На Харківщині – страх осуду. Чому рідні загиблих воїнів АТО ховають свій сум
– Сама тема дуже непроста. Смерть – це те, від чого люди намагаються дистанціюватися, – розповідає координатор кризової психологічної служби Ольга Ладія Щербакова.
Психологи наголошують, що втрата близької людини – це не факт, а процес тривалий і болісний. Він може тягтися від декількох місяців до років. Люди випадають із соціуму, надовго замикаються у своєму горі. Патологічне проживання горя – це коли людина застрягає на одній зі стадій і не може з цією ситуацією впоратися самостійно. Є певні почуття, які горе піднімає, – образа, прикрість, біль тощо.
Читайте також: Життя після смерті, або Через що проходять близькі загиблих воїнів АТО (ФОТО)
Утрата близької людини на війні відрізняється від утрати у звичайному житті. Родині загиблого складно знайти винних, агресія накопичується, і без допомоги фахівця почуття вини може спрямовуватись як на оточення, так і на себе. Сім’ї розпадаються, хтось починає шукати порятунку в алкоголі.
На Харківщині – страх осуду
На Харківщині процес горювання в деяких родин загиблих бійців ускладнюється ще й осудом з боку оточення. Позначається близьке сусідство з Росією. Сім’ям загиблих доводиться переживати не тільки свою втрату, а й те, як до цього поставиться суспільство, як сприймуть сусіди.
– Геть не всі жителі Харкова та області визначилися зі своєю ідентифікацією. Є люди, які загиблих українських військовослужбовців героями не вважають. Є моменти осуду. Тому сім’ї загиблих не можуть виявити своє горе повною мірою, бо не хочуть стикатися з таким осудом, – пояснює Ольга Ладія Щербакова.
Також психолог наголошує на тому, що не всі люди готові пустити у своє горе інших. Але це не означає, що їм допомога не потрібна. Оточення має це розуміти.
Для ефективної допомоги родинам загиблих бійців у Харкові створено Координаційний інформаційний центр ініціатив, до складу якого ввійшли волонтери, психологи, благодійні та правозахисні організації. Центр надає не тільки психологічну, а й правову та матеріальну допомогу. До роботи обіцяє долучитись і місцева влада.
Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" №29 від 12.03.2015