Обираємо мопед. Між старою класикою та новими "китайцями"

05.08.2014 13:54 Економіка
Літо у розпалі, а тут ще і бензин підскочив. Тож багато людей перейнялись питанням купівлі дешевого двоколісного транспорту. «СК» допоможе розібратися й обрати.

Усе на світі можна розділити, класифікувати та проаналізувати. І купівля такої техніки – зовсім не виняток. Попри величезне розмаїття на ринку малокубатурної техніки, у ньому за бажання можна дуже легко розібратися.

Тож розділимо цей ринок на дві великі категорії – нову та вживану техніку та підемо від найдешевшого до відносно дорогого, не надто приділяючи увагу тому – мотоцикл це, мопед чи скутер.

Найдешевші нові двоколісні «коники» в Україні повністю заповнені представниками китайського виробництва. Слід зазначити, що при начебто величезному розмаїтті фірм, сам модельний ряд досить невеликий і майже ідентичний один до одного, адже копіює моделі, часто навіть зібрані із одних і тих самих запчастин. Конкретніше, це мопеди Delta, Alfa та Active, на яких установлюють точні копії японських двигунів, а саме – легендарного та надзвичайно масового двигуна від скутера Honda Cub, який випускається вже 25 років і названий китайцями 1Р39FMB. Це чотиритактний 72- або 110-кубовий одноциліндровий мотор із чотириступеневою коробкою передач. Також поширені постійні варіації навколо мотоцикла Yamaha YBR 125 та китайські скутери з клонованими японськими двигунами. Безперечна перевага всіх цих диво-виробів полягає в тому, що китайці зробили все можливе, щоб зберегти цнотливу ідеальність істинних шедеврів японської техніки – тобто не лізли в конструкцію. З іншого боку, робили двигун усе ж таки китайці, а це щось та означає.

Слід зазначити, найпопулярнішими марками мопедів в Україні вважаються такі фірми як Viper, Sabur та Musstang.

«Нові китайці»

Характерною рисою Delta є розташування бензобаку, який є скошеним, а зверху має невеликий багажничок. Завдяки такій конструкції між рулем та сидінням мопеда можна покласти 25-кілограмовий мішок цементу (перевірено!). Загалом цей апарат відрізняється досить непоганими прохідними властивостями завдяки ручному зчепленню, високим колесам та дуже витривалому і досить надійному двигуну. До негативних сторін «Дельти» можна зарахувати слабку передню вилку, яка може розбовтатися досить швидко, «хворобу» подібної мототехники – розривання ціпка від двигуна до колеса, та досить слабкі осі коліс. Ну і ще один аргумент, хоча він більше «на любителя», – досить незграбний та неестетичний зовнішній вигляд мопеда. Коштує Delta від 4200–4600 грн у дилерів, та 4600–6200 грн на ринках. Загалом на ній комфортно возити вантажі.

Alfa – то є та ж сама Delta з іншою рамою. Являє собою такий собі маленький мотоциклик із класичним компонуванням. Комплектується такими ж «дельтівськими» двигунами, але з циліндро-поршньовою групою різних об’ємів, від 72 до 110 кубічних сантиметрів. Характерною ознакою «Альфи» є захист у вигляді ґраток на задньому колесі, щоб ні ноги пасажира, ні баули не потрапляли до спиць, широчезні підніжки, захисна дуга за фарою габариту, та масивні дуги безпеки за переднім колесом. Хоча ці самі дуги вкрай неякісні. Кріпляться на кількох болтах «на вісім» та кріпленням із металу 2-міліметрової товщини. Тож при падінні навіть на швидкості в 60–70 кілометрів на годину (а цей «коник» може бігти і швидше) дугу легко може відірвати.

Залежно від фірми та комплектації можливі такі «безкоштовні іграшки», як протитуманні фари, подвійний(!) сигнал, кофр, фарбування «під вогонь», покриття двигуна чорною матовою фарбою, та інші китайські вигадки. Проблеми та переваги приблизно аналогічні «дельтівським». Як і «Дельта», він має добру прохідну здатність, спроможний впевнено їхати по калюжах, невеличкій багнюці, ґрунтовках, полях, ямах, і при цьому добре почуватися на трасі. Має графічні позначення включених передач на приборці, запускається із повністю розрядженим акумулятором. При цьому досить добре «бігає», адже часто має більш потужний двигун. Але теж любить рвати ціпок, розбовтувати вилку та осі колеса. Як і «Дельта», просто таки потребує після купівлі бережного обкатування, ретельної перевірки, та затягування кожного болтика. Адже «якість» китайського конвеєра вражає уяву. Як і «Дельта», має непоганий та дійсно якісний двигун. Але при цьому якість зварювальних швів рами та дуг безпеки викликає бажання ламати комусь руки. Не має багажника спереду, але виглядає дещо естетичніше за «Дельту». На «Альфі» комфортніше їздити удвох, ніж на «Дельті», але завантажити сумками вийде менше. Коштує таке щастя від 5500 до 6500 грн залежно від фірми виробництва.

Асtive – гібрид мотоцикла та скутера, віддалена копія Ноnda Cub. Дехто класифікує його таким дивним словом як «скутеретта». Має двигун 1Р39FMB із об’ємом в 110 куб. см, але з автоматичним зчепленням. Тобто передачі є, вони звично переключаються лівою ногою, але ручки зчеплення нема. Воно витискається автоматично при переключенні передач і при скиданні обертів двигуна. Така собі «напівавтоматична» коробка передач. Їздити удвох на «Активі» дуже комфортно завдяки кофру, який виконує роль спинки для пасажира, широким підніжкам, великому сидінню та регульованим амортизаторам. Проблеми виникають тільки під час гальмування, особливо різкого. Адже через характерну форму сидіння сходинкою та під ухилом – при гальмуванні пасажир з’їжджає на водія. Однак якщо стиль їзди спокійний – проблем не виникає. Ще одна особливість і перевага «Активу» – пластик. Він захищає коліна від зустрічного потоку повітря, тому їздити на ньому дещо комфортніше. З іншого боку, пластик є і основним недоліком цього апарату. При падінні він лопається та ламається, часто-густо розбовтується та торохтить. Коштує такий апарат від 6200 грн.

Також є китайські півтора-двомісні скутери, загалом укомплектовані чотиритактними 50–110-кубовими двигунами. Типовими представниками цієї техніки є Viper Wind та Viper Grand Prix. Або щось на кшталт Kanuni Diablo із двотактним двигуном від Yamaha Jog.

Перевагою скутерів можна вважати максимальну простоту управління. Є кнопка газу та важіль гальма, захист ніг від вітру. А от недоліків купа. Це і постійно розбовтаний ламкий пластик, і маленькі нестійкі колеса, і загальна низька посадка всього апарату, що дуже негативно позначається на всюдихідності. Тобто, для їзди по місту він досить приємний, але в ліс за грибами на ньому виїжджати некомфортно. Особливо вдвох. Коштує така техніка загалом 7000–8000 грн.

Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №98 від 26.07.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта