Гривня на підйомі: яким буде курс і ціни у 2020 році
Як би це парадоксально не звучало, але через ревальвацію (подорожчання) гривні держбюджет України недоотримав понад 51 мільярд гривень. За повідомленням Мінфіну, доходи загального фонду держбюджету в січні-листопаді 2019 року становили 93,9 % від запланованого показника – до бюджету не надійшло вже запланованих 51,46 мільярда гривень.
«Зміцнення гривні, нижчі ціни на природний газ, слабше зростання імпорту, падіння виробництва тютюнових виробів порівняно з показниками, врахованими в Державному бюджеті на 2019 рік, призвели до нижчих за розпис доходів загального фонду державного бюджету в січні-листопаді 2019 року», – наголосили у відомстві.
Стійка ревальвація
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявляв, що курс гривні є дуже сильним, через що страждають вітчизняні експортери, а поточна облікова ставка Національного банку є занадто високою.
Інфляція в Україні в листопаді 2019 року в річному вираженні становила 5,1 %, сповільнившись із 6,5 % місяцем раніше. Станом на 13 січня 2020 року, коли готувався цей матеріал, за курсом НБУ долар коштував 23,7 гривні. Тож за рік національна валюта зміцнилась до американського долара на 14,5 %.
Щодо прогнозів курсу на 2020 рік, то профільний міністр зазначив, що все залежатиме від розвитку економіки та ситуації на світових ринках.
– Курс – це відносна ціна української економіки до світової. Коли ця ціна змінюється через події або в світі, або в Україні, то має змінюватись і курс. Національний банк може вплинути на таку зміну тимчасово, трохи притримати курс або згладити коливання. Але жодний центральний банк, навіть у розвинених країнах, не має достатньо сили опиратись серйозним змінам курсу. Чи буде зміцнюватись курс наступного року? Скоріш за все, так. Але все залежить від розвитку економіки і ситуації на світових ринках, – зазначив на своїй сторінці в Фейсбуці Тимофій Милованов.
Крім того, у січні міністр заявив, що вперше за роки незалежності України у грудні на споживчому ринку спостерігалась дефляція – ціни знизились на 0,2 % (до цього у грудні фіксувалося лише зростання цін, зокрема найменше зростання становило 0,2 % у 2011–2012 роках). За даними Держстату, насамперед, подешевшали імпортні товари – фрукти, одяг і взуття, побутова техніка, фармацевтична продукція, паливо, мастила та автомобілі.
Водночас, за даними Головного управління статистики у Харківській області, індекс споживчих цін у листопаді 2019 року порівняно з попереднім місяцем становив 100 %, а з початку року – 104,9 %, тобто за перші десять місяців 2019-го ціни зросли на 4,9 % (по Україні цей показник складає 4,3 %). Проте повідомляється, що ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,4 %. Найбільше (на 5,9 % та 5,2 % відповідно) подешевшали м’ясо птиці та свинина, на 2,5–1,6 % знизилися ціни на цукор, фрукти, борошно пшеничне. На 1,5–0,4 % подешевшали рис, безалкогольні напої, яловичина, риба та продукти з риби.
Водночас на 5,7–2,8 % подорожчали крупи гречані, сало, овочі, яйця; на 1,4–0,2 % – сири тверді та кисломолочні, молоко, сметана, масло вершкове, хліб. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,4 %. Одяг і взуття подешевшали на 0,7 %.
За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергія Ніколайчука, стрімке зниження інфляції в 4 кварталі 2019 року до 4,1 % – нижньої межі цільового діапазону Національного банку України – стало сюрпризом для всіх аналітиків і експертів.
«Ще в жовтні мало хто вірив, включаючи НБУ, Уряд, МВФ і представників приватного сектора, що інфляція взагалі потрапить до цільового діапазону (прогноз інфляції на кінець року був тоді 7 %). Уже очевидно, що всі недооцінили міцність курсу гривні і його перенесення на ціни», – написав заступник міністра у своїй колонці на «Ліга.Фінанси».
Урядовець зазначив, що наразі портфельні вподобання економічних агентів змінились суттєво на користь гривні. Водночас він повідомив, що найближчим часом, швидше за все, у НБУ буде завдання підвищити інфляцію до прогнозованої.
Зацікавили інвесторів
А от директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський ревальвацію гривні пояснює плаваючим обмінним курсом і зацікавленістю з боку іноземних експертів.
