідам дитинства першої групи платитимуть удвічі більше: з 1 641,75 до 3 283,5 гривні зростуть виплати для підгрупи А, з 1 094,5 до 2 189 гривень – для підгрупи Б.

А от субсидії зменшать на півмільярда: у державній скарбниці на це передбачено 36,6 мільярда гривень.

Серед причин зменшення видатків в уряді називають зростання доходів (мінімальної зарплати) та відносно теплі зими в останні роки. Як наслідок, субсидій на оплату газу та опалення потрібно менше.

У неопалювальний сезон компенсацію на оплату послуг ЖКГ щомісяця отримували близько 3 мільйонів сімей.

Але є й позитивні новини. У новому році субсидію зможуть отримувати домогосподарства, члени родини яких офіційно працюють за кордоном або перебувають за межами України в період догляду за дитиною до трьох років.

Новації в мікрокредитах

Під час коронакризи збільшився попит на мікрокредити, тому у вересні парламент ухвалив закон, який має покращити якість системи кредитних історій фізичних осіб та урегулювати цю сферу.

Від 1 січня 2021 року, коли закон набуває чинності, кредитні договори на термін до місяця та на суму, яка не перевищує розмір однієї мінімальної зарплати (до 6 000 гривень), відноситимуть до споживчих кредитів.

Максимальний розмір штрафу за порушення кредитного договору не повинен перевищувати подвійної суми, яку споживач отримує за договором. Тобто при отриманні 1 000 гривень можна нарахувати не більше 2 000 гривень пені.

Також забороняється погіршувати умови кредитування: підвищувати процентну ставку за кредитом та змінювати порядок її обчислення.

Крім того, обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит буде згода клієнта на доступ до інформації про його кредитну історію, надання права на її збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій.

Якщо особа не надає такої згоди, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору.

А ще кредитодавці муситимуть безплатно передавати інформацію про всі споживчі кредити хоча б до одного бюро кредитних історій, яке є у відповідному реєстрі.

Таким чином закон обмежує можливість позичальника отримувати безмежну кількість швидких кредитів та захищає фінустанови від збільшення проблемної заборгованості.

Ринок газу в дії

Разом з підвищенням мінімальної зарплати та пенсій дорожчає й «комуналка». Зросли ціни на тепло, газ і його постачання. Також змінилася система оплати електроенергії.

Із 1 січня 2021 року 1 кубометр газу обійдеться мешканцям Харкова та області на 12–14 % дорожче.

Річ у тому, що з 1 серпня 2020 року запрацював ринок газу для населення. Споживач отримав право обирати постачальника залежно від ціни та сервісу. Перегляд тарифу на газ відбувається наприкінці кожного місяця, тому ціни на січень 2021 року постачальники оголосили наприкінці грудня 2020-го.

Так, найнижчу ціну на блакитне паливо в Україні пропонує компанія «Газ АП»: 6,99 гривні за кубометр. Це на 66 копійок більше за грудневий показник. Лише на 6 копійок вища пропозиція компанії «Megawatt». За кубометр палива в січні постачальник просить 7,05 гривні. Це на 1,1 гривні більше порівняно з груднем. Далі йде «Агросинтез Трейдінг», який виставив ціну в 7,08 гривні за кубометр (у грудні ціна була 5,95 гривні). «Енергетичні ресурси України» пропонують газ по 7,11 гривні за кубометр. Ціна «Асканія Енерджи» – 7,20 гривні за кубометр. Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» пропонує паливо в січні по 7,22 гривні за кубометр. Це на 89 копійок більше, аніж у грудні.

Деякі компанії пропонують по декілька тарифних планів, серед яких річний виходить найдешевший у розрахунку на місяць.

Окрема історія з облгазами. Для них ціну затверджує НКРЕКП. Наприкінці грудня 2020-го комісія затвердила тарифи на розподіл газу з 1 січня 2021 року для 22 облгазів. У 20 з них ціни зросли і складають від 7,39 до 10,8 гривні за кубометр. Так, ціна газу від ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» зросла до  9,9 гривні за кубометр. Подорожчання склало 12 %.

