Як органічне підприємство з Нової Водолаги намагається закріпитися на ринку ЄС

03.09.2018 15:48 Україна — ЄС
Фото: pilatesintegrado.com.br Фото: pilatesintegrado.com.br
З кожним роком в Україні набирає популярності органічне виробництво. Таким видом бізнесу займається і одне з підприємств Нововодолазького району, яке через трейдерів поставляє малину на ринки ЄС. Про специфіку і труднощі «натуральної» справи – в матеріалі «СК».

У селі Старовірівка Нововодолазького району на 50 гектарах землі розгорнулося господарство «Сила Природи», яке було створено в 2014 році. За словами директора цього підприємства Олени Пруднікової, вирощувати саме органічні овочі та фрукти вона спершу вирішила винятково для власних потреб.

– Щоб окупити зарплати охоронця і агронома, вирішила трішки посадити і для продажу на наших ринках, утім особливих дивідендів це не принесло. Моє бажання харчуватися органічною продукцією далося мені в копійчину, а саме у 2 тисячі доларів. Я подумала, що дорого себе так годувати і в такому мінусі залишатися. Потрібно щось робити, – розповідає Олена Пруднікова.

У тому ж 2014 році Олена відвідала семінар «Експорт органічної продукції за кордон» у Києві, куди з’їхалося дуже багато зарубіжних компаній. Жінка там побачила жваву зацікавленість іноземців українською продукцією і вирішила спробувати вирощувати органіку на експорт в ЄС. На семінарі вона познайомилася з киянами-трейдерами, які шукали виробників малини, щоб її далі продавати в Польщу. Там ягоду збувають як сировину для виготовлення соку, варення тощо. Олена з киянами обговорила всі деталі і уклала договір.

Після того як Олена Пруднікова знайшла партнерів, у 2015 році підприємство пройшло потрібну сертифікацію.

– Якщо у тебе земля цілина, вона ніким не використовувалася і на це є відповідні документи, то «Органік Стандарт» (перший національний сертифікаційний орган у галузі органічної сертифікації в Україні. – Авт.) дає тобі сертифікат через півроку. У нас стояв старий сад, занедбаний, ми мали відповідні документи, і тому через шість місяців у нас були землі, придатні для органічного вирощування. Цей сертифікат європейський, але дійсний по всьому світу, – розповідає Олена Пруднікова.

Малиновий бум

Підприємство вирощувало 15 видів овочів (огірки, помідори тощо), але зараз сконцентрувалися тільки на трьох видах ягід – полуниця, ожина і малина. Останню з ягід «Сила Природи» через трейдера і поставляє в Польщу, але, за словами директора підприємства, все пішло не так, як вона розраховувала.

– Є різні ринки органіки – замороженої продукції та свіжої. Ми на експорт виходимо тільки із замороженою, яка як мінімум у два рази дешевша, але за собівартістю в два рази дорожча, ніж свіжа. Коли ти її заморожуєш, то додатково витрачаєшся, хоча на свіжу малину ціна може бути 20 євро, а на заморожену – 10. І ми це не врахували, думаючи, що органічна малина в будь-якому вигляді коштує 25–30 євро за кілограм. Розраховували, що з кожного кілограма отримуватимемо по 3– 4 євро, але фактично це виявилося не так, далеко не так, – каже директор «Сили Природи».

Зараз нововодолажці продають малину за 1,1 євро при собівартості в 1,2. Такі низькі ціни обумовлені малиновим бумом у Європі.

– Зараз у Старому світі надлишок малини, особливо в Сербії та Польщі. Їм ягоду кудись треба дівати, і вони продають її нижче за собівартість, тому ціна на неї на ринку дуже низька. Ніхто не може знати, хто і коли яку ягоду насадить. Якийсь період не було малини – і тут на тобі. Щось подібне раніше було з чорною смородиною, доходило до того, що її навіть невигідно було збирати. А ось зараз бум з малиною, – розповідає Олена Пруднікова.

