Співак з харківської глибинки підкорив московський Кремль
А сьогодні 20-річний виходець із Слобожанської глибинки – бажаний гість на провідних концертних майданчиках Росії. Шлях до творчого успіху співак, поет і композитор Микола Рябуха проклав вокальним талантом.
Артистична вдача дісталася хлопцю від батьків
Нашого земляка сьогодні запрошують на державні, ювілейні й урочисті концерти у Москві. Співак з оксамитовим баритоном і вишуканою манерою поводження на сцені, Микола Рябуха виступав у Національному культурному центрі України в Москві, Палаці ФСБ, Палаці МВС, Будинку ветеранів сцени. А 13 січня 2012 року українець вийшов на сцену Державного Кремлівського палацу з’їздів на церемонії нагородження премією Андрія Первозваного.
Батько виконавця Володимир розповідає, що творчий шлях його сина почався у 2 роки 8 місяців, коли той уперше вийшов на сцену у складі колективу «Козаки-дударики» міського Палацу дитячої та юнацької творчості, що на Салтівці. Артистична вдача дісталася хлопцю від батьків, уся його родина – музична.
– Дружина була одним з керівників музичного ансамблю, – говорить Володимир Рябуха. – У нас і донька старша співає. Тож дружина разом з дітьми займалася музикою, водила їх на заняття до ансамблю, в якому маленькі діти співали, грали на барабанчиках, сопілочках, баянчиках.
Згодом Микола пішов до музичної школи по класу баяну і провчився там до четвертого класу. Потім родина переїхала з Харкова до Близнюків, де класу баяну не було, і хлопець почав займатися музикою з матір’ю. У Миколи був дзвінкий голос – дискант. Він часто співав у Харкові, його запрошувала на свої концерти Ніна Шестакова. Співак двічі виграв регіональний конкурс «Дюймовочка» у Дворічній і «Крила надії», співав із Іриною Білик і Вєркою Сердючкою.
В арсеналі – близько 60 авторських пісень
– Потім почалася мутація голосу і ми заборонили Миколі співати. Він почав писати музику – тоді йому було 11–12 років. Це були пісні про любов, про добро, – розповідає батько.
Микола навчився писати музику для пісень за допомогою комп’ютерної програми. Зараз у його арсеналі – близько 60 авторських пісень, 20 з яких часто замовляють на концертах. У 16 років Микола отримав авторське свідоцтво і хотів навіть записати власний альбом, але завадила самокритика.
– Записував він його довго, а коли побачили результат, виявили, що він уже став співати краще. Стало соромно випускати такий диск. До сьогодні його голос покращується, і йому соромно за те, що було півроку тому. Він сказав: «Коли мені буде не соромно за свій спів, запишемо альбом».
У період мутації голосу хлопець не співав, а через два роки його дискант розвився у колоритний баритон. Тоді Близнюківський відділ культури направив Миколу Рябуху на регіональний конкурс «Золота осінь» у Первомайському, і той отримав Гран-прі.
В арсеналі співака багато перемог у Всеукраїнських і міжнародних конкурсах: «Слов’янська зірка», «Музична парасолька», «Кришталевий жайвір» і «Пісенний вернісаж». Цих трофеїв вистачило, аби зрозуміти, що вокальний талант вражатиме велику аудиторію, тож у хлопця почалася концертна діяльність.
Надає перевагу естрадній класиці
– Я перекваліфікувався у режисера-постановника, і в нас почалися концерти. Ми купили апаратуру і їздили по Харківській області, потім по Україні, іноді за кордон виїжджали, – розповідає Володимир Рябуха.
Під час першого Всеукраїнського туру «Молодь світу проти СНІДу» 17-річний Микола Рябуха співав, збирав кошти і передавав їх у дитячі будинки для ВІЛ-інфікованих дітей. У 18 років він почав давати концерти для ветеранів. Коли йому виповнилось 19, разом з батьком вони поїхали підкорювати російську столицю. У Москві він почав брати участь у збірних концертах. 
– А нещодавно був концерт пам’яті Михайла Євдокімова, куди з’їхалися губернатори всіх російських округів. Микола закривав цей концерт, співав пісню Євдокімова, під час якої на сцену виходили всі артисти, це було дуже почесно, – згадує батько.
Микола легко співпрацює з будь-яким оркестром, адже він сам робить аранжування «під себе». Співати йому пощастило навіть із прославленим оркестром Гараняна. Виконавець надає перевагу естрадній класиці, співає завжди наживо. Відомі твори Арно Бабаджаняна, Роберта Рождественського та Олександри Пахмутової в його виконанні звучать неперевершено, тому глядачі ніколи не відпускають Миколу Рябуху без пісень «на біс».
Тамара КІЧ, матеріал з газети "Слобідський край" №5-6 від 12.01.2013