– В Україні діє плаваючий обмінний курс. Це значить, якщо є певні ринкові сили, які штовхають курс у бік укріплення, він повинен укріплюватися. Було декілька чинників, які визначали посилення гривні. Серед головних – економіка України стає більш продуктивною. Найбільш виразно це було видно по агропромисловому сектору, кожен рік – це черговий рекорд урожаїв. І це не збіг якихось погодних умов, це результат того, що в цю галузь були значні інвестиції, – наголосив Володимир Лепушинський у студії телеканалу «Еспресо». – Україна в минулому була недостатньо доінвестованою. Порівняно з інвестиціями на душу населення ми пасемо задніх, але процес відкриття зовнішньому світу почався з державного сектора, тобто іноземні інвестори почали цікавитися нашим локальним ринком облігацій і почався приплив капіталу. Україна з участю іноземних інвесторів і Україна без участі іноземних інвесторів – це дві різні ситуації, відповідно і курс різний.
Читайте також: Які громади на Харківщині визнано привабливими для інвестора
Експерт зауважив, що дуже важливо, аби інфляція надалі була низькою і стабільною, щоб можна було планувати свою діяльність і заощадження на довгостроковий період. У такому разі, на думку Володимира Лепушинського, відсоткові ставки за кредитами будуть для економіки набагато нижчими.
Водночас експерт зазначив, що в короткостроковому вимірі є ті, хто дещо програв від ревальвації гривні. Щоб у майбутньому убезпечити свої валютні ризики, Володимир Лепушинський радить експортерам укладати форвардні контракти, тобто придбати «страховий поліс» на випадок подальшого посилення гривні.
Щодо втрат держбюджету через ревальвацію гривні, то представник НБУ зазначив, що ці мінуси короткострокові.
– За тими податками, які надходять з імпортних товарів, дійсно в гривні Уряд певні надходження втрачає. Водночас він економить на обслуговуванні державного боргу, більша частина якого все ще виражена в іноземній валюті. Крім того, у довгостроковій перспективі в України кращі шанси отримати інші рейтинги. Інвестори зазвичай дивляться на співвідношення боргу до ВВП, тобто боргове навантаження на економіку. І в нас це навантаження, наприклад, у 2015 році досягало 90 %. А за підсумками 2019-го цей показник – нижчий від 50 %. Це доволі серйозне зниження порогового навантаження, у тому числі й за рахунок ревальвації, оскільки борги у валюті переоцінилися і зараз є меншими, – підкреслив експерт.
У чому зберігати?
Заощадження зберігати експерт радить у гривні.
– Особисто я маю певний портфель, у якому більшість заощаджень – це гривня, цінні папери, депозити. Навіть коли гривня за останні роки девальвувала, то відсотки за депозитами або цінними паперами у гривні перекривали девальвацію. Гривня продемонструвала себе як привабливий інвестиційний актив. З огляду на те, що інфляційний тиск в економіці спадає, швидше за все, варто очікувати того, що будуть знижуватися відсоткові ставки. НБУ вже знизив свою ключову відсоткову ставку, справа за банками. Думаю, що у 2020 році будуть знижуватися ставки за кредитами, тож самі кредити стануть більш доступними, – дав свій прогноз на рік директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.
Читайте також: На Харківщині терміново збирають ідеї для проектів Стратегії розвитку регіону
Натомість доктор економічних наук, професор кафедри економіки і обліку Харківського торгово-економічного інституту Київського національного торгово-економічного університету Олег Супрун радить зберігати свої заощадження в різних «кошиках».
– Краще, коли в рівних долях будуть заощадження і в гривні, і в доларах, і в євро. Думаю, держава розуміє, що подальше зміцнення гривні б’є по своїх товаровиробниках. Тому як мінімум повинна тримати курс валюти, що є сьогодні. Він є більш-менш об’єктивним. Сьогодні НБУ в принципі проводить правильну політику, – підкреслив Олег Супрун.
Серед чинників, які вплинули на зміцнення гривні, він називає надходження в українську економіку від заробітчан.
– Значна кількість українців працює за кордоном. За різними джерелами, від 5 до 7 мільйонів чоловік. Їх перерахування в Україну складають 12–15 мільярдів доларів. Тобто сьогодні наші заробітчани в Україну поставляють значну кількість іноземної валюти, – пояснив науковець.
Водночас Олег Супрун радить проаналізувати, як змінився курс гривні відносно російського рубля. Згідно з курсом НБУ, це співвідношення протягом 2019 року коливалося в межах 2,3–2,7 рубля за гривню.
– Цікавий момент – як змінюється курс української гривні до російського рубля. Якщо російський рубль дуже не падає, навіть під дією економічних санкцій, тоді можна казати, що якимось чином співвідношення гривні до рубля зберігається. А якщо це зберігається, то тоді, мабуть, незначний вплив на ревальвацію гривні має продаж облігацій і надходження від заробітчан, – зазначив Олег Супрун.