На її підприємство з пропозиціями виходили не тільки щодо малини, але й щодо інших ягід, утім, ситуація там теж не краща. Наприклад, з пані Оленою зв’язувалася німкеня, яка хотіла у неї купити ожину за 1,2 євро, хоча собівартість її близько 2,2 євро (плюс саме заморожування і транспортування, а зараз вони продають свіжу, яку заморожують уже поляки). Третя ягода, яку вирощує це підприємство, – полуниця – найстабільніша.

– Серед всієї нашої продукції найбільший попит на полуницю. На неї ціна нормальна, але вона не космічно висока. Утім, полуницю на експорт не відправляємо, оскільки з такими країнами, як Франція, Іспанія, Італія, конкурувати дуже складно – у них багато сонячних днів, і вони дають дуже великі врожаї, з лишком забезпечуючи полуницею Європу, – каже фермерка.

Виходити власною маркою

Зараз Олена Пруднікова шукає можливість виходити на ринок ЄС без посередника.

– У лютому цього року я була в німецькому Нюрнберзі на найбільшій біовиставці у світі «BIOFACH». Там взяла контакти близько 50 людей, яким після приїзду додому почала висилати свої пропозиції. Зі мною зв’язалися кілька чоловік, але ціну пропонували вкрай малу. Дуже тяжко знайти покупця, оскільки одні не хочуть зв’язуватися з новим постачальником, інші – пропонують дуже мало, – розповідає жінка.

У «Силі Природи» думають і про інші варіанти, як зробити свій бізнес прибутковим на європейському ринку. У підприємстві хочуть вийти на свіжий ринок, щоб літаком поставляти свіжу малину. Також розглядають варіант переробки – робити якісь смачні бутильовані соки, але для цього потрібен міні-завод, а відповідно й інвестиції.

– Якщо компанії вдасться вийти на ринок ЄС не як сировини, а власною маркою, соком наприклад, то одним існуючим сертифікатом тут вже не обмежишся. У такому випадку нам знадобиться ще, зокрема, GlobalGAP. Узагалі, в першу чергу сертифікація стосується гігієни, – підкреслює директор нововодолазького підприємства. – Наприклад, якщо GlobalGAP дізнаються, що твої збирачі ягід не мили руки з милом і не обробили їх антисептиком, у тебе заберуть сертифікат. Також у тебе повинно стояти багато мийок, висіти інструкція, як мити руки, і мають всюди бути антисептики. Суворо забороняється, щоб немитими руками хтось щось робив. І це перевіряється. Таких умов багато. Наприклад, ще експерти можуть вимагати договір з утилізації лампочок або батарейок. Якщо у тебе цього немає, то сертифікат ти не отримаєш. В основному їх вимоги стосуються збереження екології та підтримки чистоти і гігієни.

Великі штрафи за псевдоорганіку

За даними міжнародного незалежного Науково-дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL), станом на початок 2017 року Україна займала 20 місце у світі та 11-те в Європі за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. Також, за інформацією цього НДІ, у 2016 році в Україні нараховувалось 294 органічні господарства.

Як каже Олена Пруднікова, з кожним роком в Україні з’являється все більше гравців у цій сфері, в якій, за її підрахунками, наразі налічується близько 700 господарств. Фермерка розповідає, що раніше було багато підробок органічної продукції, але зараз, коли прийняли Закон України № 5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», їх стане менше. Цей закон посприяє адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

– До цього моменту будь-хто міг на своїй торговій марці наклеїти «еко», «біо», «органік», і якщо твоя наклейка не відповідала дійсності, тобі за це нічого не було. А зараз, з прийняттям закону, ти потрапиш під великі штрафи, – каже Олена Пруднікова. – Для внутрішнього ринку це великий ривок від підробки до справжньої органіки.


Матеріал публікується у рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Читайте також: Космічну систему безпеки продуктів запровадили в Харківській області

Автор: Олександр Гаркавець