Як Некрасов за сюжетом Квітки-Основ’яненка п’єсу написав
Газета "Соціалістична Харківщина" у № 242 від 10 грудня 1971 року писала:
За сюжетом Квітки-Основ’яненка
М. О. Некрасов добре знав творчість нашого земляка Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, зокрема, високо цінував його драматургічний хист. В «Огляді нових п’єс, ставлених в Александрінському театрі» у 1841 році Некрасов писав про «Шельменка-денщика»: «Комедія, як і всі його твори, позначена талантом і живим, оригінальним гумором, йому одному властивим. Головна особа окреслена з надзвичайним мистецтвом. Це тип усіх можливих «Шельменків».
Саме у 1841 році вийшов друком сатирично-викривальний роман Квітки «Жизнь и похождения Петра Степанова, сына Столбикова». Відомий драматург і актор Александрінського театру Петро Григор’єв першим попросив Квітку-Основ’яненка інсценізувати свій роман. Письменник охоче взявся це зробити, задумавши комедію на три дії. Але, довівши події десь до середини сюжету, роботу припинив і більше ніколи до цієї п’єси («Скупий») не повертався.
Читайте також: Як харків’яни допомогли режисерові Александрову кінофільм «Цирк» зняти
Квітка не заперечував, щоб за інсценізацію взявся сам Григор’єв. На цю пропозицію він одержав таку відповідь: «Граю щодня та вчу по три ролі щотижня. Погодьтесь самі, коли тут писати». Тоді Григор’єв звернувся до своїх друзів у Петербурзі. Сатиричну комедію «Похождения Петра Степановича, сына Столбикова» писали утрьох, основним автором став Микола Некрасов, що підписався псевдонімом Н. Перепельський. Співавторами були Петро Григор’єв і Павло Федотов. 5, 7 і 17 травня 1842 року вистава з величезним успіхом пройшла на сцені Александрінського театру.
Автор - Б. Інгор
Читайте також:
Яку роль у житті Станіславського зіграла харківська глибинка