Ковідне «затишшя» і життя після реформи: яким видався рік для медиків Первомайщини

18.06.2021 12:17 COVID-19
ХОДА ХОДА

Як «відбивали» спалахи хвороби в громадах та що змінила в роботі місцевих лікарів медреформа за цей непростий рік – «Слобідський край» розпитав головного лікаря Первомайської ЦРЛ Івана Панаріна напередодні Дня медичного працівника, що відзначається 20 червня.

Обрали медицину

Останній рік для медиків Первомайщини видався нелегким. У квітні 2020-го лікарня почала співпрацювати з Національною службою здоров’я, що цілком змінило її роботу. Так, замість фіксованого річного обсягу коштів, який раніше отримував кожний медзаклад, нова модель передбачала, що НСЗУ закуповуватиме конкретні медичні послуги. Для цього лікарні мали стати спроможними – із сучасним обладнанням, необхідними фахівцями та кількісними показниками.

Нові вимоги поставили районну медицину перед вибором: або ж зовсім припинити своє існування, або ж максимально згуртувати всі можливості та вийти на новий рівень надання послуг. Саме останнім шляхом і пішли на Первомайщині.

– Ми розуміли, що маємо законтрактувати якнайбільшу кількість пакетів з Національною службою здоров’я, аби отримати належне фінансування. Для цього необхідна була відповідна матеріально-технічна база. Тоді ми звернулися до колишньої районної ради, міської ради по допомогу, – згадує головний лікар Первомайської ЦРЛ Іван Панарін.

Звернення медиків не лишилося без уваги. Питання постало доволі гостро. На початку минулого року Первомайський міський голова Микола Бакшеєв навіть провів голосування, в якому жителі міста могли обирати, на що конкретно витрачати гроші міського бюджету – на дорогу чи лікарню.

Жителі підтримали медицину. І депутати Первомайської міськради виділили близько 3 мільйонів гривень на обладнання для лікарні. Загалом, за словами головного лікаря Івана Панаріна, на підготовку лікарні до контрактування з НСЗУ
депутати міста та колишнього Первомайського району спрямували близько 6–7 мільйонів гривень.

– Ми придбали обладнання для реанімаційного відділення, артроскопічну стійку, відеогастрофіброскоп, бронхоскоп, ректороманоскоп, що дало можливість розширити спектр послуг, – перелічує головний лікар.

Після того, як нове обладнання запрацювало в лікарні, тут значно розширилися можливості діагностики. Приміром, тепер
медики можуть детально обстежувати та виявляти хвороби дихальних шляхів, травного тракту, тонкого і товстого кишечника.

– Коли ми закупляли це обладнання, ставили за мету, щоб пацієнт не їхав до Харкова за медичною послугою. Це, передусім, відстань у 100 кілометрів.

Також на місці ми могли дати можливість пройти такі обстеження безкоштовно. Ми розуміємо, що левова кількість наших
пацієнтів – це люди похилого віку, які найчастіше мають кілька хвороб, але бюджет яких обмежений, – додає Іван Панарін.

Читайте також: У Дергачівській лікарні відремонтують поліклінічне відділення

Низькі тарифи

Попри те, що після оновлення Первомайській лікарні вдалося законтрактувати з НСЗУ 17 пакетів (на початку вони
претендували на 11), ситуація з фінансуванням закладу на сьогодні лишається напруженою. У місяць лікарня заробляє близько 2,7 мільйона гривень, натомість на заробітну плату медиків необхідно 3,2 мільйона гривень.

– Зокрема, це пов’язано з доволі низькими тарифами, які встановлено НСЗУ. Приміром, прооперувати апендицит коштує
1000 гривень. Прийом у стоматолога – 12,50 гривні. Якщо порівняти з цінами, які мають місце на ринку медичних послуг, зрозуміло, що такі тарифи є занизькими та економічно необґрунтованими, – говорить Іван Панарін.

Лікар погоджується, що попередня модель фінансування медицини була неефективною, тому реформа галузі була необхідною. Але та ситуація, з якою медики зіткнулися сьогодні, свідчить, що лікарням доведеться скорочувати відділення. Цей процес уже частково відбувся у Первомайській ЦРЛ. Так, за останні кілька років кількість ліжок у Первомайській лікарні зменшилася з 360 до 125.

Фото: ХОДА

– Реформа повинна була статися. Ми прекрасно розуміли, що фінансування ліжок є неефективним, але з такими тарифами районній медицині не вижити. Такими темпами рано чи пізно всі потоки хворих змушені будуть перенаправлятися в обласні заклади, а на місцях лишиться тільки паліативна допомога, – додає лікар.

На сьогодні в Первомайській районній лікарні працює п’ять відділень: загальносоматичне (ввійшли неврологічне, терапевтичне, кардіологічне та педіатричне), загальнохірургічне (ввійшли травматологічне, хірургічне, урологічне), акушерськогінекологічне (пологове відділення та гінекологія), інфекційне і лабораторнополіклінічне. У лікарні обслуговуються жителі колишнього Первомайського району – Первомайської, Біляївської та Олексіївської громад.

Ковід і гідні зарплати

Ще одним випробуванням для первомайських медиків стала пандемія. Первомайська районна лікарня – одна з 19 медзакладів на
Харківщині, яка приймала хворих під час спалаху COVID-19.

Перший хворий на ковід тут з’явився в травні минулого року. Як й іншим лікарням, медзакладу довелося швидко призвичаюватися
до нових реалій. З «нуля» тут обладнали 12 кисневих точок, установили станцію генерації кисню. Придбали 76 концентраторів та два апарати ШВЛ (загалом їх у лікарні 10). Гроші отримували як з державного, так і з обласного бюджетів.

Фото: Первомайська міськрада

– Додатково ми закупили 50 балонів для кисню, бо в піковий період у нас ішло близько 160 балонів за добу. Також ми
отримали новий рентгенівський апарат, який допоміг точно діагностувати ковідну пневмонію, – зазначає очільник лікарні.

Загалом у лікарні вдалося розгорнути 116 ліжок для хворих на COVID-19. Проте у піковий період кількість хворих, яким
первомайські медики надавали допомогу, сягала й 150. Тут лікували пацієнтів не тільки з колишнього Первомайського району, але й і з Харкова, Луганської та Донецької областей і навіть із Росії. За рік тут пролікували 1284 хворих на коронавірус.

– Найтяжчим було забезпечити людей киснем. Ми не отримували поставки у вихідні та святкові дні, а того об’єму кисню, який нам доставляли у п’ятницю, було вже недостатньо на понеділок. Тому ми були в постійному пошуку кисню по всій області. Знаходили можливості, але це було найважчим. Тяжко дивитися, коли людина задихається, тому лишитися без кисню ми не могли, – згадує Іван Панарін.

Фото: Первомайська міськрада

Проте саме фінансування лікування хворих на коронавірус дало змогу лікарні заробляти та, відповідно, отримувати медикам
гідну зарплату. Незважаючи на те, що «ковідний» пакет склав тільки третину від усіх пролікованих пацієнтів у закладі за рік, саме він дав можливість заробити більше коштів, аніж усі інші 17 пакетів разом.

На сьогодні Первомайську лікарню виключили з переліку лікарень, що надають допомогу хворим на коронавірус. І, відповідно, проблеми з фінансуванням, які виникли в медзакладі на сьогодні, пов’язані також із цим.

Наразі керівництво вживає усіх заходів, аби зберегти колектив, хоча й змушене відправляти медиків у відпустки за свій рахунок.

– Ми розуміємо, що можна придбати будь-яку апаратуру в лікарню та лікувати суперсучасними технологіями, але, якщо не
буде професійних людей, які з повагою ставляться до хворих, з цього нічого не вийде, – додає лікар.

Готові «відбити» наступну хвилю

Незважаючи на всі труднощі, первомайські медики довели, що можуть «відбити» й наступну хвилю хвороби. До того ж у закладі є усе необхідне обладнання, а у вересні з’явиться ще й комп’ютерний томограф.

Відповідні кошти у розмірі 10 мільйонів гривень виділено урядом з Державного бюджету.

– Як показала практика, якщо медику платити достойну заробітну плату, його працездатність зростає в рази. Навіть якщо йдеться про костюми та захисні щитки, маски, в яких неможливо дихати нормально. Повірте, я сам працював у ковідному відділенні і знаю,
про що говорю. За цей період у нас ніхто не звільнився і не кинув пацієнтів напризволяще, – говорить Іван Панарін.

А поки медики впоралися з черговою хвилею коронавірусу, лікар каже, що у жителів області є час на вакцинацію, адже імунний прошарок населення – єдине, що може допомогти у боротьбі з цією хворобою.

– Це дуже серйозна хвороба, і, мабуть, ми будемо ще доволі довго боротися з нею. Аж поки в суспільстві не буде достатнього
імунного прошарку, – зазначає головний лікар. – Головною небезпекою ковіду є ускладнення. І сьогодні ми вже стикаємося з
низкою ускладнень: це серцевосудинні хвороби, хвороби нирок, головного мозку, часткова втрата пам’яті.