Як оформити спадок на земельну ділянку

24.05.2020 12:00 Корисно
фото: vn.com.ua фото: vn.com.ua
Харківський адвокат Роман Чумак пояснив, що насамперед спадкоємцю слід подати заяву про прийняття спадщини державному або приватному нотаріусу. Це треба робити за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця.

– Заява подається у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця. Якщо ви пропустите цей термін, то будете вважатися таким, який не прийняв спадщину. Якщо ж у вас були поважні причини запізнитися (наприклад, хвороба, перебування в іншій країні тощо), то ви можете звернутися до суду для поновлення терміну на прийняття спадщини, – зауважив Роман Чумак.

Він також нагадав, що є два види спадкування – за законом або за заповітом. Якщо має місце заповіт, то спадкоємцем буде особа, яка в ньому зазначена. До того ж деякі категорії осіб (наприклад, малолітні, неповнолітні тощо), попри відсутність їх згадування у заповіті, все одно спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Спадкування за законом відбувається у п’ять черг. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємцям, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, необхідно подати нотаріусу правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавця на таку ділянку. Такими документами можуть бути: цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, договір дарування), свідоцтво про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку тощо. Коли спливе шестимісячний термін, нотаріус зобов’язаний видати свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям. 

Читайте також: Чи можна отримати у власність підвальне приміщення у багатоквартирному будинку

Наступним кроком буде державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Це можна зробити безпосередньо у нотаріуса або у ЦНАПі. Для цього реєстратору необхідно надати: паспорт заявника, ідентифікаційний код, квитанцію оплати адміністративного збору, витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) та документ, яким підтверджується виникнення права на земельну ділянку (в нашому випадку це свідоцтво про право на спадщину).

– Витяг із ДЗК формується в тому разі, коли ділянці присвоєно кадастровий номер. На практиці нерідкі випадки, коли спадкодавець не здійснив або не закінчив процедуру присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. В такому разі це треба зробити спадкоємцям, – пояснив адвокат.

За його словами, по-перше, необхідно звернутися до землевпорядної організації для замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Це може робити тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Інакше технічна документація буде вважатися недійсною.

Далі спадкоємцю слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру із заявою про реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Ділянці присвоюється кадастровий номер, а заявнику видається витяг з ДЗК. Після цього виникає можливість державної реєстрації земельної ділянки. З моменту такої реєстрації спадкоємець буде вважатися повноправним власником успадкованої земельної ділянки. 

Читайте також: Чи має право дитина на безоплатну приватизацію землі