Соняшник замість буряків: як потепління впливає на Харківщину
Вчені фіксують зсув погодних умов, прогнозують у Харківській області зміну структури посівних площ та порівнюють теперішній агроклімат регіону з одеським 25 років тому.
Про те, як зміни клімату чинять кардинальний вплив на господарство регіону, кореспондент «Слобідського краю» поговорив з доктором географічних наук, професором Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Надією Максименко.
Останні роки сільгоспвиробникам доводиться пристосовуватися до нових незвичних умов. Але природа не перестає приносити сюрпризи. Наприклад, за агрометеорологічними дослідженнями, що ведуться понад сто років, минулий 2024 рік став унікальним. Через дуже пізні заморозки зазнали втрат озимі та ярові посіви. А потім прийшла атмосферна та ґрунтова посуха, коли на більшості території області не було дощів упродовж майже трьох місяців. Вчені попереджають, що зміни клімату вже змінили характер рослинництва в Харківській області.
Такі посухи, як була минулого літа, можуть стати систематичними. Дослідники говорять, що тенденція по температурних прогнозах, яку спостерігають останні два десятиліття, невтішна.
«Літнє вторгнення тропічного повітря, через яке була посуха минулого року, таке ж потужне, як арктичне. Тропічна повітряна маса суха, розігріта. Чим більша в неї потужність, тим довше вона залишається», — зазначає вчена.
Тож на Харківщині збільшився теплий період, і від цього може змінитися структура посівних площ.
«Якщо раніше в північній частині області можна було вирощувати пшеницю, картоплю, буряки, то зараз на полях усе частіше (й не тільки через те, що це економічно вигідно) більш теплолюбні культури — соняшник, кукурудза», — зауважує Надія Максименко.
Вчені провели дослідження, які показали, що за останні 25 років сума активних температур (показник, що використовується для оцінки росту і розвитку рослин і комах упродовж їх розвитку) стала в Харківській області дорівнювати тій, яка була в Одеській.
«Тобто культури садові в нас спокійно вирощуються. Збирають виноград. Волоський горіх став традиційною культурою, він є майже в усіх дворах, а 25 років тому це була рідкість, тому що вони не визрівали. Таким чином може змінюватись господарська діяльність на користь більш теплолюбних культур», — робить висновок вчена.
Про причини погодних аномалій, які спостерігаються на Харківщині, читайте в матеріалі «Слобідського краю».
Читайте також:
Чим здивує червень на Харківщині: що кажуть синоптики