У розрахунку тарифів урахували необхідність компенсації недоотриманої тарифної виручки облгазів за 2015–2019 роки, а також компенсацію їм витрат, пов’язаних з різницею в цінах при закупівлі у 2015–2019 роках газу для виробничих потреб.

Актуальні ціни на газ можна уточнити на підприємствах-постачальниках, яких в Україні налічується 55, або на порталі gazpravda.com.ua.

Нагадаємо, за доставку газу споживачі сплачують облгазам напряму окремою платіжкою. Тариф на транспортування встановлює НКРЕКП для кожного регіону окремо, і з 1 січня вони зросли загалом до 40 %.

Найвищі тарифи встановлені для компаній «Газовик» та «Спектргаз» (34 гривні за метр кубічний), які обслуговують споживачів Вінницької та Луганської областей. А найнижчі – у «Харківміськгазу» (0,45 гривні за кубометр), «Кременчукгазу» (0,51 гривні за кубометр) та «Криворіжгазу» (0,66 гривні за кубометр).

Дорогі гігакалорії

Тарифи на тепло також підвищилися по всій Україні. З 1 січня 2021 року тепло подорожчало від 5,5 % до майже 50 % залежно від регіону. НКРЕКП переглянула тарифи на виробництво теплової енергії для населення та підвищила їх для 23 ТЕЦ.

Найменше підвищили ціни на тепло для Дніпровської ТЕЦ – на 5,5 %, а найбільше – на 49,7 % для компанії «Євро-реконструкція», яка обслуговує лівий берег Києва. Про це повідомила пресслужба НКРЕКП.

Також серед підприємств, яким найбільше підвищили тарифи, – Новороздільська та Новояворівська ТЕЦ, що належать компанії «Нафтогаз Тепло». Там тарифи підняли на 37,1 % та 34,1 % відповідно.

Після підвищення середньозважений тариф для постачання тепла населенню для 23 компаній становить 1121,71 грн/Гкал. Найвищим тариф виявився у Сєверодонецької ТЕЦ – 1471,54 грн/Гкал, а найнижчий – 653,99 грн/Гкал у ТЕЦ-2 Есхар у Харківській області.

Електроенергія: пільговий тариф скасовано

Кабмін скасував пільговий тариф на електроенергію та встановив з 1 січня 2021 року фіксовану ціну для побутових споживачів. Якщо раніше за електрику платили 90 коп/кВт.год за перші 100 кВт.год та 1,68 гривні за решту обсягу місячного споживання, то тепер ціна єдина – 1,68 грн/кВт.год.

Таке рішення одноголосно прийняли на засіданні 28 грудня з переданням документа на доопрацювання в секретаріат.

За словами т. в. о. глави Міненерго Юрія Вітренка, навіть після такого підвищення тарифи на електроенергію будуть нижчими за ринкові приблизно удвічі. До того ж учасники ринку («Енергоатом» і «Укргідроенерго») продовжуватимуть компенсувати за свій рахунок різницю між соціальним тарифом для населення і ринковою вартістю електроенергії. Це так званий Механізм ПСО (покладення спецобов’язків на учасників ринку). Цією ж постановою дію механізму продовжили до 31 березня 2021 року.

У Міненерго пояснюють, що зміни дозволять забезпечити фінансову стабілізацію ринку електричної енергії за січень – березень 2021 року і стійку роботу енергетичних підприємств, на яких покладено спеціальні обов’язки щодо забезпечення громадських інтересів (НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», НЕК «Укренерго»).

За словами Вітренка, рішення є тимчасовим, а Міненерго разом з Нацкомісією з тарифів напрацьовує новий варіант ПСО.

Оскільки витрати на електрику складають 50 % виробництва і постачання води, то тариф на неї також зріс. У середньому із січня тарифи на воду підвищилися на 10–15 %.

Автор: Тамара Кіч