Про харківських матросових розповів ветеран війни

23.08.2012 08:40 Культура
Харківських матросових звали Андрій Ощепков і Сергій Орешков.

Наше місто відзначає 69-ту річницю визволення від німецько-фашистських загарбників, але й досі ми не знаємо імен усіх своїх героїв, які вибороли свободу Першій столиці. Подвиг дев’ятнадцятирічного червоноармійця Олександра Матросова, який закрив своїм тілом амбразуру з ворожим кулеметом, відомий усім, а те, що у боях за Харків два солдати повторили цей подвиг, знає не кожний.

Виконали завдання ціною життя

Про маловідомих героїв і визвольні бої «СК» розповів заступник голови Харківського обласного комітету Міжнародного українського союзу ветеранів війни, керівник Центру захисту правди історії Петро Конюшенко.

Харківських матросових звали Андрій Ощепков і Сергій Орешков.

Командир взводу 124-го гвардійського стрілецького полку (41-ша гвардійська стрілецька дивізія, 57-ма армія, Степовий фронт) молодший лейтенант Сергій Орешков відзначився в бою за село Васищеве.

16 серпня 1943-го, намагаючись зупинити наступ гвардійців, фашисти відкрили під Васищевим ураганний артилерійський і рушнично-кулеметний вогонь по наших частинах. Перед взводом, яким командував Орешков, було поставлено завдання: знищити ворожу вогневу точку на правому фланзі. Стрімким кидком бійці наблизилися до опорного пункту і закидали його гранатами. Два кулемети замовкли, але третій стріляв і далі.

Тоді Сергій Орешков з гранатою в руках рішуче кинувся вперед, але, пробігши кілька метрів, упав, скошений ворожою кулею. Зібравши останні сили, молодший лейтенант підвівся, рвонувся вперед і своїм тілом закрив амбразуру дзоту. Кулемет захлинувся.

Ціною життя Сергій сприяв виконанню взводом бойового завдання. Його поховано у братській могилі в селищі міського типу Васищеве. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року гвардії молодшому лейтенанту Орешкову Сергію Миколайовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

24 серпня 1943 року командир відділення мотострілецького батальйону 10-ї гвардійської механізованої бригади (5-й гвардійський механізований корпус, 5-та гвардійська танкова армія, Степовий фронт) гвардії старший сержант Андрій Ощепков з групою розвідників пробрався у ворожий тил поблизу селища Буди. У бою було знищено до 50 гітлерівців і 5 вогневих точок противника. Ощепкова було поранено, але у критичний момент бою він кинувся на амбразуру дзоту, ціною життя сприяв виконанню бойового завдання. 10 березня 1944 року Андрію Ощепкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Звільнення Харкова провістило Велику Перемогу

– Нелегка доля випала на долю Харкова та його мешканців у роки Великої Вітчизняної війни.

На Харківщині немає клаптика землі, який не нагадував би про суворі та героїчні події війни. Область не раз ставала ареною запеклих оборонних і наступальних боїв, у ході яких було розгромлено десятки відбірних ворожих дивізій, у цих боях загинули смертю хоробрих тисячі радянських воїнів, – розповідає Петро Конюшенко.

12 липня 1943-го на Курській дузі радянське командування розпочало виконання військової операції «Полководець Румянцев». Ця операція передбачала розгром Бєлгородсько-Харківського угруповання німецьких військ з подальшим нанесенням удару в напрямку Харків – Полтава – Київ – Кременчук, звільнення від фашистських окупантів Лівобережної України і виходів до Дніпра.

У ході операції 5 серпня 1943 року було звільнено Бєлгород, а 23 серпня назавжди – Харків. Після поразки фашистів на Курській дузі і в ході Бєлгородсько-Харківської операції в 1943 році, у генеральному штабі Вермахту заявили, що «...втрата Харкова – це провісник поразки Німеччини у всій військовій кампанії на Сході».

– Сьогодні, у 69-ту річницю визволення Харкова від німецько-фашистських окупантів, ми відзначаємо, що Харків заслуговує на те, щоб стояти в одному ряду зі своїми бойовими містами-побратимами, такими як Бєлгород, Курськ, Орел. І так само, як вони, носити почесне звання «Місто військової слави», – каже Петро Омелянович.
Багато воїнів полягло назавжди в харківській землі, схопившись у жорстокому бою з фашистськими окупантами, але подвиг їх назавжди залишиться в пам’яті вдячних нащадків.

У вересні-жовтні 1941 року в запеклих боях на Харківщині у числі перших за героїзм, стійкість і мужність звання Героя Радянського Союзу було присвоєно політрукам А. П. Кириченку і Д. Р. Еретіну, льотчикам Б. В. Бірюкову, П. Є. Кудара, Е. М. Чистякову.
У березні 1942 року під час наступальної операції радянського командування на Барвінківському – Лозівському напрямку, було здійснено груповий подвиг. Оточені гітлерівцями на висоті 156,8 у селі Довгеньке Ізюмського району зв’язківці сержант М. І. Синельников і рядовий Є. В. Тягушев викликали вогонь на себе.

Взагалі за подвиг, здійснений на харківській землі, 135 осіб удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 64-м воїнам це звання було присвоєно посмертно.

Про події Великої Вітчизняної війни років, які розгорталися на Харківщині в 1941–1943 роках  розповідається у книзі П. О. Конюшенка, С. М. Остащенка, що вийшла до Дня визволення міста Харкова: «Харьков. Огненные годы. 1941–1943 г.г.».

Юрій ІВАНЧЕНКО, матеріал з газети "Слобідський край" №101 від 23.08.2012

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта