Колишня розкіш села під Харковом. Від панських маєтків жодного сліду

31.10.2014 13:07 Культура
Червоний Лиман – село в Барвінківському районі. Засноване в кінці XVIII ст. Населення – 418 осіб, за даними перепису 2001 року. Перша назва – Княгинин Лиман.

 Словом «лиман» називають зазвичай мілководна затока, але досить часто це саме слово вживають стосовно до озера. Озеро поблизу Червоного Лиману є, і не одне, залишилося тільки з’ясувати, на честь якої княгині воно могло бути назване років так 250 з гаком тому.
Наприкінці XVIII ст. на правому березі річки Береки, в місці, де вона зливалася з річечкою Бритай, надвірний радник князь Іван Прохорович Ширинський-Шахматов отримав землі.

Князівський титул тут же було зафіксовано в топоніміці – озеро поряд з ним отримало назву Княгинин Лиман. Ця ж назва поширилася і на село, тим більше, що рід був відомий і давній. Ширинські-Шахматови засновником свого роду вважали князя Кінбрата Ширинського з татарської знаті, який перейшов на службу до Івана Грозного. Його онука звали Шахів, а його нащадки на російський манер мали подвійне прізвище: князі Ширинські-Шахматови.

Точна дата заснування села не відома, але в 1783 році князь Іван Ширинський-Шахматов будує в уже існуючому селі першу дерев’яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
До початку ХІХ ст. село було досить великим – його населення становило 900 осіб, і головною статтею доходу селян було скотарство. У 1814 році маєток було розділено між спадкоємцями Івана Ширинського-Шахматова. Княгинин Лиман як місце для проживання обрав тільки один з них – Африкан.

Саме він замість старого дерев’яного панського будинку побудував новий кам’яний на 27 покоїв і заклав великий регулярний (французький) парк. Ліворуч від нього відкривався вид на Княгинине озеро, а праворуч стояла дерев’яна церква. Наприкінці 30-х років у Княгининому Лимані з’явився молодший брат Африкана – Дмитро: будинок і парк перейшло йому за заповітом після смерті бездітного старшого брата. Саме він побудував у селі кам’яну церкву з дзвіницею замість дерев’яної, за що був похований в її внутрішньому склепі.

Сьогодні в Червоному Лимані ні від будинку, ні від церкви, побудованих Ширинським-Шахматовим, не залишилося й сліду, хіба що попадаються в городах уламки порцелянового посуду, та існують численні «оповідки» про колишню розкіш.

Ірина Мнішек, матеріал з газети "Слобідський край" № 127 від 23.10.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта